26.05.2011 року Справа № 5005/2890/2011
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач),
суддів: Білецької Л.М., Тищик І.В.
при секретарі: Литвин А.П.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1125 від 15.04.11, представник;
від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №5 від 18.04.11, представник;
від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №83 від 22.06.10, представник;
прокурор: Барчук А.Б., посвідчення №78 від 18.05.10,
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” м. Орджонікідзе Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2011 року у справі № 5005/2890/2011
за позовом Заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації, м. Нікополь, Дніпропетровської області
до Публічного акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат”, м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області
третя особа: Державна екологічна інспекція в Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ
про стягнення збитків, -
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2011 року у справі № 5005/2890/2011 (суддя Ліпинський О.В.) позовні вимоги задоволено.
Стягнуто з відповідача на користь держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації 71 030 грн. 78 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.
Рішення мотивовано доведеністю факту порушення відповідачем вимог ст.168 ЗК України, його обов'язком відшкодувати завдану шкоду згідно ч.4 ст.68 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” та ч. 3 ст. 56 Закону України “Про охорону земель”.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає на те, що оскаржуване ним рішення не відповідає нормам матеріального та процесуального права, судом не повно з'ясовані обставини справи та не доведені ті обставини, які суд вважав встановленими.
Просить рішення скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Скаржник зазначає, що позивачем не доведено право держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації на розпорядження земельними угіддями, зазначеними в акті перевірки та не доведено факт зняття відповідачем родючого шару ґрунту на земельній ділянці площею 4,0184 га на території Покровської сільської ради Нікопольського району.
Також скаржник посилається на порушення при проведенні перевірки вимог ст.ст.1,4,7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” щодо порядку проведення перевірки, п.7 Методики №963, на яку посилається позивач, вихід суду за межі позовних вимог та задоволення їх в редакції, що відрізняється від позовних вимог позивача.
Позивач та прокурор відзив на апеляційну скаргу не надали.
Представник третьої особи в поясненнях на апеляційну скаргу зазначає на безпідставність посилання скаржника на порушення положень Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, доведеність позовних вимог та їх правомірність.
Просить залишити оскаржуване рішення без змін.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення слід скасувати, в задоволенні позову відмовити виходячи з наступного:
Відповідно до п. 1, 2 ст. 168 Земельного кодексу України ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони. Власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель.
Порядок видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок затверджено Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах №1 від 04.01.2005 року. Вимоги зазначеного порядку є обов'язковими для власників земельних ділянок та землекористувачеві, діяльність яких пов'язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.
Діяльність відповідача пов'язана саме з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту, про що не заперечується ним самим та про що свідчать акт про надання гірничого відводу, ліцензія на експлуатацію родовища, положення Статуту підприємства відповідача (а.с.40,41,52).
Статтею 153 Господарського кодексу України та ст.157 Земельного кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання, здійснюючи господарську діяльність, зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані ним власникам або первинним користувачам природних ресурсів.
Як вбачається з матеріалів справи, Заступник прокурора Дніпропетровської області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації (надалі позивач), в якому просив господарський суд Дніпропетровської області стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Орджонікідзевський гірничо-збагачувальний комбінат” (надалі відповідач) 729 497 грн. 29 коп. шкоди, заподіяної державі внаслідок зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) на території Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області.
Свої вимоги позивач обґрунтовував висновками перевірки відповідача щодо дотримання ним вимог природоохоронного законодавства, яка була проведена Державною екологічною інспекцією в Дніпропетровській області (надалі третя особа) та як доказ зняття відповідачем родючого шару ґрунту без отримання дозволу, що є порушенням вимог ст. 168 Земельного кодексу України, надав акт перевірки від 30 грудня 2010 року-10 січня 2011 року (а.с.6-7).
Додатком №1 до вказаного акту третьою особою проведено (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963) розрахунок збитків, заподіяних державі, всього в розмірі 729 497,29 грн. (а.с.8).
27.04.2011 року прокурор подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої просив суд стягнути з відповідача суму шкоди в розмірі 71 030 грн. 78 коп. Заяву мотивовано тим, що частина земельної ділянки, на якій було виявлено зняття шару ґрунту без отримання дозволу, перебуває у приватній власності громадян (паї), в зв'язку з чим позивачем було здійснено перерахунок розміру завданої шкоди, виходячи з площі земельної ділянки 4,0184 га, на якій виявлено порушення, і яка належить до земель державної власності.
Таким чином, підставою для задоволення позовних вимог позивач зазначив порушення відповідачем земельного законодавства, що підтверджує він актом перевірки та додатком №1 до нього.
Аналізуючи зазначені докази, колегія суддів дійшла висновку про те, що надані прокурором та позивачем, а також зібрані по справі документи і докази не дають підстав для достовірного і безумовного висновку щодо протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і заподіянням шкоди державі та розміру самої шкоди.
Акт перевірки від 30 грудня 2010 року-10 січня 2011 року складено з порушенням вимог Наказу Держкомзему від 12.12.2003 року №312 “Про затвердження Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель”, і тому він не є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України.
Так, пунктом 5.4 вказаного Порядку передбачено, що в акті державний інспектор зазначає: дату та місце складання акта; посаду та прізвище інспектора (інспекторів), який (які) проводив (проводили) перевірку; посади та прізвища осіб, які були залучені до перевірки; посаду та прізвище представника юридичної особи чи прізвище фізичної особи, які були присутні при перевірці; місцезнаходження юридичної чи фізичної особи, які перевіряються; місце розташування земельної ділянки, її площу згідно із земельно-кадастровою документацією та фактичну площу, яка використовується; категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; обставини порушення земельного законодавства; суть порушення з посиланням на акти чинного законодавства, вимоги яких порушені.
Акт підписується державним інспектором (інспекторами), який (які) проводить (проводять) перевірку, представником юридичної особи чи фізичною особою, що використовують земельні ділянки, свідками (за їх наявності) (п.5.5. Порядку).
Відповідно до пункту 5.6 Порядку, в акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо).
Так, в акті не зазначено: категорію земель та склад угідь; цільове призначення та фактичний стан використання (освоєння) земельної ділянки; наявність документів, які посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою, розмір земельної ділянки. Вказані параметри є істотними для розрахунку розміру шкоди.
Так, категорія земельної ділянки має істотне значення для визначення середньорічного доходу, який можна отримати від використання земель за цільовим призначення, коефіцієнту функціонального використання земель та коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель, які (дохід та коефіцієнти) застосовується при розрахунку розміру шкоди, згідно п.6 Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару грунту) без спеціального дозволу. Площа земельної ділянки також є істотним показником для визначення розміру спричиненої шкоди. Належним чином цей факт позивач також не підтвердив.
Це в свою чергу, унеможливлює здійснення судом перевірки правильності (у відповідності з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року №963) визначення у позовній заяві розміру шкоди, що підлягає стягненню.
З позовної заяви та доданих документів неможливо встановити, на якій підставі Прокурором визначено власника вказаних в акті угідь, їх місцезнаходження і т. ін., та відповідно зроблено висновок про повноваження держави в особі Нікопольської районної державної адміністрації на розпорядження вказаними угіддями, а також на звернення з позовом щодо них.
Слід також зазначити, що відповідно до п. 4.2.3. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року № 04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”, згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року N 110 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року N 963”, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:
- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
- протокол про адміністративне правопорушення;
- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
- акт обстеження земельної ділянки.
Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди згідно застосованої позивачем Методики є вказані документи в їх сукупності.
Проте суд першої інстанції задовольнив вимоги Прокурора за відсутності доказів: про право позивача на вказану в акті земельну ділянку, про її розмір, місцезнаходження, за відсутності доказів про те, що протиправні дії здійснені саме відповідачем; з порушенням порядку розрахунку заподіяної шкоди, не надавши оцінку запереченням відповідача. Тому рішення ґрунтується на обставинах, не доведених належним чином, що є підставою для його скасування та відмови в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2011року у справі № 5005/2890/2011 скасувати.
В задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя: Т.А. Верхогляд
Суддя: Л.М. Білецька
Суддя: І.В. Тищик
Підписано в повному обсязі 06.06.2011 року.