01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"08" червня 2011 р. Справа № 02-03/593/16
Суддя Христенко О.О., розглянувши матеріали
за позовом Компанії „ДЖОЙ СМАРТ ЕНТЕРПРАЙЗ ЛІМІТЕД”, Київ-04107, вул.Пугачова,19, кВ.31
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріверс -ЛТД”, вул. Леніна, с.Мусійки, Іванківський район
про стягнення 60 728,96 доларів США
встановив:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Компанії „ДЖОЙ СМАРТ ЕНТЕРПРАЙЗ ЛІМІТЕД” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ріверс -ЛТД” про стягнення 60 728,96 доларів США.
Позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником (ч. 1 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд встановив, що на 3 аркуші позовної заяви міститься відсканований підпис представника позивача на підставі довіреності -Чеботарьова О.Б., що не може вважатися судом належним доказом підписання позовної заяви уповноваженою на те особою.
Відтак, суд дійшов висновку про недодержання заявником вимог, передбачених ГПК України щодо оформлення документів, які подаються до господарського суду.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.
Як вбачається з позовних матеріалів позивачем не подано доказів сплати державного мита за заявлену ним вимогу про стягнення 60 728,96 доларів США у встановленому порядку та розмірі.
Відтак, позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, згідно п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Належними доказами надіслання копії позовної заяви іншій стороні у справі визнаються лише оригінали квитанцій, фінансових чеків та описи вкладень установ зв'язку, а не їх ксерокопії.
Згідно ч. 2 ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Ксерокопії поштових квитанцій, чеків описів вкладень можуть прийматися у якості належних доказів лише в разі їх засвідчення установою зв'язку.
Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації „Вимоги до оформлювання документів” (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003р., відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів „Згідно з оригіналом”, назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документа з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.
Суд встановив, що позивачем до позовної заяви додано копію фіскального чеку, яка не засвідчена у встановленому законодавством порядку.
Враховуючи вищевикладене, надана заявником ксерокопія фіскального чеку не може вважатися належним доказом відправлення копії позовної заяви відповідачу.
Аналогічна позиція міститься в ухвалі Вищого господарського суду України від 17.12.2010р. у справі № 17/117-10.
Відтак, суд вважає, що заявником позову не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та доказів відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Водночас згідно п. 31 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Пунктом 10 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Згідно п. 12 Постанови Кабінету Міністрів України „Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів” № 1258 від 21.12.2005р. документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.
Як вбачається з позовних матеріалів позивачем в якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу подано копію меморіального ордеру № 1/1 від 17.05.2011р., що не може вважатися судом належним доказом сплати позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відтак, позивачем не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.
За таких обставин, позовна заява не може бути прийнятою до розгляду господарським судом Київської області і підлягає поверненню.
Згідно ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
З урахуванням наведеного, керуючись п.п. 1, 4, 6, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя
ухвалив:
Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.
Суддя О.О.Христенко