Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62
31 травня 2011 року справа № 6/55
За позовом: відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульв. Шевченка, 18, м. Київ, 01030
в особі: Чернігівської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", просп. Миру, 28, м. Чернігів, 14000
до відповідача: Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації, вул. Гетьмана Полуботка, 70, м. Чернігів, 14013
про стягнення 1116,54 грн.
Суддя Ж.В.Блохіна
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1269 від 23.03.2009 року,
від відповідача: ОСОБА_2., довіреність №01/919 від 30.05.2011 року.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Відкритим акціонерним товариством „Укртелеком” в особі Чернігівської філії ВАТ „Укртелеком” подано позов до Управління з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Чернігівської обласної державної адміністрації про стягнення 1116,54 грн. боргу, в тому числі 1081,19 грн. основного боргу по орендній платі згідно договору №34-136 від 01.01.2008р., 21,36 грн. пені, 9,85 грн. інфляційних втрат, 4,14 грн. 3% річних від простроченої суми.
Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечує проти позовних вимог і просить у позові відмовити посилаючись на наступне.
Строк дії договору, на підставі якого виникли зобов'язання між сторонами, закінчився 30.11.2010 року. З моменту закінчення строку дії договору він перестав породжувати будь-які зобов'язання для сторін, а тому посилання на умови договору безпідставні. Договір не поновлювався і не продовжувався у встановленому законом порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет у порядку, визначеному цим Кодексом. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов'язань минулих років. Укладання договорів протягом бюджетного періоду, за якими взято зобов'язання без відповідних бюджетних асигнувань є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов'язання та не утворюється бюджетна заборгованість. Зобов'язання, взяті без відповідних бюджетних асигнувань не вважаються бюджетними зобов'язаннями і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Витрати бюджету на покриття таких зобов'язань не здійснюються. Вимоги юридичних осіб щодо відшкодування збитків за зобов'язаннями, взятими розпорядниками без відповідних бюджетних асигнувань стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов'язань, у судовому порядку. На сьогоднішній день відповідач не має бюджетних призначень для взяття на себе зобов'язань по оренді відповідної площі.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд
Статтею 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічна норма міститься у ст. 759 Цивільного кодексу України.
01 січня 2008 року між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП, загальною площею до 20 кв. м. №34-136.
Згідно п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування частини спеціалізованих технологічних приміщень Чернігівської філії ВАТ “Укртелеком”, що знаходяться на 3-му поверсі трьохповерхової будівлі (далі - майно) за адресою: Чернігівська обл., м. Ічня, вул. Леніна, 26, площею 1,0 кв. м, для розміщення обладнання типу ОБ-60, П-160 та СЦВ для забезпечення доступу до мережі загального користування.
Відповідно до п. 2.1 договору, передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання -передачі майна (додаток 1), вказаного в п. 1.1 даного договору, але не пізніше 3 днів з моменту підписання сторонами договору.
Відповідно до акту приймання -передачі майна, який міститься в матеріалах справи, 01.01.2008 року позивачем передано, а відповідачем прийнято в строкове платне користування частину спеціалізованих технологічних приміщень за адресою: Чернігівська обл., м. Ічня, вул. Леніна, 26, площею 1,0 кв. м. Даний акт підписаний представниками обох сторін.
У відповідності до частини 1 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлений договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно п. 3.1 договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1.
Відповідно до п. 3.2 договору, орендна плата за базовий місяць оренди майна, у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати, згідно з додатком №3 становить за 1,0 кв. м орендованих спеціалізованих технологічних приміщень з ПДВ (20%) 140 грн. 49 коп.
Орендна плата за перший місяць оренди майна розраховується шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за період між базовим і першим місяцем оренди.
Згідно п. 3.2.1 договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.
Відповідно до п. 3.4 договору крім орендної плати майна, зазначеної в п. 3.2 договору, орендар щомісячно сплачує компенсацію витрат на утримання майна в розмірі 25% від суми місячної орендної плати.
Частиною 1 ст. 631 Цивільного кодексу України визначено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до п. 12.1 договору, даний договір діє з 01.01.2008 року до 30.11.2010 року. Сторони зобов'язані протягом 20 днів з моменту завершення строку дії договору здійснити остаточні розрахунки за ним.
Пунктом 12.7.1 договору сторони визначили, що дія договору припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься і в ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України.
За таких обставин суд доходить висновку, що договір оренди нерухомого майна товариства, що належить до СТП, загальною площею до 20 кв. м від 01 січня 2008 року №34-136, відповідно до п. 12.1 договору, припинив свою дію 30.11.2010 року і надалі сторонами пролонгований не був.
Згідно п. 3.5 договору у разі закінчення строку дії даного договору, орендна плата вноситься орендарем до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку ціни позову та рахунків №10-2816 від 31.12.2010 року, №10-3058 від 31.01.2011 року, №СВС-11-80 від 28.02.2011 року, №СВС-11-203 від 31.03.2011 року, після закінчення строку дії договору оренди позивач вимагає стягнення орендної плати.
Положення п. 3.5 договору сторони передбачили внесення орендарем орендної плати до дня фактичної передачі орендодавцю за актом приймання-передачі орендованого майна, у разі закінчення строку дії договору, але не визначили порядок і строки її внесення орендарем.
У відповідності до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Представник відповідача в судовому засіданні зазначив, що рахунки на оплату отриманих послуг з грудня 2010 року по березень 2011 року відповідач не отримував.
В матеріалах справи міститься витяг з журналу обліку вихідної кореспонденції по договорам, які ведуться відділом управління майновим комплексом, в якому зазначено, що рахунки на оплату наданих послуг №10-2816 від 31.12.2010 року, №10-3058 від 31.01.2011 року, №СВС-11-80 від 28.02.2011 року, №СВС-11-203 від 31.03.2011 року відправлені простими листами.
Позивачем не надано суду належних і допустимих доказів направлення через відділення зв'язку або вручення відповідачу вищевказаних рахунків про сплату отриманих послуг, а тому вказаний витяг з журналу обліку вихідної кореспонденції по договорам, які ведуться відділом управління майновим комплексом не може бути розцінений судом, як доказ направлення відповідачу вимоги про сплату орендної плати після припинення дії договору оренди.
Враховуючи те, що строк дії договору закінчився 30.11.2010 року, доказів вручення відповідачу виставлених рахунків позивачем не надано, суд доходить висновку, що ні на дату звернення до суду, ні на дату прийняття судом рішення не було порушено право позивача.
За таких обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 1081,19 грн. заборгованості по орендній платі є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Позивач просить стягнути з відповідача 21,36 грн. пені за період прострочки з 21.01.2011 року по 22.04.2011 року, 9,85 грн. інфляційних нарахувань за період з 21.01.2011 року по 22.04.2011 року та 3% річних в сумі 4,14 грн. за період з 21.01.2011 року по 22.04.2011 року.
Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процентів річних з простроченої суми.
Оскільки суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача щодо стягнення орендної плати на дату звернення до суду і на дату прийняття судом рішення у відповідача відсутня прострочка виконання зобов'язання за період з 21.01.2011 року по 22.04.2011 року.
З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 21,36 грн. пені, 9,85 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 4,14 грн. за період з 21.01.2011 року по 22.04.2011 року є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити повністю.
Суддя Ж.В. Блохіна
Повне рішення складено 06.06.2011 року.
31.05.11