30.05.2011 року Справа № 5005/2955/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Швеця В.В. (доповідач)
суддів: Павловського П.П., Чус О.В.
при секретарі: Литвин А.П.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1125 від 15.04.11 р.,
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №4 від 18.04.11 р., ОСОБА_3, довіреність №5 від 18.04.11 р., ОСОБА_4, довіреність №34 від 21.04.11 р.,
від третьої особи: ОСОБА_5, довіреність №83 від 22.06.10 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.11 р. у справі №5005/2955/2011
за позовом: Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації, м.Нікополь
до: Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат", м.Орджонікідзе
третя особа Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ
про стягнення шкоди - 343 075,63 грн.
Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації, в якому просив стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" шкоду -343 075,63 грн., завдану навколишньому природному середовищу внаслідок зняття ґрунтового покриву без отримання відповідного дозволу.
Позовні вимоги мотивовані посиланням на порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства внаслідок того, що Відкрите акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»здійснило зняття ґрунтового покриву земельної ділянки без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2011 р. у справі № 5005/2955/2011 (суддя Широбокова Л.П.) позовні вимоги задоволено.
Приймаючи згадане рішення, господарський суд виходив з того, що відповідачем порушені вимоги ст.168 ЗК України, що є підставою для нарахування збитків.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність рішення фактичним обставинам справи, порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
У відзиві на апеляційну скаргу, позивач та третя особа просять залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, 30.12.2010 р. -10.01.2011 р. Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області було проведено позапланову перевірку дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства України, в результаті якої встановлено зняття родючого шару ґрунту під час проведення гірничих робіт на Північному кар'єрі Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат». Площа земельної ділянки, на якій здійснено зняття родючого шару ґрунту складає 19,4087 га.
За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства.
Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р. та розрахунку Інспекції з охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області за зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу було нараховано шкоду в розмірі 343075,63 грн.
Згідно ст.151 ГК України суб'єктам господарювання для здійснення господарської діяльності надаються в користування на підставі спеціальних дозволів (рішень) уповноважених державою органів земля та інші природні ресурси (в тому числі за плату або інших умовах). Порядок надання у користування природних ресурсів громадянам і юридичним особам для здійснення господарської діяльності встановлюється земельним, водним, лісовим та іншим спеціальним законодавством.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №1 від 04.01.2005року. Вимоги зазначеного порядку є обов'язковими для власників земельних ділянок та землекористувачеві, діяльність яких пов'язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.
Статтею 153 ГК України, ст.157 ЗК України та ст.1166 ЦК України передбачено, що суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.
Враховуючи наведені правові норми, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди, спричиненої зняттям ґрунтового покриву земельної ділянки без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
Колегія суддів вважає згаданий висновок господарського суду передчасним, з огляду на таке.
Відповідно до п.4.2.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 р. № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”, Згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є вказані документи в їх сукупності, оскільки саме такі документи можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.
Проте суд першої інстанції задовольнив вимоги прокурора про стягнення шкоди за зняття ґрунтового покриву без отримання відповідного дозволу за наявності тільки одного документу -акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 30.12.2010 р. -10.01.2011 р.
Крім того, Пунктом 6 згаданої Методики встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, визначається за такою формулою: Шг = Пг x Нг x Кі (5), де Шг - розмір шкоди, заподіяної внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, гривень; Пг - площа, на якій виявлено зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, гектарів; Нг - нормативні втрати від знищення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту), визначені у додатку 11; Кі - має таке саме значення, як у формулі 1.
При цьому відповідно до пункту 7 названої Методики, розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, проводиться інспекціями Мінприроди або Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему та її територіальними підрозділами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам, - територіальними підрозділами Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель Держкомзему на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок.
Наказом Держкомзему від 12.12.2003 року №312 затверджений Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
Пунктом 5.4 цього Порядку передбачено, що в акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.
Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності) (п.5.5. Порядку).
Відповідно до пункту 5.6 Порядку, в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
З аналізу акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України від 30.12.2010 р. -10.01.2011 р. вбачається, що він складений з порушенням наведеного Порядку.
Так, в акті не зазначено: категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою.
Категорія земельної ділянки має істотне значення для визначення середньорічного доходу, який можна отримати від використання земель за цільовим призначення, коефіцієнту функціонального використання земель та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, які (дохід та коефіцієнти) застосовується при розрахунку розміру шкоди, згідно п.6 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу.
Це в свою чергу, унеможливлює здійснення судом перевірки правильності (у відповідності з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963, визначення у позовній заяві розміру шкоди, що підлягає стягненню.
Згідно із п. 1 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку і право постійного користування виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Стаття 126 ЗК України встановлює, що право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України. Право оренди землі оформляється договором оренди землі, який реєструється відповідно до закону.
В матеріалах справи відсутні докази, які посвідчують право власності або право користування відповідачем спірною земельною ділянкою.
Колегія суддів враховує, що за правилами ст.1166 ЦК необхідно довести такі факти: а) неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії, б) наявність шкоди, в) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, г) вина завдавача шкоди.
Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Колегія суддів вважає, що надані прокурором та позивачем, а також зібрані по справі документи і докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку ні щодо протиправної поведінки відповідача, ані причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заподіянням шкоди.
Відкрите акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з клопотанням про заміну сторони його правонаступником та зазначає, що у зв'язку з необхідністю приведення діяльності у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства" найменування Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»змінено на Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат».
Колегія суддів, на підставі статті 25 ГПК України, вважає за необхідне здійснити заміну Відкритого акціонерного товариства «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»на Публічне акціонерне товариство «Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат»
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за неповністю дослідженими обставинами справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, суд, -
Змінити відповідача на Публічне акціонерне товариство "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат".
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.11 р. у справі №5005/2955/2011 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Нікопольської районної державної адміністрації на користь Публічного акціонерного товариства "Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат" 1 715 грн. 38 коп. державне мито, сплачене за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя В.В.Швець
Судді П.П.Павловський
О.В.Чус