01 червня 2011 року Справа № 09/5026/858/2011
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - Ланін В.В. керівник, ОСОБА_1 адвокат, відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "ОрЛан", м. Канів до Канівського районного споживчого товариства, м. Канів про стягнення 51611,97 грн., -
Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 51611,97 грн., у тому числі: 43772,00 грн. боргу з оплати за отримані послуги по охороні об'єктів та 7839,97 грн. договірної пені за прострочення виконання грошових зобов'язань.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на порушення умов договорів про надання послуг з охорони об'єктів відповідача - ресторану "Родень" та павільйону "М'ясо Молоко", відповідач не здійснював, у встановлений договорами строк, оплату за отримані послуги з охорони цих об'єктів, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати за надані охоронні послуги.
Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву позовні вимог визнав частково: в сумі 31700,00 грн. боргу з оплати за послуги з охорони об'єктів та пеню в сумі 2189,40 грн. з врахуванням встановленого Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" обмеження відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання у вигляді пені подвійною обліковою ставкою НБУ.
У доповненнях до відзиву на позовну заяву відповідач визнав заборгованість за надані позивачем охоронні послуги об'єкту - ресторан "Родень" в сумі 27772,00 грн.
У судовому засіданні:
- представники позивача підтримали позов, визнали зменшення суми основного боргу, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем боргу до подання позову до суду на суму 3000,00 грн., заперечили проти доводів представника відповідача щодо обмеження пені подвійною обліковою ставкою НБУ, посилаючись на умови договорів та приписи ст.231 ГК України;
- представник відповідача позовні вимоги визнала частково згідно письмового відзиву на позовну заяву та доповнень до нього.
Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
01 січня 2003 року приватне підприємство "ОрЛан" (охоронна фірма за договором, позивач у справі) та Канівське районне споживче товариство (замовник за договором, відповідач у справі) уклали Угоду № 5 про надання охоронних послуг, відповідно до умов якої відповідач доручив, а позивач взяв під охорону об'єкт відповідача - ресторан "Родень", що розташований за адресою: м. Канів, вул. Леніна, 18 (далі - Угода №5).
Угода № 5 містить, зокрема, такі умови:
- за надані послуги по охороні вищевикладеного замовник перераховує щомісячно до 10 числа наступного місяця охоронній фірмі на її рахунок плату в розмірі 250,00 грн. за місяць охоронних послуг згідно пред'явлених рахунків. Вартість послуг охорони може змінюватись за двосторонньою згодою сторін (п. 2.2.1.);
- у випадку несвоєчасної оплати за охоронні послуги нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день затримки (п. 6.1.);
- дана угода вступає в силу після підписання її сторонами і діє протягом одного року з дня підписання. (п. 7.1.);
- після закінчення терміну дії угоди, якщо сторони продовжують виконувати її умови, угода вважається пролонгованою на невизначений термін (п. 8.1.).
23 серпня 2007 року сторони уклали договір № 158 про надання послуг по охороні власності Канівського райст (далі - Договір № 158).
Договір № 158 містить, зокрема, такі умови:
- предметом договору є надання послуг по охороні та забезпеченні комерційної безпеки території колгоспного ринку та об'єктів замовника, які знаходяться на ринку, за адресою м. Канів 19000, вул. Маліка, 15 (п. 1.1.);
- договір укладений на період з 23 серпня 2007 року по 23 серпня 2008 року, і вважається продовженим на невизначений строк, якщо у сторін не буде претензій чи пропозицій один до одного за 15 днів до закінчення строку дії даного договору (п. 3.1.);
- вартість послуг з охорони об'єкту визначається сумою в розмірі 1000,00 грн. за місяць (п. 4);
- не пізніше 5 числа наступного місяця замовник перераховує на розрахунковий рахунок охоронної фірми місячну суму вартості послуг, виходячи з розрахунку, передбаченого розділом 4 даного договору (п. 5.1.);
У Додатку № 1 до Договору № 158 сторони передбачили, зокрема:
- якщо у договорі не передбачено інше, замовник оплачує послуги охоронної фірми за місяць вперед (п. 6.1.);
- якщо замовник не здійснює платіж у вказаний строк, він зобов'язаний виплатити на користь охоронної фірми 0,5 % від суми заборгованості за кожний день прострочки (п. 6.3.).
23 серпня 2007 року сторони уклали угоду № 159 (далі - Угода № 159) про надання охоронних послуг, відповідно до умов якої відповідач доручив, а позивач взяв під охорону об'єкти замовника - ресторан "Родень" Канівського районного споживчого товариства, що розташовані за адресою: м. Канів, вул. Леніна, 18.
Угода № 159 укладена, зокрема, на таких умовах:
- за надані послуги по охороні вищевикладеного замовник перераховує за місяць наперед охоронній фірмі на її рахунок плату в розмірі 1000,00 грн. Вартість послуг охорони може змінюватись за двосторонньою згодою сторін (п. 2.2);
- у випадку несвоєчасної оплати за охорону об'єкту нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день затримки (п. 6.1.);
- дана угода вступає в силу після підписання її сторонами і діє протягом року з дня підписання (п. 7.1.);
- після закінчення терміну дії угоди, якщо сторони продовжують виконувати її умови, угода вважається пролонгованою на невизначений термін (п. 8.1.).
01 квітня 2008 року сторони уклали угоду № 266 (далі Угода № 266) про надання охоронних послуг, відповідно до умов якої відповідач (замовник за договором) доручив, а позивач (охоронна фірма за договором) взяла під охорону об'єкти замовника - ресторан "Родень", що розташовані за адресою: м. Канів, вул. Леніна, 18.
Угода № 266 містить, зокрема, такі умови:
- за надані послуги по охороні вищевикладеного замовник перераховує щомісячно до 10 числа наступного місяця охоронній фірмі на її рахунок плату в розмірі 1500,00 грн. за місяць охоронних послуг згідно пред'явлених рахунків. Вартість послуг охорони може змінюватись за двосторонньою згодою сторін (п. 2.2.);
- у випадку несвоєчасної оплати за охорону об'єкту нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день затримки (п. 6.1.);
- дана угода вступає в силу після підписання її сторонами і діє протягом року з дня підписання ( п. 7.1.).
- після закінчення терміну дії угоди, якщо сторони продовжують виконувати її умови, угода вважається пролонгованою на невизначений термін (п. 8.1.).
01 червня 2010 року сторони уклали угоду по наданню охоронних послуг, відповідно до умов якої відповідач (замовник за договором) доручив, а позивач (виконавець за договором) взяв на себе зобов'язання здійснювати охорону об'єкта - ресторан "Родень", який розташований за адресою: м. Канів, вул. Леніна, 18.
Згідно п. 4.1. Угоди від 01 червня 2010 року за надані послуги по охороні вищевказаного об'єкту замовник перераховує виконавцю на його розрахунковий рахунок плату в розмірі 2634 грн. до 30 числа наступного місяця. У випадку несвоєчасної оплати за охорону об'єкта нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченої плати за кожен день затримки. Виконавець також залишає за собою право відмовитись від виконання своїх обов'язків по охороні у 10-тиденний строк з моменту припинення оплати.
На виконання умов Договору позивач надавав відповідачу послуги з охорони вказаних об'єктів, що не заперечується відповідачем. На оплату наданих послуг позивач своєчасно виставляв рахунки-фактури.
В порушення умов Договору за надані позивачем послуги відповідач порушував строки оплати, внаслідок чого утворювалась заборгованість з оплати, яку відповідач підтверджував актами звірки розрахунків, однак заборгованість не погасив.
Так, згідно двосторонніх актів звірки встановлено "сальдо" (борг) на користь позивача:
- з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року по договору № 266 на 01.01.2009 року - 5800,00 грн.;
- з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року по договору № 266 на 01.01.2010 року - 15300,00 грн.;
- з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року по договору № 266 на 01.01.2011 року - 29238,00 грн.;
- з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року по договору № 158 на 01.01.2011 року - 13000,0 грн.
- з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року по договору № 158 на 01.02.2011 року - 30772,00 грн.
Листом від 29.12.2010 року № 420 відповідач повідомив позивача, що у зв'язку з тяжким фінансовим станом вимушений розірвати договір № 158 від 23.08.2007 року по наданню охоронних послуг по охороні павільйону "М'ясо Молоко", з 1 січня 2011 року.
У листі від 20 січня 2011 року № 1 позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з систематичною несплатою охоронних послуг згідно договору № 266 від 01 квітня 2008 року, згідно п. 7.2. чинного договору розриває з відповідачем угоду про надання охоронних послуг з 01.02.2011 року.
02 березня 2011 року позивач направив відповідачу претензію "Про спонукання до виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг".
До подання позову до суду відповідач частково погасив борг на суму 3000,00 грн. за надані позивачем охоронні послуги, що підтверджується платіжними дорученнями від 11 лютого 2011 року на суму 2000,00 грн., від 28 лютого 2011 року на суму 1000,00 грн.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Позивач і відповідач є юридичними особами - суб'єктами господарювання.
Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України (далі - ГК України), який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
За правовою природою Договори, на які посилається позивач, як на підставу позовних вимог, є господарськими договорами охорони, загальні положення про які встановлені ст. 978 ЦК України.
Відповідно до ст. 978 ЦК України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Згідно зі статтями 193, 202 ГК України та статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
З матеріалів справи вбачається, що позивач забезпечив охорону об'єктів, зазначених у договорах, відповідач не заперечує охорону його об'єктів позивачем.
Відповідач визнав основну суму боргу з оплати за надані послуги з охорони ресторану "Родень" в сумі 27772,00 грн. та з охорони павільйону "М'ясо Молоко" в сумі 13000,00 грн., всього сума боргу з оплати за надані охоронні послуги вказаних об'єктів становить 40772,00 грн. Дана сума боргу відповідає наведеним доказам у справі, при цьому враховані платежі відповідача в сумі 3000,00 грн., які не були враховані позивачем при поданні позову, що ним підтверджено.
Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Статтею 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
У Договорах, на підставі яких виникли зобов'язання сторін, за прострочення виконання грошових зобов'язань сторони передбачили пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день затримки.
Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР (далі - ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань") регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.
Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
У ст. 3 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
З огляду на викладене, суд погоджується з доводами відповідача щодо застосування норм наведеного ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" стосовно встановленого цим законом обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період прострочення. Оскільки встановлений договорами розмір відповідальності у вигляді пені за прострочення виконання грошових зобов'язань більший, встановленого вказаним законом обмеження, за прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань суд нараховує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, з врахуванням положень ч.6 ст.232 ГК України щодо припинення нарахування через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, за прострочення виконання грошових зобов'язань з оплати за надані охоронні послуги на об'єкті відповідача - ресторан "Родень" (договір №266) за період з 10.10.2010 року по 09.04.2011, враховуючи суму боргу, що виникла у вказаний період, та проведені платежі, пеня становить 2104,89 грн. і на об'єкті - павільйон "М'ясо Молоко" (договір №158) за період з 05.10.2010 по 05.04.2011 - 926,60 грн., а всього пеня становить 3031,49грн.
З огляду на викладене, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 40772,00 грн. основного боргу, 3031,49 грн. пені.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останнім при поданні позову пропорційно розміру задоволених вимог, а саме: 438,03 грн. в рахунок сплати державного мита та 236,00 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 674,03 грн.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Канівського районного споживчого товариства (19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Воровського, 22, ідентифікаційний код 01773796) на користь приватного підприємства "ОрЛан"(19000, Черкаська область, м. Канів, вул. Леніна, 80, к. 222, ідентифікаційний код 31423161) - 40772,00 грн. основного боргу, 3031,49 грн. пені та 674,03 грн. судових витрат.
В решті позову відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.
Суддя Н.М.Курченко
Повне рішення складено 06 червня 2011 року.