09.06.11
Чернігівської області
14000 , м.Чернігів тел. 698166
Проспект Миру , 20
“09” червня 2011 року № 7/52 (19/124-19/130)
Суддя Скорик Н.О., розглянувши матеріали заяви
Дочірнього підприємства ?Перспектива -Чернігів? Закритого акціонерного товариства ?Перспектива?
14000, м. Чернігів, вул. Г.Полуботка,7
Про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами
по справі № 19/124-19/130
За первісним позовом: Публічного акціонерного товариства "Сведбанк",
вул. С. Петлюри, 30, м. Київ, 01032
до відповідача: Дочірнього підприємства "Перспектива-Чернігів" Закритого
акціонерного товариства "Перспектива",
вул. Г. Полуботко, 7, м. Чернігів, 14000
про: стягнення 81 393,95 доларів США та
73831,76 грн.
за зустрічним позовом: Дочірнього підприємства "Перспектива-Чернігів" Закритого
акціонерного товариства "Перспектива",
вул. Г. Полуботко, 7, м. Чернігів, 14000
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Сведбанк",
вул. С. Петлюри, 30, м. Київ, 01032
про: визнання недійсним договору
представники сторін:
від заявника: не з?явився
від позивача по справі: не з?явився
Дочірнім підприємством ?Перспектива -Чернігів? Закритого акціонерного товариства ?Перспектива? подано заяву про перегляд рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.2010 р. по справі № 19/124-19/130 за первісним позовом Публічного акціонерного товариства ?Сведбанк? м. Київ до Дочірнього підприємства ?Перспектива -Чернігів? Закритого акціонерного товариства ?Перспектива? м. Чернігів про стягнення 81393,95 дол. США та 73831,76 грн.,за зустрічним позовом Дочірнього підприємства ?Перспектива -Чернігів? Закритого акціонерного товариства ?Перспектива? до Публічного акціонерного товариства ?Сведбанк? про визнання недійсним договору.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду заяви, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції № 02058770, № 02058761.
Уповноважені представники сторін в судове засідання не з?явивлись.
Згідно ст. 114 Господарського процесуального кодексу України неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.
Розглянувши матеріали заяви, суд,
Встановив:
18.10.2010 р. господарським судом Чернігівської області прийнято рішення по справі № 19/124-19/130 за первісним позовом Публічного акціонерного товариства ?Сведбанк? м. Київ до Дочірнього підприємства ?Перспектива -Чернігів? Закритого акціонерного товариства ?Перспектива? м. Чернігів про стягнення 81393,95 дол. США та 73831,76 грн.,за зустрічним позовом Дочірнього підприємства ?Перспектива -Чернігів? Закритого акціонерного товариства ?Перспектива? до Публічного акціонерного товариства ?Сведбанк? про визнання недійсним кредитного договору № 05/08-К/2401 від 18.02.2008 р., відповідно до якого первісний позов задоволено повністю, в задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.2010 р. по справі № 19/124-19/130 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2011 р.
Позивач по зустрічному позову -Дочірнє підприємство ?Перспектива -Чернігів? Закритого акціонерного товариства ?Перспектива? просить переглянути рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.2010 р. по справі № 19/124-19/130 за нововиявленими обставинами, посилаючись на рішення Печерського районного суду м. Києва від 14.05.2010 р.у справі № 2-552-1/10 рік, яким визнано недійсним кредитний договір № ML700/1198/2008 від 17.06.2008 р. та договір іпотеки (майнової поруки) № PML700/1198/2008 від 17.06.2008 р. відповідно до ст. 203,215,227 Цивільного кодексу України, з підстав, зокрема, відсутності індивідуальної ліцензії НБУ на використання іноземної валюти при здійсненні платежів за вказаним договором, можливості використання іноземної валюти як засобу платежу без ліцензії, тільки якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк, недостатності для законності здійснення такої операції лише тільки банківської ліцензії, письмового дозволу та додатку до дозволу НБУ. Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 27.10.2010 р. у справі № 22-14931 рішення суду залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2010 р. залишено без змін рішення Печерського районного суду м. Києва від 14.05.2010 р. та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва. Заявник посилається на зазначені судові рішення як на істотні обставини для вирішення спору, про які він дізнався 07.02.2011 р.
Відповідно зі ст. 112 Господарського процесуального кодексу України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанції по даній справі встановлено:
18.02.2008 року ВАТ “Сведбанк”(далі Банк) та ДП “Перспектива -Чернігів” ЗАТ “Перспектива”(далі Товариство) уклали кредитний договір (кредитна лінія, що поновлюється) № 05/08-К/2401 (далі Договір), предметом якого є надання Банком Товариству грошових коштів у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі, на строк та на умовах, передбачених в Договорі, а Товариство зобов'язується повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією та виконати свої зобов'язання у повному обсязі у строки, передбачені Договором.
Пунктом 1.2 Договору визначено, що розмір кредитної лінії становить 80000 доларів США.
Плата за користування кредитною лінією у вигляді процентів становить 13% річних.
Позивач по зустрічному позову по справі № 19/124-19/130 в обґрунтування позовних вимог про визнання недійсним договору посилався на те, що положення договору, а саме, вираження грошових зобов'язань в іноземній валюті, а не в гривні України, за відсутності у сторін індивідуальної ліцензії на право проведення валютних операцій за кредитним договором, передбаченої ч.2, ч. 4 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, суперечить приписам ст. 99 Конституції України, ст. 524, 533 Цивільного кодексу України, ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”, ст. 35 Закону України “Про Національний банк України”.
За своєю правовою природою укладений сторонами договір є кредитним договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.
Статті 47 та 49 Закону України “Про банки і банківську діяльність”визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.
Статтею 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” визначено, що кошти -це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.
Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому, будь-яких обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав в Конституції України не встановлено.
Частиною 2 ст. 192 Цивільного кодексу України визначено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадку і в порядку, встановлених законом.
Згідно, ч. 2 ст. 198 Господарського кодексу України встановлено, що грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях; грошові зобов'язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у випадках, якщо суб'єкти господарювання мають право проводити розрахунки між собою в іноземній валюті відповідно до законодавства. Виконання зобов'язань, виражених в іноземній валюті, здійснюється відповідно до закону.
Отже, відповідно до законодавства України, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України. В той же час, обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Основним законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”.
Частиною 2 ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” встановлено, що до валютних операцій відносяться, зокрема, операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України, а отже, надання кредитів в іноземній валюті є валютною операцією (операцією з валютними цінностями).
Відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю”банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями на підставі генеральної ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями.
Порядок та умови видачі Національним банком України резидентам і нерезидентам індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу регламентує Положення про порядок видачі Національним банком України індивідуальних ліцензій на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу, затверджене постановою Правління Національного банку України від 14.10.2004 № 483 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 09.11.2004 за № 1429/10028.
Відповідно до п. 2.3 цього Положення, за наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати операції з валютними цінностями, серед яких і залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
Відповідно до п. 1.5 цього Положення, використання іноземної валюти на території України як засобу платежу без ліцензії дозволяється, зокрема, якщо ініціатором або отримувачем за валютною операцією є уповноважений банк (ця норма стосується лише тих операцій уповноваженого банку, на здійснення яких Національний банк України видав йому банківську ліцензію та письмовий дозвіл на здійснення операції з валютними цінностями).
З наведеного вбачається, що уповноважені банки на підставі банківських ліцензій та письмового дозволу НБУ на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.
31.10.1991 року Національний банк України видав банку банківську ліцензію № 38 (а.с. 77 т. 1), згідно з якою останньому надано право здійснювати банківські операції, визначені ч. 1 та п.п. 5-11 ч. 2 ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, а також дозвіл № 38-2 від 22.06.2009 року (а.с. 78, т. 1) на право здійснення операцій, визначених п.п. 1-4 ч. 2 та ч. 4 ст. 47 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, за яким Банк, між іншим, може здійснювати залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України.
За таких обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погодилась з висновком суду першої інстанції, що надання та одержання кредиту в іноземній валюті та сплата процентів за цим кредитом не потребує наявності індивідуальної ліцензії на використання іноземної валюти як засобу платежу на території України у жодної зі сторін договору, а відтак, відсутність у сторін індивідуальної ліцензії Національного банку України не є підставою для визнання договору недійсним.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 09.03.2011 р. залишив без змін рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.2010р. по справі № 19/124-19/130, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства "Перспектива-Чернігів" Закритого акціонерного товариства "Перспектива" до Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" про визнання недійсним договору № 05/08-К/2401 від 18.02.2008 р., оскільки товариством не доведено наявність законних підстав для визнання договору недійсним .
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій з'ясовано всі обставини справи з врахуванням підстав, на які посилався позивач по зустрічному позову при пред'явленні вимог про визнання недійсним кредитного договору № 05/08-К/2401 від 18.02.2008 р., та на які посилається заявник в заяві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 14.05.2010 р.у справі № 2-552-1/10 рік, ухвала Апеляційного суду м. Києва від 27.10.2010 р. по справі № 22-14931 та ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.12.2010 р., копії яких з неповним текстом надані заявником (позивачем по зустрічному позову), і на які він посилається як на підставу для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими обставинами, оскільки ці судові рішення, за якими позивач по зустрічному позову не був стороною у спорі (як зазначено і самим заявником) не стосуються спірного договору.
Крім того, зазначені заявником судові рішення, як матеріали судової практики, були відомі заявнику (в заяві ним зазначено, що про їх наявність він дізнався 07.02.2011 р.) на день розгляду спору по даній справі та прийняття постанови Київським апеляційним господарським судом від 09.03.2011 р. по справі № 19/124-19/130.
З огляду матеріалів справи, суд доходить висновку про відсутність підстав для перегляду рішення за нововиявленими обставинами та, відповідно, скасування рішення.
Таким чином, заява про перегляд рішення суду з нововиявленими обставинами задоволенню не підлягає.
Керуючись 112-114 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Дочірнього підприємства ?Перспектива -Чернігів? Закритого акціонерного товариства ?Перспектива? про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду Чернігівської області від 18.10.2010 р. по справі № 19/124-19/130 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Чернігівської області від 18.10.2010 р. по справі № 19/124-19/130 залишити без змін.
Суддя Н.О. Скорик