29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"06" червня 2011 р.Справа № 22/5025/743/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако", м. Вишневе Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стек", м. Красилів Хмельницької області
про стягнення 6625,52 грошових коштів
Суддя Заверуха С.В.
Представники сторін:
позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю від 04.05.2011 р.
відповідача: Савчук В.Д. - директор (присутній в судовому засіданні 31.05.2011 р.)
Рішення приймається 06.06.2011 р., оскільки в судовому засіданні 31.05.11 р. оголошувалась перерва.
Повне рішення складено та підписано 06.06.2011 р.
Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Фармако" звернувся до суду з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Стек", в якій просить суд стягнути з останнього суму боргу у розмірі 6754,68 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що в період з 16.09.2010 р. по 12.10.2010 р. ним було поставлено товар відповідачу на підставі видаткових накладних, які посвідчують факт прийняття товару відповідачем шляхом проставляння відповідачем підпису та печатки. З 16.09.2010 р. відповідачу було відпущено товар на загальну суму 6669,35 грн., проте відповідач своєчасно не сплатив позивачу вартості товару (в термін, вказаний у видаткових накладних). Як вказує позивач, ним було надіслано відповідачу претензію з вимогою перерахувати суму боргу, проте відповіді відповідачем на претензію не надіслано, борг не сплачено. Несплата боргу відповідачем стала підставою для позивача нарахувати йому 3% річних в сумі 85,33 грн.
На підтвердження позовних вимог позивачем надано суду копії накладних № 649229 від 16.09.2010 р., № 652546 від 22.09.2010 р., № 654741 від 28.09.2010 р., № 657864 від 07.10.2010 р., № 660225 від 12.10.2010 р., № 660248 від 12.10.2010 р., № 659641 від 12.10.2010 р., № 660236 від 12.10.2010 р., статуту позивача, протоколу № 4 від 20.08.1999 р., наказу № 29/99 від 01.09.1999 р., витягу від 14.05.1997 р., довідки з ЄДР № 165156, витягу з ЄДР щодо позивача, претензії № 24/02 від 24.02.2011 р., повідомлення про вручення поштового відправлення, фіскального чека № 2955 від 26.02.2011 р.
Представником позивача в судове засідання подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 6625,52 грн. заборгованості, в т.ч. 6542,01 грн. основного боргу, 83,51 три процента річних.
Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, вони господарським судом приймаються.
Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав у повному об'ємі, зауваживши, що на час розгляду справи в суді сума боргу відповідачем не оплачена.
Ухвала суду від 22.04.2011 року про порушення провадження у справі надіслана сторонам 22.04.2011 року та отримана відповідачем 26.04.2011р., про що свідчить поштове повідомлення про вручення кореспонденції.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог, однак письмового відзиву на позов не подав, проте в усній формі зазначив про необхідність з'ясувати, хто отримував товар та в якій кількості, оскільки йому невідомо про обсяг поставленого позивачем товару. В заяві від 31.05.2011 р. вказує про необхідність з'ясування питання про законність співпраці з позивачем.
Справа підлягає вирішенню згідно ст. 75 ГПК України за наявними в ній документами.
Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.
Згідно даних довідки з ЄДР № 165156 позивач зареєстрований за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 21; ідентифікаційний код 20037376.
22.09.2010 р. відповідач прийняв від позивача товарно-матеріальні цінності на суму 1819,92 грн., що підтверджується накладною № 652546, підписаною представниками позивача та відповідача та скріпленою їхніми печатками.
28.09.2010 р. відповідач прийняв від позивача товарно-матеріальні цінності на суму 490,44 грн., що підтверджується накладною № 654741, підписаною представниками позивача та відповідача та скріпленою їхніми печатками.
07.10.2010 р. відповідач прийняв від позивача товарно-матеріальні цінності на суму 992,86 грн., що підтверджується накладною № 657864, підписаною представниками позивача та відповідача та скріпленою їхніми печатками.
12.10.2010 р. відповідач прийняв від позивача товарно-матеріальні цінності на суми 862,04 грн., 630,75 грн., 960,96 грн. та 785,04 грн., що підтверджується накладними відповідно № 660225, № 660248, № 659641, № 660236, які підписані представниками позивача та відповідача та скріплені їхніми печатками.
Таким чином, відповідач прийняв від позивача товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 6542,01 грн., про що також свідчить акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.02.2011 р.
Сума несплаченої заборгованості відповідача, на думку позивача, становить 6542,01 грн. У зв'язку з несплатою заборгованості у встановлений термін, зазначений в накладних, позивач звернувся до відповідача з претензією про перерахування протягом 10 банківських днів з моменту її отримання заборгованості за поставлений товар у розмірі 7669,35 грн. Претензія отримана відповідачем відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення 02.03.2011 р., проте згідно пояснень представника позивача відповідач відповіді на претензію не надіслав та заборгованості не погасив у повному об'ємі.
В зв'язку з несплатою відповідачем суми заборгованості в добровільному порядку позивач звернувся до суду з позовом про примусове їх стягнення.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (п.п. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).
Пунктом 1 ст. 206 Цивільного кодексу України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з вимогами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно п. 3 ст. 692 ЦК України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.
Як вбачається з правовідносин, що виникли між сторонами, їм притаманні ознаки, що характеризують цивільні відносини, які виникають з договорів купівлі-продажу. Так, позивач передав відповідачу товар, останній прийняв його та зобов'язався сплатити за нього певну грошову суму.
Позивачем дотримані всі вимоги, передбачені ст. 530 Цивільного кодексу України, що підтверджується претензією-вимогою від 24.02.2011 р., доказами її отримання відповідачем 02.03.2011 р. При цьому у кожній накладній зазначено терміни оплати відповідачем отриманого товару.
Таким чином, у позивача по накладній № 652546 від 22.09.2010 р. виникло право вимагати від відповідача оплатити вартість отриманого товару в примусовому порядку 23.10.2010 р., по накладній № 654741 від 28.09.2010 р. - 30.10.2010 р., по накладній № 657864 від 07.10.2010 р. - 07.11.2010 р., по накладним № 660225 від 12.10.2010 р., № 660248 від 12.10.2010 р., № 659641 від 12.10.2010 р., № 660236 від 12.10.2010 р. - 12.11.2010 р.
Наявні в матеріалах справи накладні № 652546 від 22.09.2010 р., № 654741 від 28.09.2010 р., № 657864 від 07.10.2010 р., № 660225 від 12.10.2010 р., № 660248 від 12.10.2010 р., № 659641 від 12.10.2010 р., № 660236 від 12.10.2010 р. свідчать про отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 6542,01 грн. Часткова сплата відповідачем заборгованості, в тому числі по накладній № 649229 від 16.09.2010 р. в сумі 312,7 грн., також підтверджує наявність між сторонами господарських відносин та спростовує доводи відповідача стосовно законності співпраці. При цьому судом враховано, що всі накладні скріплені печатками відповідача, а представник останнього в судовому засіданні пояснив, що печатка підприємства існує в одному екземплярі, зберігається у головного бухгалтера та протягом вересня - жовтня 2010 р. сторонні особи не могли використовувати печатку без відома керівництва підприємства.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6542,01 грн. та підтверджується вказаними вище накладними.
Відповідачем не подано доказів оплати заборгованості в сумі 6542,01 грн., а також не спростовано факту отримання вказаних вище товарно-матеріальних цінностей на дану суму.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що зобов'язання сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, є втратами пов'язаними з інфляційними процесами в державі за час прострочення виконання зобов'язання боржником, а три процента річних є за своєю правовою природою платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником.
Згідно наданого позивачем розрахунку останнім нараховані відповідачу 3 % річних в сумі 83,51 грн. за період з дати настання терміну оплати, що зазначений в кожній накладній, по 08.04.2011 р.
Заявлені до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 83,51 грн. обґрунтовані, нараховані відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги щодо їх стягнення підлягають задоволенню.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 6542,01 грн. та 83,53 грн. 3% річних, загалом 6625,54 грн. обґрунтовані матеріалами справи, підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню судом.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по оплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача у зв'язку з задоволенням позову.
Керуючись ст. 44, ст. 49, ст. 82, ст. 84-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако", м. Вишневе Київської області, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стек", м. Красилів Хмельницької області, про стягнення 6625,52 грн. грошових коштів задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стек" (29000, м. Хмельницький, вул. Курчатова, 1-д; код 14160557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фармако" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Балукова, 21; код 20037376) 6542,01 грн. (шість тисяч п'ятсот сорок дві гривні 01 копійку) основної заборгованості, 83,51 грн. (вісімдесят три гривні 51 копійка) 3% річних, 102,00 грн. (сто дві гривні 00 копійок) державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя С.В. Заверуха
Повне рішення складено та підписано 06.06.11 р.
Віддрук. 3 прим.: 1 - в справу, 2 - позивачу, 3 - відповідачу.
Згідно з оригіналом. Секретар судового засідання О.Ю. Беринда