01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"31" травня 2011 р. Справа № 15/048-11
Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О., розглянувши справу
За позовом приватної фірми «Нессе-Україна», Волинська область, Луцький район, с. Маяки
до товариства з обмеженою відповідальністю «Славянский дом», Київська область, Бородянський район, м. Бородянка
про стягнення 102615,56 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1. (довіреність від 12.05.2011р. №2).
Обставини справи:
Приватна фірма «Нессе-Україна»(далі-позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Славянский дом» (далі-відповідач) про стягнення 102615,56грн. з яких: 95679,69 грн. борг за договором від 01.01.2009р. №30/11-1 купівлі-продажу, 3296,21грн. пеня, 967,27грн. 3% річних, 2672,39грн. інфляційних втрат
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення умов договору від 01.01.2009р. №30/11-1 купівлі-продажу відповідачем не в повному обсязі сплачено позивачу вартість поставленого товару на підставі зазначеного договору, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 95679,69 грн. У зв'язку з наявністю зазначеної заборгованості відповідачу на підставі п. 7.5 договору нараховано 3296,21 грн. пені та на підставі ст. 625 ЦК України 967,27 грн. 3% річних, 2672,39 грн. інфляційних втрат. Всього сума позову становить 102615,56 грн.
Представник позивача в судовому засіданні 13.05.2011р. підтримав позовні вимоги.
31.05.2011р. від представника позивача надійшов лист від 26.05.2011р. №199, в якому останній підтримує позовні вимоги та просить розглядати справу без участі представника позивача.
Представник відповідача в судовому засіданні 31.05.2011р. надав суду відзив на позовну заяву, в якому останній просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Також, заперечує проти нарахування штрафних санкцій та зазначає, що пунктами 5.5 та 5.6 договору передбачено, що розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку: суму в розмірі 100% від вартості кожної поставленої товарної партії покупець перераховує на банківський рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання накладної покупцем, тобто на думку відповідача після 30 календарних днів має відраховуватись термін прострочення зобов'язання, проте позивачем нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних здійснюється з дати підписання накладних. Крім того, зазначає, що три відсотки річних позивач взагалі нараховує на всю суму боргу з 20.11.2010р. не враховуючи, що поставки товару здійснювались партіями.
В судовому засіданні 31.05.2011р. представник відповідача борг у сумі 95679,69 грн. за договором від 01.01.2009р. №30/11-1 купівлі-продажу визнав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд
Встановив:
01.01.2009р. між приватною фірмою «Нессе-Україна»(продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Славянский дом»(покупець) було укладено договір № 30/11-1 купівлі-продажу (договір), відповідно до умов якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а покупець зобов'язується проводити оплату за товар та приймати його на умовах договору (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 1.2 договору купівля-продаж кожної партії товару здійснюється на підставі накладної згідно замовлення покупця.
Згідно з п. 5.1 договору ціна товару погоджується сторонами та зазначається в накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 5.5 договору передбачено, що розрахунки здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця в наступному порядку: суму в розмірі 100% вартості кожної поставленої товарної партії покупець перераховує на банківський рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту підписання накладної покупцем (п.5.6 договору).
Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2009р., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання (п. 8.1 договору).
Відповідно до п. 8.2 договору дія договору продовжується на один рік, якщо жодна із сторін не заявить письмово про його розірвання не пізніше, ніж за 5 днів до закінчення дії договору.
Оскільки жодна із сторін не заявила письмово про розірвання договору, то дію договору продовжено відповідно до п. 8.2 договору.
Позивачем за період з жовтня 2010р. по січень 2011р. було поставлено відповідачу згідно з видатковими накладними від 20.10.2010р. №КК-001328, від 08.11.2010р. № КК-001416, від 12.11.2010р. №КК-001453, від 17.11.2010р. №КК-001477, від 14.12.2010р. №КК-001633, від 19.01.2011р. №КК0000081, від 20.01.2011р. №КК-0000083 товар на загальну суму 110007,28 грн. Копії зазначених накладних містяться в матеріалах справи.
Для отримання від позивача товару відповідачем видано довіреності: від 13.10.2010р. №447, від 08.11.2010р. №483, від 12.11.2010р. №496, від 17.11.2010р. №508, від 14.12.2010р. №565, від 19.01.2011р. №13, від 20.01.2011р. №17 на ім'я ОСОБА_2.
Відповідно до п. 6.2.2 договору покупець зобов'язався оплатити товар в розмірах і терміни, установлені договором.
Відповідач в порушення умов п. 6.2.2, п. 5.5 та 5.6 договору частково оплатив вартість поставленого товару в сумі 14327,59 грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на час прийняття рішення становить 95679,69 грн., що підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків, який скріплений печатками та підписаний представниками сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 95679,69 грн. за товар, поставлений на підставі договору від 01.01.2009р. №30/11-1 купівлі-продажу, на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, визнається відповідачем, то вимога позивача про стягнення з відповідача 95679,69 грн. підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 2672,39грн. інфляційних втрат та 967,27 грн. 3% річних.
Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить суд стягнути з відповідача 2672,39 грн. інфляційних втрат, що нараховані за загальний період з жовтня 2010р. по лютий 2011р. окремо за кожною накладною. Згідно з вірним арифметичним розрахунком інфляційні втрати, які нараховані з урахуванням листа Верховного суду України “Рекомендації стосовно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” № 62-97р від 03.04.1997р. за загальний період з грудня 2010 по лютий 2011р. окремо на заборгованість та кожною накладною з урахуванням дат виникнення заборгованості становлять, 1908,70 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 967,27 грн., які нараховані за загальний період з 20.11.2010р. по 23.03.2011р. на загальну суму боргу - 95679,69 грн. Проте згідно з вірним арифметичним розрахунком 3% річних, які нараховані за загальний період з 21.11.2010р. (дата виникнення боргу за першою накладною) по 23.03.2011р. окремо на заборгованість за кожною накладною з урахуванням дат виникнення заборгованості становлять 637,97 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення 3296,21 грн. пені за загальний період з 20.11.2010р. по 23.03.2011р.
Відповідно до п. 7.5 договору за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов договору сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Пеня нараховується за весь період прострочення по день проведення розрахунків у відповідності з умовами договору.
Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 3296,21 грн., яка нарахована за період з 20.11.2010р. по 23.03.2011р. Згідно з вірним арифметичним розрахунком пеня, яка нарахована за загальний період з 21.11.2010р. по 23.03.2011р. з урахуванням дат виникнення заборгованості окремо за кожною накладною становить 3296,23 грн., проте стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в сумі 3296,21 грн., в межах заявлених позовних вимог.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Славянский дом»(07800, Київська область, Бородянський район, селище міського типу Бородянка, вул. Леніна, 224б, код 30684452) на користь приватної фірми «Нессе-Україна»(45630, Волинська область, Луцький район, с. Маяки, вул. Фальківська,1, код 30659096) 95679,69 грн. (дев'яносто п'ять тисяч шістсот сімдесят дев'ять грн. 69 коп.) боргу, 637,97 грн. (шістсот тридцять сім грн. 97 коп.) 3% річних, 1908,70 грн. (тисяча дев'ятсот вісім грн. 70 коп.) інфляційних втрат, 3296,21 грн. (три тисячі двісті дев'яносто шість грн. 21 коп.) пені, 1015,22 грн. (тисяча п'ятнадцять грн. 22 коп.) витрат по сплаті державного мита та 233,48 грн. (двісті тридцять три грн. 48 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
2. В іншій частині позову відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Рябцева О.О.
Рішення підписано 08.06.2011р.