01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"06" червня 2011 р. Справа № 17/190-10
За позовом Малого приватного підприємства „Сіміх”
до Виконавчого комітету Стовп'язької сільської ради Переяслав -Хмельницького району Київської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного підприємства „Агрофірма “Маяк”
та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про визнання права користування майном
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача ОСОБА_2. (доручення № 1 від 23.09.2010р.);
від відповідача не з'явилися;
від третіх осіб ОСОБА_3 (дор. № 7 від 22.11.2010р.), (дов. від 04.11.2010р.).
Обставини справи:
Мале приватне підприємство „Сіміх” (далі - позивач) звернулося з позовом до Виконавчого комітету Стовп'язької сільської ради Переяслав -Хмельницького району Київської області (далі -відповідач) про визнання за Малим приватним підприємством „Сіміх” права користування майном, переданим йому за рішенням загальних зборів власників майнових паїв колишнього КСП „Агрофірма „Маяк” № 7.3. від 27.02.2009р., зокрема: приміщенням телятника № 1 інв. № 118, на суму 95 377грн.; приміщенням телятника № 2 інв. № 112, на суму 79 559,35грн.; приміщенням телятника № 3 інв. № 115, на суму 54 802грн.; приміщенням телятника № 6 інв. № 113, на суму 90 822грн.; приміщенням телятника № 7 інв. № 114, на суму 79 324грн.; приміщенням телятника № 8 інв. № 119, на суму 94 031грн.; приміщенням телятника № 9 інв. № 117, на суму 41 455грн.; приміщенням телятника № 10 інв. № 116, на суму 59 148грн.; приміщенням телятника № 11 інв. № 111, на суму 46 622грн.; приміщенням телятника № 4 інв. № 113, на суму 76 847грн.; площадкою для літніх загонів інв. № 152, на суму 15 552грн.; літніми загонами інв. № 1059, на суму 5 199грн.; кормоцехом б/н, на суму 3 000грн.; огорожою ферми інв. № 1060 на суму 79грн.; приміщенням телятника № 5, на суму 58 040грн; приміщенням корівника № 12 інв. № 0125, на суму 388 920грн.; приміщенням автогаража 1989р. на суму 87 693,01грн., інв. № 186; силосною траншеєю інв. № 1019, балансовою вартістю 13 240,39грн.; сінажною траншеєю інв. № 1006, балансовою вартістю 18 400,05грн.; естакадою інв. № 1013, балансовою вартістю 1 586грн.; вагоном-будинком інв. № 1014, балансовою вартістю 5 390,25грн.; сінником інв. № 1001, балансовою вартістю 19 781,37грн.; столярним цехом інв. № 149, залишкова вартість 13 710грн.; приміщенням плотні інв. № 147, залишкова вартість 4 496грн.; силосною траншеєю інв. № 1005, залишкова вартість 11 851грн.; вісами дом інв. № 1016, залишкова вартість 102,66грн.; сінником інв. № 1021, залишкова вартість 13 391,86грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неправомірною відмовою відповідача у видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з відсутністю акта передачі майна від користувача (ПП „Агрофірма „Маяк”) та свідоцтва з відміткою про виділення майна в натурі.
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2010р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне підприємство „Агрофірма „Маяк”, розгляд справи призначено на 05.11.2010р.
Ухвалами господарського суду Київської області від 05.11.2010р. та 12.11.2010р. розгляд справи відкладено на 12.11.2010р. та 22.11.2010р. відповідно.
15.11.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив на позов № 167 від 04.11.2010р. (вх. № 11973 від 15.11.2010р.) згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просив суд відмовити у задоволенні позову та розглянути справу без участі представника відповідача, який прийнято судом.
Ухвалою господарського суду Київської області від 22.11.2010р. залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1, розгляд справи відкладено на 06.12.2010р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2010р. зупинено провадження у справі № 17/190-10 за позовом Малого приватного підприємства „Сіміх” до Виконавчого комітету Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватного підприємства „Агрофірма „Маяк” та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1. про визнання права користування майном до вирішення Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області адміністративної справи за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_4, ОСОБА_7 до Виконкому Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області, третя особа: ОСОБА_1 про визнання неправомірним та скасування рішення Виконавчого комітету Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області „Про розгляд заяви ОСОБА_1” № 125 від 10.09.2008р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2011р. поновлено провадження у справі № 17/190-10, справу призначено до розгляду на 06.06.2011р.
06.06.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від ОСОБА_6 надійшла заява про залучення його до участі в справі в якості співвідповідача (вх. № 7619 від 06.06.2011р.), яка прийнята судом.
06.06.2011р. до загального відділу господарського суду Київської області від ОСОБА_6 надійшла заява про припинення провадження у справі (вх. № 7618 від 06.06.2011р.), яка прийнята судом.
В судовому засіданні 06.06.2011р. суд, розглянувши заяву ОСОБА_6 про залучення його до участі в справі в якості іншого відповідача вирішив відмовити у її задоволенні з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 24 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.
В абзаці 2 п. 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році” № 01-8/344 від 11.04.2005р. ВГСУ на запитання: „Які підстави в розумінні статті 24 ГПК є достатніми для залучення до участі у справі іншого відповідача?” відповів, що питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення. Необхідно також мати на увазі, що інший відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої в принципі можливо було б задовольнити позовні вимоги, - на відміну від третьої особи на стороні відповідача, за рахунок якої такі вимоги ніколи не задовольняються.
Суд встановив, що як вбачається з свідоцтва про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія КИ-ХУІІ-16779153 № 873 (а.с. 178) ОСОБА_6 є власником майнового паю сільськогосподарського підприємства Агрофірма „Маяк” у розмірі 500грн., або 0,01 %. Крім того, судом встановлено, що предметом спору у даній справі є вимога до Виконавчого комітету Стовп'язької сільської ради Переяслав -Хмельницького району Київської області про визнання за Малим приватним підприємством „Сіміх” права користування майном, переданим йому за рішенням загальних зборів власників майнових паїв колишнього КСП „Агрофірма „Маяк” № 7.3. від 27.02.2009р. з підстав неправомірної відмови відповідача у видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно у зв'язку з відсутністю акта передачі майна від користувача (ПП „Агрофірма „Маяк”) та свідоцтва з відміткою про виділення майна в натурі, а не вимога позивача до співвласників майна пайового фонду КСП АФ „Маяк” щодо визначення порядку володіння та користування майном, на що посилається ОСОБА_6.
Відтак, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про залучення ОСОБА_6 до участі в справі в якості іншого відповідача у зв'язку з безпідставністю останньої.
Крім того, в судовому засіданні 06.06.2011р. суд, вирішив відмовити у розгляді заяви ОСОБА_6 про припинення провадження у справі, у зв'язку з відмовою суду у залученні останнього до участі в справі в якості іншого відповідача, а відтак і відсутністю у ОСОБА_6 процесуального права, передбаченого ст.ст. 22, 24 Господарського процесуального кодексу України щодо подання клопотання суду про припинення провадження у справі.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв'язку з тим, що предметом розгляду даної справи є правовідносини, що мають господарський характер, оскільки між сторонами (учасниками господарських правовідносин) існує спір про право на майно, що виник з відносин врегульованих Цивільним кодексом України, а саме: правовідносин власності.
Аналогічна позиція міститься в постанові Вищого господарського суду України від 17.03.2009р. у справі № 9/99-08.
В судовому засіданні 06.06.2011р. представником позивача заявлено усне клопотання про зупинення провадження у справі до моменту розгляду Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області справи щодо скасування рішення № 7.3. від 27.02.2009р.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представником позивача, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, суду не доведено суду факту оскарження в судовому порядку рішення № 7.3. від 27.02.2009р., зокрема не надано суду процесуального документу Переяслав-Хмельницького району Київської області, що підтверджують вказані в клопотанні обставини.
Враховуючи вищевикладене, суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб, суд
В грудні 1999 року КСП „Агрофірма „Маяк” було реорганізоване в ПП „Агрофірма „Маяк”, у зв'язку з чим всі працівники реорганізованого КСП припинили членство в ньому.
19.01.2000р. на загальних зборах власників майнових паїв колишнього КСП „Агрофірма „Маяк” були затверджені результати інвентаризації реформованого КСП у частині майна, що знаходилося у колективній власності, структуру та перелік майна пайового фонду, а також списки осіб, які мають право на частку розпайованого майна.
З моменту затвердження результатів паювання колективного майна власність змінила свою форму з колективної на спільну часткову, оскільки громадяни отримали свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майнові сертифікати), за якими кожному з них було надано в грошовому виразі частку в праві спільної часткової власності (майні).
27.02.2009р. відбулися загальні збори власників майнових паїв колишнього КСП „Агрофірми „Маяк”, на яких на яких згідно протоколу № 7 були присутні 28 власників майнових паїв (всього пайовиків 42 чол.), з наступним порядком денним: 1. Стан справ з допасованим майном; 2. Передача майна загального користування на баланс РЕМ; 3. Визнання ПП „Агрофірма” Маяк” неналежним користувачем; 4. Виділ майна в натурі згідно поданих заяв; 5. Заміна недобросовісних членів комісії по розпаюванню майнових паїв колишнього КСП „Агрофірма” Маяк”.
Відповідно до рішення загальних зборів власників майнових паїв колишнього КСП „Агрофірми „Маяк” № 7.3. від 27.02.2009р. (а.с. 43), оформленого протоколом № 7 (а.с. 38-42), по третьому питанню порядку денного вирішено: 1. ПП „Агрофірма” „Маяк” признати недобросовісним і неналежним користувачем. 2. Даними зборами назначити користувача МПП „Сіміх” з оформленням відповідних актів прийому-передачі, затвердити акти прийому-передачі цими зборами. 3. Майно пайового фонду, яке виділено загальними зборами від 27.07.2007р. і майно, яке виділено сьогодні зборами, а також підстанції № 400,690,471,602 передати актами прийому-передачі користувачу МПП „Сіміх”. Майно передати за підписом голови комісії по розпаюванню майнових паїв колишнього КСП „Агрофірма” ОСОБА_5 4. Для приведення в порядок процесу розпаювання і враховуючи об'єкти, які збори виділили окремим пайовикам, як користувачам, передати в користування МПП „Сіміх” наступні об'єкти: приміщення телятника № 1 інв. № 118, на суму 95 377грн.; приміщення телятника № 2 інв. № 112, на суму 79 559,35грн.; приміщення телятника № 3 інв. № 115, на суму 54 802грн.; приміщення телятника № 6 інв. № 113, на суму 90 822грн.; приміщення телятника № 7 інв. № 114, на суму 79 324грн.; приміщення телятника № 8 інв. № 119, на суму 94 031грн.; приміщення телятника № 9 інв. № 117, на суму 41 455грн.; приміщення телятника № 10 інв. № 116, на суму 59 148грн.; приміщення телятника № 11 інв. № 111, на суму 46 622грн.; приміщення телятника № 4 інв. № 113, на суму 76 847грн.; площадка для літніх загонів інв. № 152, на суму 15 552грн.; літні загони інв. № 1059, на суму 5 199грн.; кормоцех б/н, на суму 3 000грн.; огорожа ферми інв. № 1060 на суму 79грн.; приміщення телятника № 5, на суму 58 040грн; приміщення корівника № 12 інв. № 0125, на суму 388 920грн.; приміщення авто гаража 1989р. на суму 87 693,01грн., інв. № 186; силосної траншеї інв. № 1019, балансовою вартістю 13 240,39грн.; сінажної траншеї інв. № 1006, балансовою вартістю 18 400,05грн.; естакади інв. № 1013, балансовою вартістю 1 586грн.; вагон-будинок інв. № 1014, балансовою вартістю 5 390,25грн.; сінник інв. № 1001, балансовою вартістю 19 781,37грн.; столярний цех інв. № 149, залишкова вартість 13 710грн.; приміщення плотні інв. № 147, залишкова вартість 4 496грн.; силосна траншея інв. № 1005, залишкова вартість 11 851грн.; віса дом інв. № 1016, залишкова вартість 102,66грн.; сінник інв. № 1021, залишкова вартість 13 391,86грн.
Рішенням виконавчого комітету Стовп'язької сільської ради Переяслав-Хмельницького району Київської області „Про розгляд заяви ОСОБА_4” № 49 від 14.04.2009р. (а.с. 44) відмовлено ОСОБА_4 у видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно в зв'язку відсутністю акта передачі майна від користувача (ПП „Агрофірма” Маяк) та свідоцтва з відміткою про виділення майна в натурі.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представниками сторін, належними та допустимими доказами у розумінні ст. 34 ГПК України, суду не доведено суду факту того, що позивач є власником майнових паїв колишнього КСП „Агрофірми „Маяк”.
Предметом позову є вимога про визнання за Малим приватним підприємством „Сіміх” права користування майном, переданим йому за рішенням загальних зборів власників майнових паїв колишнього КСП „Агрофірма „Маяк” № 7.3. від 27.02.2009р., зокрема: приміщенням телятника № 1 інв. № 118, на суму 95 377грн.; приміщенням телятника № 2 інв. № 112, на суму 79 559,35грн.; приміщенням телятника № 3 інв. № 115, на суму 54 802грн.; приміщенням телятника № 6 інв. № 113, на суму 90 822грн.; приміщенням телятника № 7 інв. № 114, на суму 79 324грн.; приміщенням телятника № 8 інв. № 119, на суму 94 031грн.; приміщенням телятника № 9 інв. № 117, на суму 41 455грн.; приміщенням телятника № 10 інв. № 116, на суму 59 148грн.; приміщенням телятника № 11 інв. № 111, на суму 46 622грн.; приміщенням телятника № 4 інв. № 113, на суму 76 847грн.; площадкою для літніх загонів інв. № 152, на суму 15 552грн.; літніми загонами інв. № 1059, на суму 5 199грн.; кормоцехом б/н, на суму 3 000грн.; огорожою ферми інв. № 1060 на суму 79грн.; приміщенням телятника № 5, на суму 58 040грн; приміщенням корівника № 12 інв. № 0125, на суму 388 920грн.; приміщенням автогаража 1989р. на суму 87 693,01грн., інв. № 186; силосною траншеєю інв. № 1019, балансовою вартістю 13 240,39грн.; сінажною траншеєю інв. № 1006, балансовою вартістю 18 400,05грн.; естакадою інв. № 1013, балансовою вартістю 1 586грн.; вагоном-будинком інв. № 1014, балансовою вартістю 5 390,25грн.; сінником інв. № 1001, балансовою вартістю 19 781,37грн.; столярним цехом інв. № 149, залишкова вартість 13 710грн.; приміщенням плотні інв. № 147, залишкова вартість 4 496грн.; силосною траншеєю інв. № 1005, залишкова вартість 11 851грн.; вісами дом інв. № 1016, залишкова вартість 102,66грн.; сінником інв. № 1021, залишкова вартість 13 391,86грн.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо обліку відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності (п. 10 підпункту „б” ч. 1 ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану. Конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Частинами першою та другою ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст. 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Статтею 361 ЦК України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.
Співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.ч. 1, 3 ст. 364 Цивільного кодексу України).
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 366 Цивільного кодексу України якщо виділ в натурі частки із спільного майна має наслідком зміну його призначення або проти цього заперечують інші співвласники, спір вирішується судом.
Виходячи з положень вищезазначених норм, суд дійшов висновку, що для оформлення позивачем права користування спірним майном останньому необхідно укласти з власниками виділених в натурі майнових паїв (на підставі договору про виділ (поділ) майна в натурі, укладеного між співвласниками та посвідченого нотаріально або рішення суду, у зв'язку з наявністю суперечок між співвласниками такого майна) договір оренди індивідуально визначеного майна.
Водночас як вбачається з пояснень представників сторін та матеріалів справи, станом на момент судового розгляду справи, договори про виділ (поділ) майна в натурі, між співвласниками майнових паїв колишнього КСП „Агрофірми „Маяк” не укладалися, рішення суду про виділ (поділ) майна не приймалося та позивачем належними та допустимими доказами у розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України не доведено суду факту укладення на момент судового розгляду справи договорів на користування індивідуально визначеним майном з власниками визначеного в натурі майна.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи позивач не є співвласником колишнього КСП „Агрофірми „Маяк”, а відтак не має права на визначення порядку користування майном інших осіб, якими є співвласники майнових паїв колишнього КСП „Агрофірми „Маяк”, а відтак і права користуватися зазначеним майном за відсутності згоди усіх співвласників, яка має бути виражена у визначеній цивільним законодавством формі.
Судом встановлено, що особа, яка є відповідачем у справі - Виконавчий комітет Стовп'язької сільської ради Переяслав -Хмельницького району Київської області не є належним відповідачем за пред'явленою вимогою щодо визнання права користування спірними об'єктами нерухомості, тому що не є суб'єктом спірних матеріально-правових відносин (відносин користування). Так, відповідач не є особою за якою зареєстровано право власності або право користування спірним майном, а лише здійснює повноваження визначені п. 10 підпункту „б” ч. 1 ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” щодо здійснення обліку відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Слід зазначити, що рішення відповідача, які ним прийняті щодо спірного майна, не є предметом спору у даній справі, оскільки вимоги щодо визнання їх недійсними позивачем не заявлялися.
Частина 3 статті 24 Господарського процесуального кодексу України надає право суду замінити неналежного відповідача. Встановивши, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд може допустити заміну первісного відповідача належним відповідачем. Така процесуальна дія суду обумовлена згодою позивача. Якщо ж позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може з власної ініціативи залучити цю особу як іншого відповідача. Суд також, у випадку незгоди позивача на заміну неналежного відповідача, може розглянути справу згідно з пред'явленим позовом. Але позивач повинен розуміти, що суд уже встановив, що відповідач, визначений позивачем у позові, не є боржником у матеріально-правовому відношенні, з якого виник спір, а тому в позові буде відмовлено. Водночас, ця відмова в задоволенні позову до неналежного відповідача не позбавляє позивача права на звернення з новим позовом до належного відповідача, оскільки ці позови не будуть тотожними.
Відтак, враховуючи ту обставину, що позивачем пред'явлено позов до неналежного відповідача та те, що позивач заперечив проти заміни неналежного відповідача на належного відповідача, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
З огляду на вищевикладене, вимога позивача до відповідача про визнання за Малим приватним підприємством „Сіміх” права користування майном, переданим йому за рішенням загальних зборів власників майнових паїв колишнього КСП „Агрофірма „Маяк” № 7.3. від 27.02.2009р., зокрема: приміщенням телятника № 1 інв. № 118, на суму 95 377грн.; приміщенням телятника № 2 інв. № 112, на суму 79 559,35грн.; приміщенням телятника № 3 інв. № 115, на суму 54 802грн.; приміщенням телятника № 6 інв. № 113, на суму 90 822грн.; приміщенням телятника № 7 інв. № 114, на суму 79 324грн.; приміщенням телятника № 8 інв. № 119, на суму 94 031грн.; приміщенням телятника № 9 інв. № 117, на суму 41 455грн.; приміщенням телятника № 10 інв. № 116, на суму 59 148грн.; приміщенням телятника № 11 інв. № 111, на суму 46 622грн.; приміщенням телятника № 4 інв. № 113, на суму 76 847грн.; площадкою для літніх загонів інв. № 152, на суму 15 552грн.; літніми загонами інв. № 1059, на суму 5 199грн.; кормоцехом б/н, на суму 3 000грн.; огорожою ферми інв. № 1060 на суму 79грн.; приміщенням телятника № 5, на суму 58 040грн; приміщенням корівника № 12 інв. № 0125, на суму 388 920грн.; приміщенням автогаража 1989р. на суму 87 693,01грн., інв. № 186; силосною траншеєю інв. № 1019, балансовою вартістю 13 240,39грн.; сінажною траншеєю інв. № 1006, балансовою вартістю 18 400,05грн.; естакадою інв. № 1013, балансовою вартістю 1 586грн.; вагоном-будинком інв. № 1014, балансовою вартістю 5 390,25грн.; сінником інв. № 1001, балансовою вартістю 19 781,37грн.; столярним цехом інв. № 149, залишкова вартість 13 710грн.; приміщенням плотні інв. № 147, залишкова вартість 4 496грн.; силосною траншеєю інв. № 1005, залишкова вартість 11 851грн.; вісами дом інв. № 1016, залишкова вартість 102,66грн.; сінником інв. № 1021, залишкова вартість 13 391,86грн. є передчасною, безпідставною, необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на позивача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Суддя Горбасенко П.В.
Повне рішення складено: 08.06.2011р.