07 червня 2011 року Справа № 12/5026/1006/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача -ОСОБА_1, ОСОБА_2 за довіреностями, відповідача -не з'явились, розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «АгроМакс»до товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»про розірвання договору,
Позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «АгроМакс», звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»про розірвання договору № 2-Д 08/1 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.03.2008 року, укладеного між ними, на підставі ст. 652 ЦК України з мотивів істотної зміни обставин, та відшкодування судових витрат.
В засіданні суду представники позивача позов з підстав, викладених в позовній заяві і доповненні до неї, підтримали і просили суд задовольнити.
Відповідач відзив на позов не подав, явку свого представника в засідання суду не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами).
Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.
18.03.2008 року сторони уклали договір № 2-Д 08/1 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу. Пунктом 5.4. п.п. 2 договору передбачено право продавця розірвати договір в односторонньому порядку у випадку неотримання коштів за товар. Термін (строк) дії договору сторони не визначили.
На виконання рішення господарського суду Черкаської області від 05.03.2009 року у справі № 16/205 судом 16.03.2009 року видано наказ про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «АгроМакс»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»100021,39 грн. основного боргу, 10 грн. пені, 1301,56 грн. 3% річних, 6720,68 грн. втрат від інфляції, 10 грн. штрафу, 2187,77 грн. державного мита та 83,05 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно з поясненнями представників позивача в засіданні суду примусове виконання наказу суду як і добровільне виконання інших наявних і можливих зобов'язань за спірним договором позивачем неможливе внаслідок інфляційних процесів в країні та світової економічної кризи, які сторони при укладанні договору передбачити не могли.
Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців серії АЕ № 599265 від 01.06.2011 року вбачається, що стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро»порушено справу про банкрутство.
Отже, спірними правовідносинами є вимоги сторін договору № 2-Д 08/1 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.03.2008 року, які витікають із суті їх прав та обов'язків за цим договором.
Згідно з ст.ст. 651 ч. 1, 2, 653 ч. 3 ЦК України, ст. 188 ч. 1, 5 ГК України: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом; договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Частиною 2 статті 652 ЦК України передбачено, що якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Відповідно до п. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/482 від 13.08.2008 року «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року», п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-08/12 від 15.01.2010 року «Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)», недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом подання позову про розірвання оспорюваного договору.
Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позовів і заперечень проти них, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.
З урахуванням викладеного суд вважає, що вимога позивача про розірвання спірного договору відповідає приписам ст.ст. 16, 652 ч. 2 ЦК України, є обґрунтованою, тому підлягає задоволенню.
На підставі статті 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: сплачене державне мито в сумі 85 грн. та 236 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а разом -321 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Розірвати договір № 2-Д 08/1 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 10.03.2008 року, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «АгроМакс»і товариством з обмеженою відповідальністю «Тридента Агро».
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя В.М.Грачов