91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
02.06.11 Справа № 5/35/2011.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський трубний завод», м. Рубіжне Луганської області
про стягнення 13186 грн. 42 коп.
Суддя Васильченко Т.В.
в присутності представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1., юрисконсульт 1 категорії, довіреність №20 від 01.01.2011;
від відповідача - ОСОБА_2., адвокат, посвідчення №845 від 12.02.2008, довіреність №б/н від 09.02.2011;
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання” звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача боргу за перетікання реактивної електричної енергії у сумі 13186 грн. 42 коп. за договором про постачання електричної енергії №53 від 02.10.2007р.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у зв'язку з укладенням між позивачем та відповідачем додаткової угоди від 09.03.2010 року про втрату чинності додаткової угоди від 01.07.2010 з 01.07.2009, розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії, як до 01.07.2009, так і після 01.07.2009 повинні були здійснюватись з використанням ЕЕРП визначених в додатку до договору від 02.10.2007 № 53 (в редакції додаткової угоди від 15.04.2009).
Відповідач у відзиві на позовну заяву б/н та дати проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що договір № 53 про постачання електричної енергії від 02 жовтня 2007 припинив свою дію 01.11.2009р. і на момент припинення дії договору №53 від 02.10.2007р. відповідачем повністю сплачено всі нараховані позивачем платежі за користування електроенергією, а додаткова угода від 09.03.2010, якою визнано такою, що втратила чинність з 01.07.2009р. додаткова угода від 01.07.2009р. не містить будь-яких умов щодо проведення перерахунку плати за перетікання реактивної електроенергії за період, який діяла угода від 01.07.2009р..
Ухвалою суду від 19.05.2011 по справі № 5/35/2011 за заявою відповідача строк вирішення спору було продовжено на 15 днів.
В судовому засіданні 19.05.2011 в порядку вимог ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 02.06.2011 до 10 год. 20 хв.
Після оголошеної перерви в судове засідання прибули повноважні представники сторін.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд
02.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об'єднання” (позивач, енергопостачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рубіжанський трубний завод»(відповідач, споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії № 53, за умовами п. 1.1 якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електричних установок споживача з загальною приєднаною потужністю 4000,0 кВт, величини, якої на площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатків до договору «Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача»та «Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
У відповідності з п. 9 Додатку “Порядок розрахунків” до договору, кінцевий розрахунок за фактично спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, а також за перетікання реактивної електроенергії Споживач здійснює на підставі наданих Постачальником рахунків протягом 5 операційних днів, починаючи з наступного дня після їх отримання.
Згідно п. 7.5. договору, якщо сумарне середньомісячне споживання електричної енергії за всіма точками обліку на одній площадці складає 5 000 кВт та більше, Споживач вносить плату за перетікання реактивної електричної енергії між електричною мережею постачальника та електричними установками споживача, згідно з додатком “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії”.
До квітня 2009р. відповідачу нарахування за перетікання реактивної електроенергії не здійснювалось, оскільки сумарне середньомісячне споживання електричної енергії за всіма точками обліку на одній площадці відповідача складало менше 5 000 кВт.
В подальшому, у зв'язку з пуском підстанції 110/6кВ «ВКХ»і зі зміною схеми живлення виробництва відповідача, 15.04.2009р. укладена додаткова угода, згідно якої викладені в новій редакції додатки до договору №53 від 02.10.2007, в тому числі і додаток «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», в якому встановлений економічний еквівалент реактивної потужності (далі ЕЕРП) 0,0334, який затверджений наказом позивача №668 від 17.12.2008р. та введений в дію з 01.01.2009р.
Вказаний порядок складено відповідно до Методики обчислення плати за перетікання реактивної електричної енергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України №19 від 17.01.2002, погодженої НКРЕ та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 01.02.2002 за № 93/6381.
Пунктом 6 додатку «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії»(далі додаток) сторони передбачили, що при проведенні перерахунків економічного еквіваленту реактивної потужності постачальник письмовим повідомленням доводить до відома споживача нові значення ЕЕРП не пізніше ніж за місяць до початку розрахунків за новими значеннями та передбачили форму та зміст повідомлення, яке становить невід'ємну частину договору.
Наказом від 10.06.2009р. №314 ТОВ «ЛЕО»затвердило нові показники ЕЕРП для споживачів електричної енергії на 2009-2010 роки, у тому числі для відповідача цей показник дорівнював 0,0202, що підтверджено зведеною відомістю економічних еквівалентів реактивної потужності споживачів Рубіжанського РЕМ (а.с. -126, т. 1).
У зв'язку з цим та зважаючи на п. 6 додатку, позивач повідомленням від 19.06.2009р. повідомив відповідача, що з 01.07.2009р. в розрахунках плати за перетікання реактивної електроенергії буде застосовуватись ЕЕРП -0,0202.
01.07.2009р., у зв'язку зі зміною ЕЕРП, між сторонами у справі була укладена додаткова угода до договору про постачання електричної енергії від 2.10.2007 №53, якою викладено в новій редакції додаток до договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" враховуючи нові значеннями ЕЕРП - 0,0202 кВт/кВАр.
За період з липня по жовтень 2009р. (спірний період) позивачем нараховувалась плата за перетікання реактивної електроенергії виходячи з ЕЕРП 0,0202 кВт/кВАр. та виставлялись відповідні рахунку на її оплату, які відповідач оплатив в повному обсязі.
Договір про постачання електричної енергії від 02.10.2007 № 53 припинив свою дію з 01.11.2009, у зв'язку з укладенням нового договору про постачання електричної енергії № 53 від 01.11.2009.
09.03.2010 року між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода б/н від 09.03.2010 р. про втрату чинності додаткової угоди від 01.07.2009 р. з 01.07 2009 р.
Відтак, посилаючись на те, що розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії за договором від 02.10.2007 № 53 повинні були здійснюватися, як до 01.07.2009 р., так і після 01.07.2009 р. з використанням ЕЕРП -0,0334 кВт/кВАр, а не 0,0202 кВт/кВАр., позивачем в березні 2010 р. було здійснене донарахування за реактивну електричну енергію за період з липня по жовтень 2009р., з використання ЕЕРП 0,0334 кВт/кВАр та виставлений відповідачу відповідний рахунок №53-2/3/3 від 02.04.2010р. на загальну суму 26315,79 грн., до якої ввійшли нарахування за березень 2010 р. по договору №53 від 01.11.2009 та донарахування за договором №53 від 02.10.2007 за липень-жовтень 2009 р. на суму 13186,42 грн.
Відповідач оплату цього рахунку в повному обсязі не здійснив, а саме в частині здійсненого донарахування, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованість за перетікання реактивної електричної енергії в сумі 13186,42 грн.
Відповідач проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що договір № 53 про постачання електричної енергії від 02 жовтня 2007 припинив свою дію 01.11.2009р. і на момент припинення дії договору №53 від 02.10.2007р. відповідачем повністю сплачено всі нараховані позивачем платежі за користування електроенергією, а додаткова угода від 09.03.2010, якою визнано такою, що втратила чинність з 01.07.2009р. додаткова угода від 01.07.2009р. не містить будь-яких умов щодо проведення перерахунку плати за перетікання реактивної електроенергії за період, який діяла угода від 01.07.2009р. та виникнення нових грошових зобов'язань у відповідача.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Зобов'язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.
Як вбачається з встановленого вище, укладаючи договір про постачання електричної енергії №53 від 02.10.2007р. та додатки до нього, зокрема додаток «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», сторони визначили, що при проведенні перерахунків економічного еквіваленту реактивної потужності постачальник письмовим повідомлення доводить до відома споживача нові значення ЕЕРП не пізніше ніж за місяць до початку розрахунків за новими значеннями, у зв'язку з чим передбачили форму та зміст повідомлення, яке становить невід'ємну частину договору.
Відтак, повідомленням від 19.06.2009р. позивач повідомив відповідача, що з 01.07.2009р. в розрахунках плати за перетікання реактивної електроенергії буде застосовуватись ЕЕРП -0,0202, який затверджений наказом ТОВ «ЛЕО»від 10.06.2009р. №314 та введений в дію з 01.07.2009р.
Наслідком зміни ЕЕРП, стало укладення 01.07.2009р. між сторонами у справі додаткової угоди до договору про постачання електричної енергії від 2.10.2007 №53, якою викладено в новій редакції додаток до договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" з новими значеннями ЕЕРП - 0,0202 кВт/кВАр.
Отже, зміна ЕЕРП відбулась на підставі відповідного повідомлення електропостачальної організації, що складає самостійну невід'ємну частину договору, а укладення додаткової угоди від 01.07.2009р. про затвердження нової редакції порядку розрахунків за перетікання реактивної електроенергії є лише наслідком зміни ЕЕРП, оскільки він визначає порядок розрахунків, а не встановлює ЕЕРП.
Доказів того, що після липня 2009р., в межах дії договору №53 від 02.10.2007р., змінювались значення ЕЕРП на 0,0334 суду позивачем надано не було, а відтак і не доведено правомірність донарахування в березні 2010р. (після припинення дії договору) за період з липня по жовтень 2009 року плати за перетікання реактивної електроенергії виходячи з ЕЕРП -0,0334.
Посилання позивача на те, що розрахунки за перетікання реактивної електричної енергії повинні були здійснюватися як до 01.07.2009 р., так і після 01.07.2009 р. з використанням ЕЕРП -0,0334 кВт/кВАр, а не 0,0202 кВт/кВАр., оскільки додатковою угодою б/н від 09.03.2010 р. визнано такою, що втратила чинність з 01.07.2007р. додаткова угода від 01.07.2009 р., якою затверджено новий «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії», виходячи з ЕЕРП -0,0202, судом до уваги не приймаються так як зміна ЕЕРП відбулась на підставі відповідного наказу та повідомлення позивача, а не у зв'язку з укладенням додаткової угоди від 01.07.2009р., якою було лише затверджено порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії, виходячи з нових значень ЕЕРП.
Безпідставними є і доводи позивача про те, що визнавши додаткову угоду від 01.07.2009р. такою, що втратила чинність з моменту прийняття, сторони погодили, що з липня по жовтень 2009 року діє ЕЕРП -0,0334, а відтак у позивача виникло право здійснити перерахунок вже сплаченої плати за перетікання реактивної електроенергії за період дії додаткової угоди від 01.07.2009, оскільки відповідно до п.4 ст.214 Цивільного кодексу України правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін.
Сторони укладаючи додаткову угоду від 09.03.2010р. не передбачили будь-яких наслідків, пов'язаних зі здійсненням перерахунку вже сплаченої плати за перетікання реактивної електроенергії за період, який діяла додаткова угода від 01.07.2009р., зважаючи, при цьому, на те, що договір №53 від 02.10.2007р. в рамках якого була укладена додаткова угода від 01.07.2009р. станом на березень 2010р. вже припинив свою дію, у зв'язку з укладенням нового договору.
Не надано суду і доказів того, що наказ ТОВ «ЛЕО»від 10.06.2009р. №314, яким було затверджено та введено в дію з 01.07.2009р. нові значення ЕЕРП, в тому числі для відповідача у розмірі 0,0202, втратив свою чинність або був відкликаний.
Отже, звертаючись з даним позовом позивач не довів наявність правових підстав для здійснення перерахунку раніше сплаченої плати за перетікання реактивної електроенергії, а відтак і наявність заборгованості у відповідача перед позивачем за договором №53 від 02.10.2007р. за перетікання реактивної електроенергії.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності та зважаючи на те, що зобов'язання має ґрунтуватись на засадах добросовісності, розумності та справедливості, суд дійшов висновку про відмову в позові.
Судові витрати в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
В судовому засіданні в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 07.06.2011.
Суддя Т.В.Васильченко