Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166
07 червня 2011 року справа № 6/61
за позовом: фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1, 07400,
до відповідача: санаторію „Десна”,
с. Ладинка, Чернігівський район, 15570,
про стягнення 20 389,51 грн.
Суддя Блохіна Ж.В.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_2, довіреність №3347 від 06.06.2011 року,
від відповідача: не з'явився.
Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 подано позов до санаторію „Десна” про стягнення 20389,51 грн. заборгованості, в тому числі 18326 грн. основного боргу за поставлений товар згідно договору купівлі продажу від 01.07.2009 року, 1 649,31 грн. інфляційних втрат та 414,20 грн. трьох відсотків річних.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заяв, клопотань та витребуваних судом документів, а саме: відзив на позов та документи, які підтверджують зазначені у відзиві обставини; довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців про проведення реєстраційних дій, не надіслав; про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення.
Отже, відповідач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов, заяв, клопотань, на подачу доказів та іншими правами.
На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд
01 липня 2009 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладено договір купівлі-продажу.
Відповідно до п 1.1 договору продавець продає продукти харчування, а покупець купує продукти харчування, надалі -товар на умовах даного договору.
Згідно п. 1.2 договору назва і кількість товару визначаються накладними, які є невід'ємними частинами даного договору.
Моментом передачі товару є оформлення накладних уповноваженими особами сторін (п. 1.4 договору).
Згідно п. 4.1 договору продавець постачає товар (відпускає товар зі складу, надає послуги з постачання тощо) за цінами, що вказані в накладних до даного договору.
Загальна сума договору складає 477 627,54 грн. (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 6.1 договору покупець повинен здійснювати розрахунки з продавцем за кожну партію товару в розмірі, що зазначено в накладних, не пізніше 10 календарних днів з моменту прийому-передачі товару, незалежно від кількості реалізованого товару, якщо в додатку до даного договору не передбачено інше.
Згідно п. 6.2 договору здійсненням розрахунку вважається зарахування на розрахунковий рахунок продавця суми, що підлягає сплаті покупцем.
На виконання умов договору позивачем передано відповідачу товару на загальну суму 477 627,54 грн., а саме: згідно видаткової накладної №АД-0000003 від 07.07.2009 року передано товар на суму 6879,99 грн., видаткової накладної №АД-0000004 від 10.07.2009 року на суму 6759,32 грн., видаткової накладної №АД-0000005 від 15.07.2009 року на суму 5294,88 грн., видаткової накладної №АД-0000006 від 17.07.2009 року на суму 43989,25 грн., видаткової накладної №АД-0000007 від 21.07.2009 року на суму 18361,12 грн., видаткової накладної №АД-0000008 від 23.07.2009 року на суму 21362,18 грн., видаткової накладної №АД-0000009 від 28.07.2009 року на суму 46280,99 грн., видаткової накладної №АД-0000010 від 30.07.2009 року на суму 32349,19 грн., видаткової накладної №АД-0000011 від 04.08.2009 року на суму 11809,61 грн., видаткової накладної №АД-0000013 від 06.08.2009 року на суму 36024,61 грн., видаткової накладної №АД-0000014 від 06.08.2009 року на суму 4700,84 грн., видаткової накладної №АД-0000015 від 10.08.2009 року на суму 15458,84 грн., видаткової накладної №АД-0000016 від 13.08.2009 року на суму 43319,72 грн., видаткової накладної №АД-0000018 від 17.08.2009 року на суму 40422,98 грн., видаткової накладної №АД-0000019 від 20.08.2009 року на суму 41337,50 грн., видаткової накладної №АД-0000020 від 21.08.2009 року на суму 2334,45 грн., видаткової накладної №АД-0000021 від 25.08.2009 року на суму 45957,01 грн., видаткової накладної №АД-0000022 від 27.08.2009 року на суму 9791,66 грн., видаткової накладної №АД-0000024 від 11.09.2009 року на суму 14236,53 грн., видаткової накладної №АД-0000023 від 16.09.2009 року на суму 11977,37 грн., видаткової накладної №АД-0000025 від 25.09.2009 року на суму 18979,50 грн.
Факт отримання товару відповідачем підтверджується печаткою та підписом уповноваженого представника відповідача на видаткових накладних.
Як зазначає позивач в позовній заяві, відповідач частково оплатив вартість отриманого товару в сумі 459 301,54 грн., що також підтверджується банківськими виписками.
Таким чином загальна сума основної заборгованості відповідача по сплаті отриманого товару станом на день звернення з позовом в суд становить 18326 грн.
Відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, в зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):
“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт отримання відповідачем від позивача товару за вищевказаними видатковими накладними, виходячи з вищевикладених норм законодавства та договору, у відповідача виникло зобов'язання оплатити вартість отриманого товару.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з 01 серпня 2010 року по 31 березня 2011 року в сумі 1649,31 грн. та 3% річних з простроченої суми за період з 30 липня 2010 року по 01 травня 2011 року в сумі 414,20 грн.
Для всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування штрафних санкцій, річних тощо, і в разі, якщо їх обчислення помилкове -зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно (аналогічна позиція викладена в ч. 1 п. 18 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005 року № 01-8/344 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені в доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році”).
Господарський суд Чернігівської області здійснив перевірку розрахунку трьох відсотків річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем та дійшов висновку що його розрахунок відповідає чинному законодавству та матеріалам справи.
Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю на суму 20389,51 грн., в тому числі 18326 грн. боргу, 1649,31 грн. інфляційних втрат та 414,20 грн. 3% річних.
Оскільки даний спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з санаторію „Десна” (с. Ладинка, Чернігівський район, р/р 2600801761092 в Укрсімбанку м. Чернігів, МФО 353649, код ЄДРПОУ 05389853) на користь фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 „РАЙФФАЙЗЕН Банк АВАЛЬ” Броварське районне відділення КРД „РБ „Аваль”, МФО 380805, ЗКПО НОМЕР_1) 18326 грн. боргу, 414,20 грн. 3 % річних, 1649,31 грн. інфляційних втрат, 203,89 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ж.В. Блохіна
07.06.11