79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
01.06.11 Справа № 5015/2394/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Малишака А.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, м. Київ до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м. Київ від імені якої діє Львівська філія Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м. Львів про стягнення 5739 грн. 00 коп.
Приватне акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, м. Київ звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м. Київ від імені якої діє Львівська філія Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, м. Львів про стягнення 5739 грн. 00 коп.
Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 04.05.2011 р. призначив розгляд справи на 19.05.2011 р. Ухвалою суду розгляд справи відкладався на 01.06.2011 р.
В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та ОСОБА_3 було укладено договір страхування транспортного засобу марки “Ніссан”. Відповідно до умов даного договору, позивач зобов'язувався відшкодувати шкоду, завдану застрахованому автомобілю внаслідок страхового випадку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, які належать ОСОБА_3 та ОСОБА_2, транспортному засобу ОСОБА_3 було спричинено механічні пошкодження. ОСОБА_2 було визнано винним у вказаному ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу ОСОБА_3 після вказаного ДТП склала 5739 грн. 00 коп., яку позивач виплатив як суму страхового відшкодування. На момент ДТП відповідачем була застрахована цивільна відповідальність ОСОБА_2 Позивач звернувся з вимогою до відповідача про відшкодування суми страхового відшкодування, однак відповідачем вказана вимога залишена без задоволення. У зв'язку з цим, відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1187 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, просив стягнути з відповідача 5739 грн. 00 коп. страхового відшкодування.
Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 04.05.2011 р. не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи), тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Представнику роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України, заяв про відвід суду не поступало.
В судовому засіданні 01.06.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 06.06.2011 р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника сторони, суд встановив наступне.
3 листопада 2007 р. між ЗАТ “АСК “ІНГО Україна”, правонаступником якого є ПАТ “АСК “ІНГО Україна” (страховик) та ОСОБА_3 (страхувальник) було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажира (поліс №640530231).
Об'єктом страхування за цим договором є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядження транспортним засобом Nissan Qashqai, державний номер НОМЕР_1.
Розділом 1 договору №640530231 від 03.11.2007 р. передбачено, що відшкодування з страхового випадку визначається в межах страхової суми з урахуванням франшизи при пошкодженні, повній загибелі ТЗ внаслідок страхових випадків, зокрема дорожньо-транспортної пригоди.
Договір діє з 00 год. 03.11.2007 р. по 24 год. 02.11.2008 р.
14 жовтня 2008 р. ОСОБА_2, керуючи автомобілем “Сузукі” (державний номерний знак НОМЕР_1) на вул. Зеленій, 149а у м. Львові, порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: під час руху заднім ходом не переконався, що це буде безпечно, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем Nissan, державний номер НОМЕР_1, що призвело до механічного пошкодження транспортного засобу ОСОБА_3
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 03.11.2008 р. ОСОБА_2 визнано винним в скоєнні вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.
3 листопада 2008 р. страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.
Суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_1 10.11.2008 р. складено висновок спеціаліста №2093/08/1 експертного автотоварознавчого дослідження, в якому зазначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент огляду, становить 5876 грн. 10 коп. Вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля марки Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1, на момент огляду, становить 5876 грн. 10 коп.
Як вбачається з рахунків №0000001385 від 27.10.2008 р., №А0004316 від 27.10.2008 р., №ХВ004316 від 27.10.2008 р., вартість ремонту автомобіля Nissan Qashqai, реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 5739 грн. 00 коп.
18 листопада 2008 р. позивач згідно страхових актів №1581 від 04.11.2008 р., №1582 від 04.11.2008 р., №1583 від 04.11.2008 р., сплатив страхове відшкодування у розмірі 5739 грн. 00 коп. (платіжні доручення №91961 від 18.11.2008 р., №91962 від 18.11.2008 р., №91963 від 18.11.2008 р.).
Судом також встановлено, що між ВАТ “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” та ОСОБА_2 15.11.2007 р. було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВВ/3124256).
За цим полісом застраховано транспортний засіб SUZUKI GRAND VITARA, державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_2
Поліс діє з 10 год. 00 хв. 15 листопада 2007 р. до 14 листопада 2008 р. включно.
Франшиза згідно полісу №ВВ/3124256 становить 510 грн. 00 коп.
04.03.2011 р. позивач надіслав відповідачу вимогу №63 за вих. №09/09-17к на суму 5739 грн. 00 коп., яка залишена останнім без задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, станом на дату судового розгляду шкода в розмірі в розмірі 5739 грн. 00 коп. позивачу не відшкодована.
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, в тому числі, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана одній особі з вини іншої особи внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.
Статтею 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про страхування” та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, вимога про стягнення з відповідача на користь позивача виплаченого ним страхового відшкодування є підставною та підлягає до задоволення.
Згідно ст. 6 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Пунктом 1.3. Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” встановлено, що потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу.
Згідно п. 22.1. ст. 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до п. 12.1. Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.
Таким чином, до задоволення підлягає сума виплаченого позивачем страхового відшкодування за виключенням суми франшизи в розмірі 510 грн. 00 коп.
Загальними зборами акціонерів відповідача 20.04.2011 р. прийнято рішення про зміну типу та найменування Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” на Публічне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Гарант-авто”. Відповідні зміни було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується витягом з реєстру.
Статтею 25 ГПК передбачено, що в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Тому суд здійснює заміну відповідача - Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” від імені якої діє Львівська філія Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант”, його процесуальним правонаступником - Публічним акціонерним товариством “Українська страхова компанія “Гарант-авто” від імені якої діє Львівська філія Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто”.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення частково, складає 5229 грн. 00 коп. шкоди в порядку регресу. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати по розгляду справи відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача пропорційно до задоволених вимог.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 16, 511, 993, 1166, 1172, 1187, 1191 ЦК України, ст. 27 Закону України “Про страхування”, ст.ст. 1, 6, 22 Закону України “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд -
1. Замінити відповідача -Відкрите акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” (ідентифікаційний код 16467237) від імені якої діє Львівська філія Відкритого акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Дженералі Гарант” (ідентифікаційний код 20775855), його процесуальним правонаступником - Публічним акціонерним товариством “Українська страхова компанія “Гарант-авто” (ідентифікаційний код 16467237) від імені якої діє Львівська філія Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто” (ідентифікаційний код 20775855).
2. Позов задоволити частково.
3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто”, м. Київ, Ново-Печерський провулок, 19/3 (ідентифікаційний код 16467237) від імені якої діє Львівська філія Публічного акціонерного товариства “Українська страхова компанія “Гарант-авто”, м. Львів, вул. І.Франка, 33/2 (ідентифікаційний код 20775855) на користь Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІНГО Україна”, м. Київ, вул. Воровського, 33 (ідентифікаційний код 16285602) 5229 грн. 00 коп. шкоди в порядку регресу, 92 грн. 93 коп. державного мита, 215 грн. 01 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя