"07" червня 2011 р. Справа № 5016/1431/2011 (8/47)
м. Миколаїв
за позовом Фермерського господарства “Ольво”,
Миколаївська область, Веселинівський район, с. Нововоскресенка, вул. Центральна, 27,
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1,
АДРЕСА_1,
про стягнення коштів у сумі 6511 грн. 41 коп.,
Суддя Гриньова -Новицька Т.В.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_2, дов. № 3 від 10.05.2011 р.,
Від відповідача: ОСОБА_1 -підприємець.
СУТЬ СПОРУ: Фермерське господарство “Ольво” (далі -позивач) звернулося з позовом до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення грошових коштів у сумі 6511 грн. 41 коп, з яких: 5000 грн. -основний борг за договором фінансової позики б/н від 24.03.2009 року; 425грн. 67 коп. -пеня; 873 грн. 24 коп. -інфляційні втрати, 258 грн. 40 коп. -3 % річних, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 102 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.
Як вбачається з розрахунку нарахувань по позичці ФГ «Ольво», який наданий позивачем разом з позовною заявою (а.с.6), представником позивача зроблені виправлення в графі 3% річних з суми 179 грн. на 150 грн., з 78 грн. 74 коп. на 62 грн. 50 коп., з 258 грн. 40 коп. на 212 грн. 50 коп., з урахуванням чого змінена загальна сума заборгованості з 6 557 грн. 31 коп. на 6 511 грн. 41 коп.
Отже, позивачем заявлена сума до стягнення 6 511 грн. 41 коп., яка складається з 5000 грн. -основний борг за договором фінансової позики б/н від 24.03.2009 року; 425грн. 67 коп. -пеня; 873 грн. 24 коп. -інфляційні втрати, 212 грн. 50 коп. -3 % річних. Дані виправлення враховуються судом при прийнятті рішення.
На виконання вимог ухвали суду від 16.05.2011 р. позивач надав додаткові документи для приєднання до матеріалів справи, а також уточнений розрахунок суми боргу, з якого вбачається, що стягувана сума зменшилася до 6163,86 грн. Однак суд не бере цей розрахунок до уваги, оскільки у встановленому ч. 4 ст. 22 ГПК України порядку, позивач не звертався до суду з письмовою заявою про зменшення розміру позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просив задовольнити позов у сумі 6 511 грн. 41 коп.
Відзивом без номеру від 27.05.2011 року та в судовому засіданні відповідач заперечив позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що сума 5000 грн. була перерахована позивачем на банківський рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», який відкрито ОСОБА_1 не для здійснення підприємницької діяльності, а як фізичній особі.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
24.03.2009 року року між сторонами укладено договір фінансової позики б/н (далі -Договір), за умовами якого позивач зобов'язався надати відповідачу грошову позику в сумі 5000 грн. шляхом перерахування на поточний рахунок або готівкою, а останній - повернути отриману суму позики в повному обсязі в термін до 30 грудня 2009 року.
У випадку несвоєчасного перерахування (повернення) позики, згідно п.3.1 Договору, позичальник сплачує пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
На виконання умов Договору 25.03.2009 р. платіжним дорученням № 8 (а.с. 15) позивач перерахував на вказаний відповідачем у рахунку № 1 від 25.03.2009 р. (а.с. 16) банківський рахунок № НОМЕР_1 у ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»грошові кошти в сумі 5000 грн.
Відповідач не виконав зобов'язання по поверненню позики та в обумовлений договором термін не повернув її позивачу.
Несплатою боргу у сумі 5000 грн. відповідач порушує умови Договору, право позивача та вимоги ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу (ЦК) України, згідно з якими зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у сумі 5000 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання до яких, зокрема, віднесено сплату неустойки.
Неустойка (штраф, пеня) -це грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу (ГК) України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Виходячи з наведених норм та пункту 3.1 Договору, позивач просить стягнути з відповідача 425 грн. 67 коп. пені, яку він нарахував за період з 01.01.2009 р. по 12. 05.2011 р. Суд не може погодитися з таким розрахунком, оскільки позивачем не враховані приписи ч. 6 ст. 232 ГК: нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Судом перерахована пеня за період, коли виникло забов'язання по поверненню позики -31.12.2011 р. по 31.06.2011 р. - коли сплив строк нарахування пені відповідно до 232 ГК України. Тому пеня за розрахунком суду складає 253 грн. 08 коп.
Щодо стягнення 873 грн. 24 коп. інфляційних втрат та 212 грн. 50 коп. - 3 % річних, суд виходить з такого.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
За розрахунком позивача, що міститься у матеріалах справи, інфляційні втрати складають 873 грн. 24 коп., а 3% річних - 212 грн. 50 коп. Але, за розрахунком, здійсненим судом самостійно за допомогою судово-інформаційної системи “Законодавство”, стягненню підлягає 755 грн. 70 коп. -інфляційні витрати, 204 грн. 24 коп. -3% річних за період з 31.12.09 р. по 12.05.11 р.
З огляду на усе вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.
Твердження відповідача про те, що він не отримував кошти в сумі 5000 грн. на свій рахунок в якості фізичної особи -підприємця, судом не береться до уваги, оскільки спростовуються рахунком № 1 від 25.03.2009 р., що знаходиться в матеріалах справи на а.с. 16: цей рахунок виписаний відповідачем власноруч, скріплений печаткою підприємця та засвідчений його підписом, в ньому зазначений позичальник - СПД ОСОБА_1 та розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в ВАТ Райффайзен Банк Аваль»МФО 326182, на який ФГ «Ольво»повинно було перерахувати суму фінансової позики. На підставі цього рахунку позивачем й були перераховані кошти в сумі 5000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 25.03.2009 р.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
В судовому засіданні 07.06.2011 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі ст. ст. 230, 525, 526, 625, 610, 611, 1046 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82 -85 ГПК України, господарський суд,-
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (57001 АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_2) на користь Фермерського господарства “Ольво”, (57025, Миколаївська область, Веселинівський район, с.Нововоскресенка, вул. Центральна, 27 ідентифікаційний код 35130879) грошові кошти у сумі: 5000 грн. -основний борг; 253 грн. 08 коп. -пеня; 755 грн. 70 коп. -інфляційні втрати; 204 грн. 24 коп. -3 % річних; 97 грн. 33 коп.-на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 225 грн. 19 коп. -на погашення витрат з оплати інформаційно -технічного забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В задоволені решти позовних вимог-відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 09 червня 2011 року.
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька