02 червня 2011 року Справа №02-16/2627
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Ткаченко О.М., за участю представників: стягувача: ОСОБА_1 - за довіреністю, боржника: ОСОБА_2 - за дорученням, відділу ДВС: Солонько І.О. - начальник відділу ДВС Кам'янського районного управління юстиції, Христенко І.О. - старший виконавець, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси
скаргу Державного підприємства "Кам"янський спиртогорілчаний комбінат" на дії державного виконавця по примусовому виконанню в рамках зведеного виконавчого провадження наказу господарського суду від 01.08.2008 по справі за позовом закритого акціонерного товариства акціонерного банку "ПриватБанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління"
до Державного підприємства "Кам"янський спиртогорілчаний комбінат"
про стягнення 77 908 доларів США,
Державне підприємство Кам'янський спиртогорілчаний комбінат (далі - боржник) звернулось до господарського суду із скаргою на дії державного виконавця по примусовому виконанню в рамках зведеного виконавчого провадження наказу господарського суду, в якій просить, на підставі ст. 121-2 ГПК України, визнати дії державного виконавця неправомірними та скасувати постанову старшого державного виконавця Кам'янського районного управління юстиції Христенка І.О. про розшук та затримання майна боржника від 13.05.2011 року. В обґрунтування скарги скаржник вказує на те, що при проведенні виконавчих дій по примусовому виконанню зведеного виконавчого провадження, в рамках якого виконується наказ суду по справі № 02-16/2627, державний виконавець Кам'янського районного управління юстиції Христенко І.О. неправомірно виніс постанову про розшук та затримання майна боржника від 13.05.2011, оскільки Державне підприємство "Кам'янський спиртогорілчаний комбінат" є державним підприємством, у статутному фонді якого частка держави складає 100 відсотків. Відповідно до Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" встановлено мораторій на застосування примусової реалізації майна державних підприємств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків. Майно, на яке постановою від 13.05.2011 державним виконавцем оголошено розшук та затримання, відноситься до основних засобів та внесено до переліку майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу боржника. Відповідно до Закону України "Про перелік об'єктів державної власності, що не підлягають приватизації" ДП Кам'янський спиртогорілчаний комбінат" внесено в перелік підприємств, що не підлягають приватизації та примусовій реалізації їхнього майна.
02.06.2011 до початку судового засідання надійшло Заперечення на скаргу за підписом начальника відділу ДВС Кам'янського районного управління юстиції Солонько І.О.
Представник боржника у судовому засіданні підтримав вимоги скарги, просив її задовольнити та пояснив, що ДВС не описала інше майно, тобто те, яке є у другому переліку, а зазначення у постанові автомобілів, які відносяться до цілісного майнового комплексу, є неправомірним.
Представник ДВС - начальник відділу Солонько І.О. заперечив проти задоволення скарги з підстав, викладених у Запереченні, та пояснив, що за рішенням суду проводиться стягнення не конкурсної заборгованості, а поточної, що повинно виконуватися; мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності; скаржником не подано обґрунтованих доказів того, що вказаний у постанові державного виконавця автотранспорт безпосередньо призначений для забезпечення ведення виробничої діяльності підприємства; у зведеному виконавчому провадження знаходяться сотні виколнавчих документів, однак, протягом десяти років вони практично не виконуються; боржник не запропонував державній виконавчій службі майно, на яке можливо звернути стягнення для погашення хоча б якоїсь частини заборгованості боржника.
Старший державний виконавець Христенко І.О. заперечив проти задоволення скарги, вважаючи свої дії правомірними, а постанову від 13.05.2011 законною.
Представник стягувача в судовому засіданні заперечив проти задоволення скарги, вважаючи постанову правомірною, оскільки рішенням суду стягнуто поточні платежі і це рішення повинно виконуватися, у оскаржуваній постанові державного виконавця розшукується легкий автотранспорт, який не використовується у виробничій діяльності підприємства.
Розглянувши подані суду матеріали, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 05 травня 2009 року, залишеним без змін постановами апеляційного та касаційного судів, частково задоволено позов закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" в особі філії "Черкаське головне регіональне управління" та стягнуто з Державного підприємства Кам'янський спиртогорілчаний комбінат" (далі - боржник) на користь банку "ПриватБанк" борг по процентах в сумі 60 397 доларів США 57 центів та судові витрати. Рішення суду набрало законної сили. На виконання рішення видано наказ від 04.09.2009.
13.05.2011 старшим державним виконавцем Камянського районного управління юстиції Христенко І.О. винесено постанову про розшук та затримання майна боржника. Вказаною постановою оголошено розшук майна боржника, а саме автомобілів:
1. TOYOTA CAMRY легковий седан - В, 2008 року випуску, № кузова НОМЕР_3 держ.номерний знак НОМЕР_1.
2. OPEL OMEGA 2/0 , легковий седан - В, № кузова НОМЕР_4 держ. номерний знак НОМЕР_5, 1998 року випуску;
3. HUNDAI H 100, мікроавтобус - D, № кузова НОМЕР_6, державний номерний знак НОМЕР_2, 1995 року випуску.
4. ВАЗ -21213, легковий універсал-В, № кузова НОМЕР_7, держ.номерний знак НОМЕР_8, 1996 року випуску.
Суд приходить до висновку, що оскаржувана боржником постанова не суперечить закону, прийнята державним виконавцем в межах наданих йому повноважень, з огляду на наступне.
Згідно статті 1 Закону України “Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” встановлено мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 %, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.
Відповідно до статті 2 вказаного закону для цілей цього Закону під примусовою реалізацією майна підприємств розуміється відчуження об'єктів нерухомого майна та інших основних засобів виробництва, що забезпечують ведення виробничої діяльності цими підприємствами, а також акцій (часток, паїв), що належать державі в майні інших господарських товариств і передані до статутних фондів цих підприємств, якщо таке відчуження здійснюється, зокрема, шляхом звернення стягнення на майно боржника за рішеннями, що підлягають виконанню Державною виконавчою службою, крім рішень щодо виплати заробітної плати та інших виплат, що належать працівнику у зв'язку із трудовими відносинами.
Рішенням Конституційного суду України від 10 червня 2003 року визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним) Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" від 29 листопада 2001 року N 2864-III та у рішенні вказано, що за змістом статті 2 названого Закону мораторій не поширюється на відчуження рухомого та іншого майна підприємств, що не забезпечує ведення їх виробничої діяльності.
Суд приходить до висновку, що у даній ситуації припис Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" не може бути застосовано, оскільки боржником не доведено, що вказані у постанові державного виконавця автомобілі забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства. Боржник не подав обґрунтованих доказів, які б підтверджували виробниче призначення рухомого майна у господарській діяльності підприємства. Перелік майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу Державного підприємства "Кам'янський спиртогорілчаний комбінат" вказує лише на наявність такого майна на балансі підприємства, але не підтверджує, що вони забезпечують ведення виробничої діяльності підприємства.
Боржник не подав доказів подання відділу ДВС переліку іншого майна, на яке можливо було б звернути стягнення для виконання судових рішень.
Крім цього, постановою державного виконавця від 13.05.2011 накладено розшук та затримання майна боржника і не передбачено його відчуження, а саме по собі затримання автомобілів не передбачає їх відчуження.
Тим більше, що боржник не позбавлений права вжити заходів до звільнення вказаних у постанові автомобілів (всіх чи деяких) у разі дійсного забезпечення ними виробничої діяльності підприємства та доведення цього, повідомивши та надавши державному виконавцю інше наявне у нього майно, на яке можливо було б звернути стягнення.
З огляду на викладене, скарга Державного підприємства "Кам'янський спиртогорілчаний комбінат" не підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 121-2, 86 ГПК України, суд
Скаргу Державного підприємства "Кам'янський спиртогорілчаний комбінат" від 23.05.2011 № 82/01 залишити без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного господарського суду.
Суддя А.Д. Пащенко