29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" червня 2011 р.Справа № 22/5025/903/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенські граніти", м. Коростень Житомирської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський граніт", с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області
про стягнення 75984,00 грн.
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю №17/5 від 17.05.2011 р.
відповідача: не з'явився
Повне рішення складено та підписано 06.06.2011 р.
Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенські граніти" звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 75 984,00 грн. за придбаний товар, в обґрунтування якого зазначає, що відповідно до домовленості між сторонами відповідачем було отриману продукцію, а саме: ячейки кількістю 2 шт. на загальну суму 75 984,00 грн. Однак відповідач не оплатив вартість отриманого товару згідно виставленого рахунку № 1 від 19.09.2008 р., у зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем становить 75 984,00 грн.
З підстав непроведення оплати отриманого товару позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію від 13.04.2010 р., що підтверджується фіскальним чеком від 16.04.2010 р. № 1938.
На підтвердження заявлених позовних вимог позивач подав суду копії листа-вимоги від 13.04.2011 р. № 13/04, рахунку № 1 від 19.09.2008 р., видаткової накладної № РН-0000003 від 19.09.2008 р., акт звірки взаєморозрахунків від 16.02.2011 р.
В судовому засіданні повноважний представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, вважає їх обґрунтованими та підтвердженими поданими доказами.
Відповідач в судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, причини суду не повідомив. Ухвала господарського суду про порушення провадження у справі надсилалась на адресу відповідача, вказану в ЄДР, рекомендованим листом та вручена останньому, про що свідчить поштове повідомлення від 21.05.2011 р.
Відповідно до ст. 75 ГПК справа вирішується за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України № 08-352 товариство з обмеженою відповідальністю "Коростенські граніти" зареєстровано як юридична особа за адресою: Житомирська область, м. Коростень, вул. Жовтнева, 68, код 05470779.
За усною домовленістю сторін у відповідності до видаткової накладної № РН-0000003 від 19.09.2008 р. відповідач отримав від ТОВ "Коростенські граніти" товарно-матеріальні цінності, а саме: ячейки кількістю 2 шт. на загальну суму 75 984,00 грн., у зв'язку з чим позивачем було виставлено до оплати рахунок № 1 від 19.09.2008 р. на суму 75 984,00 грн.
Вказана вище накладна підписана представниками сторін та скріплена їх печатками.
Однак відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати вартості отриманого товару, у зв'язку з чим у нього наявна заборгованість перед ТОВ "Коростенські граніти" у розмірі 75984,00 грн.
Також про наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 75 984,00 грн. свідчить наявний в матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків від 16.02.2011 р., з якого вбачається, що заборгованість станом на 16.02.2011 р. складає 75 984,00 грн. на користь ТОВ "Коростенські граніти". Зазначений акт підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками.
З підстав існування у відповідача заборгованості за отриманий товар позивач надіслав ТОВ "Подільський граніт" лист-вимогу від 13.04.2011 р. № 13/04 з проханням в семиденний термін з дня отримання вимоги сплатити борг в сумі 75984,00 грн. З наявного в матеріалах справи фіскального чеку вбачається, що вказана вимога була надіслана на адресу відповідача 14.04.2011 р., однак залишена останнім без відповіді та задоволення.
Несплата відповідачем суми заборгованості в повному розмірі та в добровільному порядку за накладною № РН-0000003 від 19.09.2008 р. стала підставою для позивача звернутися до суду з даним позовом за захистом порушених прав та охоронюваних законом інтересів.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивачем дотримані всі вимоги, передбачені ст. 530 Цивільного кодексу України, що підтверджується листом-вимогою від 13.04.2011 р., доказами її надсилання відповідачу (фіскальний чек від 14.04.2011 р.). Таким чином, у позивача виникло право вимагати від відповідача оплатити вартість отриманого товару в судовому порядку з 28.04.2011 р. При цьому судом враховується позиція, викладена в постанові Вищого господарського суду України від 28.09.2010 р. по справі №15/2385, згідно якої положення ч. 1 ст. 692 ЦК України встановлюють подію, з настанням якої пов'язане виникнення обов'язку щодо оплати, а не строк чи термін здійснення такої оплати.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач передав відповідачу товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Наявна в матеріалах справи накладна № РН-0000003 від 19.09.2008 р. свідчить про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 75984,00 грн.
Згідно вимог п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно вимог п. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.
Факт наявності у ТОВ "Подільський граніт" заборгованості перед позивачем в сумі 75984,00 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме: вищевказаною накладною, рахунком, листом-вимогою.
Відповідачем не подано доказів оплати основної заборгованості, що є предметом позову, а також не спростовано факту отримання вказаних вище товарно-матеріальних цінностей.
Разом з цим, 15.03.2010 р. господарським судом Хмельницької області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Пром-Лізинг”, м. Київ, порушено провадження у справі №7/12-Б-10 про визнання товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський граніт" банкрутом.
07.07.2010 р. в газеті "Голос України" № 123 опубліковано оголошення про порушення справи № 7/12-Б-10 про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський граніт".
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 19.11.2010 р. затверджено реєстр вимог кредиторів станом на 19.11.2010 р.
Згідно ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Нормою вказаної статті передбачено, що грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.
Вимоги ТОВ "Коростенські граніти" у даній справі про сплату вартості отриманого товару в сумі 75984,00 грн. є грошовими.
Як встановлено судом, вимоги грошового характеру на суму отриманого товару (75984,00 грн.) виникли після направлення листа-вимоги № 13/04 від 13.04.2011 р. (фіскальний чек від 14.04.2011 р.). Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання виникло у боржника 28.04.2011 р. (з врахуванням поштового перебігу + 7 днів), тобто вже після винесення ухвали господарського суду Хмельницької області від 15.03.2010 р. про порушення провадження у справі № 7/12-Б-10 про банкрутство ТОВ "Подільський граніт".
Звідси, в розумінні абз. 6 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" позивач є саме поточним, а не конкурсним кредитором, внаслідок чого грошові вимоги ТОВ "Коростенські граніти" в сумі 75984,00 грн. не вважаються погашеними з моменту винесення ухвали господарського суду Хмельницької області від 19.11.2010 р. про затвердження реєстру вимог кредиторів боржника у справі № 7/12-Б-10 про банкрутство ТОВ "Подільський граніт" (аналогічна позиція в постановах Вищого господарського суду України від 16.03.2010 р. по справі № 15/150, від 24.11.2009 р. по справі № 10/15-09, від 08.02.2011 р. по справі № 47/167).
Таким чином, розгляд справи про банкрутство ТОВ "Подільський граніт" не перешкоджає вирішенню спору у даній справі в порядку позовного провадження.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Як вбачається з матеріалів справи у відповідача станом на час вирішення справи існує заборгованість за отриманий товар в сумі 75 984,00 грн., яка відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджена належними доказами та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.
Керуючись ст. 44, ст. 49, ст. 82, ст. 84-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенські граніти", м. Коростень Житомирської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський граніт", с. Нова Синявка Старосинявського району Хмельницької області, про стягнення 75984,00 грн. задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільський граніт" (Хмельницька область, Старосинявський район, с. Нова Синявка, вул. Івана Франка, 9, код 34638902) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростенські граніти" (Житомирська область, м. Коростень, вул. Жовтнева, 68, код 05470779) 75984,00 грн. (сімдесят п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) основного боргу, 759,84 грн. (сімсот п'ятдесят дев'ять гривень 84 коп.) державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя С.В. Заверуха
Віддруковано 3 примірника: 1. в справу, 2. позивачу, 3. відповідачу.
Повне рішення складено та підписано 06.06.2011 р.
Помічник судді Гураль Л.Л.