73000, м.Херсон, вул. Горького, 18
"07" червня 2011 р. Справа № 5024/926/2011
Господарський суд Херсонської області у складі судді Сулімовської М. Б., при секретарі Шикаловій В.О., розглянувши справу
за заявою: Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Херсонської області
до: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Каховка, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про визнання банкрутом
за участю представників сторін:
від заявника: ОСОБА_2, представник за довіреністю № 8673/10/10 від 08.12.10 р.,
від боржника: ОСОБА_1 (паспорт серія НОМЕР_2, виданий Каховським РВ УМВС України в Херсонській області 20.09.2004 р.).
Каховська об'єднана державна податкова інспекція звернулась до суду із заявою про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Каховка за спрощеною процедурою банкрутства у відповідності до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Заява мотивована безспірністю вимог кредитора та поданням звітності про відсутність фінансово-господарської діяльності з січня 2010 року, та неподанням звітності з жовтня 2010 року, що, на думку заявника, свідчить про відсутність підприємницької діяльності відсутнього боржника.
Представник кредитора в судовому засіданні заяву підтримав, просить визнати боржника банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.
Боржник в судовому засіданні підтвердила факт припинення нею підприємницької діяльності, неможливість погашення податкового боргу пояснює скрутним фінансовим становищем, просить визнати її банкрутом та відкрити ліквідаційну процедуру.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника кредитора, боржника, суд
Відповідно до п.1 ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" справа про банкрутство відсутнього боржника розглядається у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням , або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.
Таким чином, з диспозиції наведеної норми випливає, що для визнання боржника відсутнім вказані ознаки повинні бути наявними на час порушення провадження справи про банкрутство, тобто відсутність боржника за його місцезнаходженням є основною ознакою статусу "відсутнього боржника", а нездійснення підприємницької діяльності - додатковою ознакою, за наявності котрих суд може застосувати спрощену процедуру банкрутства за ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ст.34 Господарського процесуального кодексу України, в якій йдеться про належність і допустимість доказів, встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які, відповідно до законодавства, повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.04.2011р. вбачається, що місцем проживання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 є: АДРЕСА_1.
Аналогічне підтверджено і відміткою про місце проживання у копії паспорту, а також особисто ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України (ч. 1 ст. 17 вказаного Закону).
В Єдиному державному реєстрі містяться відомості по фізичній особі - підприємцю: про місце проживання; дані про перебування фізичної особи - підприємця в процесі припинення підприємницької діяльності, зокрема дата прийняття, дата набрання законної сили та номер судового рішення про оголошення фізичної особи - підприємця померлою або визнання безвісно відсутньою, щодо припинення підприємницької діяльності, що не пов'язане з банкрутством, щодо порушення (припинення) провадження у справі про банкрутство, щодо визнання банкрутом, щодо скасування державної реєстрації припинення підприємницької діяльності; відомості про відкриття та закриття рахунків фізичних осіб - підприємців у банках та інших фінансових установах; відомості про відкриття виконавчого провадження щодо фізичних осіб - підприємців (ч. 4 цієї статті).
За вимогами ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація фізичних осіб - підприємців проводиться державним реєстратором за місцем проживання фізичної особи - підприємця.
У розумінні цього Закону місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо) у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово, що знаходиться за певною адресою, за якою здійснюється зв'язок з фізичною особою - підприємцем (ст. 1).
Також, згідно із ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи визнається житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Відповідно до ч. 4 зазначеної статті фізична особа може мати кілька місць проживання.
Водночас, Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачає обов'язок фізичної особи, які перебуває в Україні на законних підставах, зареєструвати своє місце проживання.
За змістом ст. 3 цього Закону реєстрацією місця проживання вважається внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання із зазначенням адреси житла особи та внесення цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань реєстрації.
Органом реєстрації видається довідка про реєстрацію місця проживання, яка підтверджує реєстрацію місця проживання особи.
Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону про державну реєстрацію зміна місця проживання фізичної особи - підприємця підлягає обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців в порядку, встановленому цим Законом.
Отже, у разі, якщо фізична особа зареєстрована за місцем проживання, що є її місцем державної реєстрації як фізичної особи - підприємця, вона не є відсутньою у розумінні Закону про банкрутство.
За приписами частин 1, 3 ст. 18 цього Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Враховуючи вищевикладене, факт відсутності фізичної особи - підприємця має бути доведений в загальному порядку, передбаченому цивільним законодавством, а в даному випадку ініціюючим кредитором не подано належних доказів, які б свідчили про відсутність боржника за місцем державної реєстрації.
В заяві про порушення провадження у справі про банкрутство ініціюючий кредитор просить визнати його вимоги до боржника в сумі 43195 грн. 25 коп.
До матеріалів справи кредитором надано копії актів опису активів, на які поширюється право податкової застави, складених 21.05.2010р., 29.04.2010р., 28.05.2010р., та рішення №8 від 21.06.2010р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Однак податковою інспекцією не надано жодних доказів щодо вжиття заходів до отримання заборгованості, в тому числі і за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
В заяві про порушення справи про банкрутство боржника ініціюючий кредитор в підтвердження ознак відсутнього боржника посилається на те, що з січня 2010 року боржник подає звітність з нульовими показниками, а з жовтня 2010 року фінансова звітність боржником взагалі не подається.
Водночас, звітність, яка подається до органів державної податкової служби з нульовими показниками, не може слугувати самостійною підставою для визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону про банкрутство. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, що відображено в постанові від 17.12.2008 р. по справі № Б-23/2 та від 14.01.2009 р. по справі № 2-17/3735-2008.
Що стосується неподання звітності з жовтня 2010 року, то станом на день розгляду справи відсутня така ознака за ст. 52 Закону про банкрутство, як ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності.
Відповідно до п. 7 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у разі звернення до суду із заявою про порушення провадження справи про банкрутство, ознаки неплатоспроможності боржника з'ясовуються у підготовчому засіданні, в якому вирішується питання щодо проведення процедури банкрутства чи припинення провадження у справі про банкрутство.
Враховуючи, що за вищенаведених обставин ініціюючим кредитором не доведено ознаки відсутнього боржника, відповідно до положень ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п. 1 ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 34, п. 1-1 ст. 80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі припинити.
2. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, арешти майна боржника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 74800, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), всі заборони та обмеження, застосовані господарським судом Херсонської області під час провадження у даній справі.
3. Ухвалу надіслати кредитору, боржнику, Херсонському обласному сектору з питань банкрутства, ВДВС Каховського МУЮ, Державному реєстратору Каховського міськвиконкому.
Суддя М.Б. Сулімовська