03 червня 2011 року Справа № 12/5026/1067/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача -ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - не з'явились, третьої особи -ОСОБА_2 за довіреністю, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 33 ім. В.Симоненка Черкаської міської ради Черкаської області до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - департаменту освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради про стягнення 3245 грн. 20 коп.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача, на підставі договору № 42 від 01.04.2008 року оренди об'єкта нерухомості, 2527 грн. 77 коп. заборгованості по орендній платі, 290 грн. 64 коп. відшкодуванню комунальних платежів, 426 грн. 79 коп. пені за 214 днів прострочення з 01.04.2010 по 13.05.2011 року, що разом складає 3245 грн. 20 коп., та відшкодування судових витрат - державного мита в розмірі 102 грн., 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
За клопотанням позивача, ухвалою суду від 03.06.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - департамент освіти та гуманітарної політики виконавчого комітету Черкаської міської ради, який є розпорядником бюджетних коштів.
У судовому засіданні представники позивача і третьої особи позов з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав, проти позову не заперечував, явку свого представника в засідання суду без поважних причин не забезпечив, хоч про місце, дату і час судового засідання був повідомлений належним чином за правилами, передбаченими пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), інформаційних листах Вищого господарського суду України від 02.06.2006 N 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році” (пункт 23).
Відповідно до ст. 75 ГПК України, судом розглянуто справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє частково з наступних підстав.
01.04.2010 року сторонами було укладено договір № 42 оренди об'єкта нерухомості, на підставі якого, згідно з актом приймання-передачі від 01.04.2008 року, орендодавець (позивач по справі) передав, а орендар (відповідач по справі) прийняв в строкове платне користування нежитлове приміщення харчоблоку на першому поверсі, розташоване в м. Черкаси, вул. Героїв Сталінграду, 10, загальною площею 87,6 м2. В пунктах 5.1.- 5.6. договору сторони погодили розмір орендної плати, порядок розрахунків, в тому числі і за фактично отримувані комунальні послуги, а розділом 9 договору - відповідальність за порушення своїх зобов'язань за договором. Зокрема, згідно з п. 9.2. договору, за порушення строків внесення орендної плати, встановлених в п. 5.5. договору, орендарем сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день несплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
21.06.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про розірвання договору оренди, в якій гарантував сплату наявної заборгованості.
Спільною угодою від 01.07.2010 року сторони розірвали договір оренди № 42 від 01.04.2010 року і того ж дня за актом приймання передачі відповідач повернув об'єкт оренди.
За період користування об'єктом оренди, згідно з розрахунком позивача, утворилась спірна заборгованість відповідача.
Вищеназвані документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.
Отже, із вищенаведеного вбачається, що між сторонами виникли зобов'язання, засновані на договорі № 42 від 01.04.2008 року оренди об'єкта нерухомості.
Частина 1 ст. 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 759 ч. 1, 760 ч. 3, 762 ч. 1, 763 ч. 1, 795 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк; особливості найму окремих видів майна встановлюються цим Кодексом та іншим законом; за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму; договір найму укладається на строк, встановлений договором.
За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 598 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема - виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.ст. 610, 612 ЦК України: порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Наявність і розмір невиконаного спірного грошового зобов'язання відповідачем допустимими доказами не спростовано, тому ця заборгованість підлягає стягненню в судовому порядку.
Відповідно до ст.ст. 611, 625 ч. 1 ЦК, 216 ГК України, неможливість виконання зобов'язання не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.
Виконання зобов'язання, згідно зі ст. 546 ч. 1 ЦК України, може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею), згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Вимоги позивача про стягнення пені передбачені п. 9.2. договору, відповідають ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, проте розрахунок пені здійснено не вірно.
Згідно з ч. 6 ст. 232 ГПК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.
Розмір пені за 183 дні прострочення складає 196 грн. 13 коп. і в такому розмірі теж підлягає задоволенню.
Судом, відповідно до ст. 22 ГПК України, було запропоновано сторонам подати докази в обґрунтування позову і заперечень проти нього, брати участь в засіданнях суду, вони своїми правами скористались на свій розсуд, подали всі наявні у них докази і на їх підставі судом прийнято рішення у справі.
Відповідно до ст.ст. 33 ч. 1, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, обставини справи повинні підтверджуватись лише належними і допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, відповідно до обставин справи та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються повністю.
На підставі статті 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 102 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 338 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, господарський суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, 20762, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 33 ім. В.Симоненка Черкаської міської ради Черкаської області, інд. 18016, м. Черкаси, вул. Героїв Дніпра, 13, ідентифікаційний код 25922746, п/р 35422002002002268, МФО 854018, УДК м. Черкаси ГУДКУ в Черкаській області, код 22809222 -2818 грн. 41 коп. основного боргу, 196 грн. 13 коп. пені, 338 грн. судових витрат.
В решті позову в частині стягнення 230 грн. 66 коп. пені -відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня підписання.
Повний текст рішення складено і підписано 08.06.2011 року.
Суддя В.М. Грачов