30.05.2011 року Справа № 27/164-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Стрелець Т. Г. (доповідача)
суддів: Головка В.Г., Логвиненка А.О.
при секретарі: Ревковій Г.О.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, адвокат,
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №1-2203 від 22.03.11 р, ОСОБА_3, довіреність №2-2203 від 22.03.11 р.,
від третьої особи: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства “Піонер", м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2011р. у справі №27/164-10
за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Дніпропетровськ
до Приватного підприємства “Піонер”, м. Дніпропетровськ
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Конвалія”, м. Дніпропетровськ
про усунення перешкод у користуванні власністю та стягнення збитків.
У вересні 2010 р. Фізична особа -підприємець ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просив зобов'язати Приватне підприємство “Піонер” допустити позивача на територію за адресою: АДРЕСА_1 для проведення ремонтних робіт на строк, необхідний для проведення капітального ремонту, терміном на один місяць з дати фактичного допуску на територію ПП “піонер” для виконання ремонтних робіт; стягнути з відповідача на його користь грошову суму у розмірі 97876 грн., упущену вигоду в розмірі 7430,50 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2010 р. у справі № 27/164-10 (суддя Татарчук В.О.) позов задоволено.
Не погодившись з даним рішенням, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач є власником складських приміщень за адресою м. Дніпропетровськ, пр. Кірова, б.48-д, які належать йому на підставі договору купівлі-продажу не житлових будівель від 10.03.2006 р., укладеному між ОСОБА_5, ОСОБА_6 (продавці) та ОСОБА_4 (покупець).
Наведені приміщення знаходяться поруч із земельною ділянкою на якій розташовані приміщення відповідача за адресою АДРЕСА_1. Право власності відповідача на згадані приміщення підтверджуються довідкою КП “Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації”від 07.10.09 №12056.
Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.2 ст.776 ЦК України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.
В матеріалах справи міститься копія листа позивача на адресу ПП “Піонер”№18 від 15.09.2006р. з проханням допустити працівників для проведення ремонту належної позивачу будівлі.
Однак, відповідачем не було надано дозволу на пропуск працівників позивача для ремонту приміщень.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача допустити працівників позивача для проведення ремонту приміщень останнього є правомірними.
Колегія суддів вважає даний висновок господарського суду передчасним, враховуючи наступне.
Відповідно до п.2 ст.395 ЦК України одним із видів речових прав на чуже майно є право користування (сервітут).
Згідно з положеннями ст.ст. 401-402 ЦК України право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут). Сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Земельний сервітут може бути встановлений договором між особою, яка вимагає його встановлення, та власником (володільцем) земельної ділянки. У разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.
В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з вимогою встановити сервітут, а тому вимоги позивача, щодо зобов'язання відповідача допустити працівників позивача для проведення ремонту приміщень останнього, є безпідставними.
Колегія суддів також вважає передчасним висновок господарського суду про задоволення позову в частині стягнення з відповідача збитків, з огляду на таке.
01.10.2009 р. між фізичною особою -підприємцем ОСОБА_4 (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Конвалія” (орендар) було укладено договір оренди, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування приміщення за адресою: АДРЕСА_1, площею 212,3 кв.м.
Відповідно до п.1.4. договору стан приміщення, що орендується, на момент передання в оренду: придатне для використання у відповідності до мети визначеної п.2.1. цього договору.
Приміщення, що орендується, надається орендарю для зберігання та розміщення лікарських трав (п.2.1. договору).
Недоліки приміщення, що орендується, на момент передачі в оренду: приміщення потребує капітального ремонту (п.1.5. договору).
Строк оренди приміщення до 31 грудня 2009 року (п.4.1 договору).
05.10.2009 р. орендар звернувся до орендодавця з листом, в якому просив провести капітальний ремонт в орендованих приміщеннях.
У відповідь на згаданий лист орендодавець повідомив орендаря, що складські приміщення стоять на межі земельної ділянки, яку він орендує та земельної ділянки, яка знаходиться у володінні ПП “Піонер”, а тому він не може обслуговувати вказані приміщення та проводити будь-які ремонтні роботи.
Згідно інформації Дніпропетровського обласного центру з гідрометеорології від 28.12.2009р. №04.27/406 за період з 02.10.2009р. по 25.11.2009р. в м. Дніпропетровську мали місце в тому числі помірні та сильні опади.
27.11.2009 р. позивачем та третьою особою був складений акт, яким встановлено наступне:
- на підставі договору оренди ТОВ “Конвалія” зберігає в орендованому приміщенні висушені лікарські рослини в паперових мішках вагою від 3кг до 5кг і картонних ящиках вагою від 0,5кг до 5кг;
- товар зберігається на піддонах висотою 20см від підлоги і на відстані 50см від стін в герметично запакованих паперових мішках і картонних ящиках;
- в результаті затікання дощових вод через зруйновані підмостки приміщення почала потрапляти вода в середину приміщення. У зв'язку з чим, основна стіна приміщення з боку приміщень розташованих за адресою АДРЕСА_1 перебуває у сирому вигляді, що призвело до підвищеної вологи і усього складського приміщення і вологості, яка відчувається при відкритті складу;
- при огляді товару було встановлено, що стіна і піддони на яких знаходиться товар -вологі, упаковка, в якій зберігається товар (паперові мішки, картонні ящики) перебувають у відсирілому стані, наявні мокрі плями зі слідами плісняви, які місцями пошкоджують тару;
- при відкриванні пошкоджених мішків і ящиків видно, що трави вкриті сірим нальотом, мають прілий запах і на дотик вологі.
Також, в акті зазначено, що загальна вартість пошкодженого товару складає 99522,83грн. і такий товар не може в подальшому використовуватись та підлягає списанню.
30.11.2009р. ТОВ “Конвалія” був складений акт уцінки №КО-0000001 з вказівкою остаточної суми товару -1372грн.
Згідно з видатковою накладною №1 від 18.12.2009р. третя особа реалізувала наведений товар за 1646,40грн.
ТОВ “Конвалія” було направлено позивачу листа-претензію (отримана останнім 01.12.2009р.) щодо необхідності відшкодування збитків в сумі 97876,43грн., що завдані товару третьої особи (лікарські рослини), який зберігався в орендованому приміщенні внаслідок дощу.
Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 було сплачено ТОВ “Конвалія”97876грн., що підтверджується копіями квитанцій до прибуткових касових ордерів №378 від 01.12.09, №380 від 02.12.09, №382 від 03.12.09, №384 від 04.12.09, №387 від 07.12.09, №389 від 08.12.09, №394 від 10.12.09, №396 від 11.12.09, №399 від 14.12.09, №401 від 15.12.09 і №402 від 16.12.09.
За приписами ч.ч.1,2 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно зі ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи , які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Колегія суддів вважає, що надані позивачем і зібрані по справі документи і докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку ні щодо протиправної поведінки відповідача, ані причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заподіянням шкоди.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що майнова шкода завдана неправомірними діями (бездіяльністю) самого позивача, а не з вини відповідача, що унеможливлює задоволення позову, заявленого позивачем на підставі ст.1166 ЦК України.
З огляду на зазначені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, прийняти нове рішення про відновлення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства “Піонер", м. Дніпропетровськ задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2011р. у справі №27/164-10 скасувати.
В позові відмовити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м.Дніпропетровськ на користь Приватного підприємства “Піонер”, м. Дніпропетровськ державне мито в розмірі 579 грн. 04 коп., сплачене за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суд України протягом одного місяця з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Головуючий суддя Т.Г.Стрелець
Судді В.Г.Головко
А.О.Логвиненко