01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"27" травня 2011 р. Справа № 12/018-11
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Дьоміної С.Ю.
секретар: Кулакова С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»
до відкритого акціонерного товариства «Укргідроенерго»
про стягнення штрафних санкцій у розмірі 15 129 395,95 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1. -представник (доручення №23 від 29.12.2010 року);
ОСОБА_2. -представник (доручення №37 від 13.04.2011 року);
від відповідача: не з'явився,
02 лютого 2011 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»(далі -позивач) до відкритого акціонерного товариства «Укргідроенерго»(далі -відповідач) про стягнення штрафних санкцій у розмірі 15 129 395,95 грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов генерального підрядного контракту №3 від 15.01.2002 року (далі -контракт), згідно з якими позивач зобов'язувався на свій ризик власними і залученими силами та засобами збудувати Дністровську гідроакумулюючу електростанцію (далі -об'єкт) і в установлений пусковим комплексом строк здати об'єкт робочій комісії, а відповідач зобов'язувався надати позивачу будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити фінансування будівництва в межах реального надходження коштів, виділених державою або залучених з інших джерел, та прийняти закінчені будівництвом об'єкти.
Відповідач виконані позивачем роботи прийняв, проте оплатив їх з порушенням встановленого строку.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача пеню, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, та три проценти річних на загальну суму 15 129 395,95 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 02.02.2011 року, справу призначено до розгляду 22.02.2011 року.
22 лютого 2010 року у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, вважав їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представники відповідача у судовому засіданні подали відзив на позовну заяву, а також заявили клопотання про витребування доказів у податкової міліції м. Чернівці, а саме оригіналу генерального підрядного контракту №3 від 15.01.2002 року з додатками. У задоволенні зазначеного клопотання судом було відмовлено, оскільки до матеріалів справи долучені зазначені документи, завірені належним чином.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 15.03.2011 року.
15 березня 2011 року представник позивача у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Представник відповідача направив на адресу суду зустрічний позов, який було повернуто без розгляду позивачу, на підставі ч. 1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України. Крім цього, заявив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю з'явитись у судове засідання, проте документів, що підтверджують зазначені обставини суду не надав, у зв'язку з чим клопотання задоволенню не підлягало.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 24.03.2011 року.
24 березня 2011 року представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача на адресу суду направив клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні, яке підлягало задоволенню судом. Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 14.04.2011 року.
14 квітня 2011 року у судовому засіданні представники позивача заявили клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах заявлених позовних вимог, яке задоволенню не підлягало, оскільки представники позивача не надали достатнього документального підтвердження того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Представник відповідача у судовому засіданні заявила клопотання про продовження строку розгляду спору, яке підлягало задоволенню судом, на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 29.04.2011 року.
29 квітня 2011 року у судовому засіданні представники позивача заявили клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з цією іншої справи, яке підлягало задоволенню судом.
Ухвалою суду від 29.04.2011 року провадження у справі зупинено, на підставі ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 20.05.2011 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду на 27.05.2011 року.
27 травня 2011 року представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку:
15 січня 2002 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопром»(далі - позивач) та відкритим акціонерним товариством «Укргідроенерго» (далі -відповідач) був укладений генеральний підрядний контракт №3 (далі -контракт), згідно з умовами якого позивач зобов'язувався на свій ризик власними і залученими силами та засобами збудувати Дністровську гідроакумулюючу електростанцію (далі -об'єкт) і в установлений пусковим комплексом строк здати об'єкт робочій комісії, а відповідач зобов'язувався надати позивачу будівельний майданчик, передати йому затверджену проектно-кошторисну документацію, забезпечити фінансування будівництва в межах реального надходження коштів, виділених державою або залучених з інших джерел, та прийняти закінчені будівництвом об'єкти.
Відповідач виконані позивачем роботи прийняв, проте оплатив їх з порушенням встановленого строку.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача пеню, суму, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, та три проценти річних на загальну суму 15 129 395,95 грн.
22 лютого 2011 року представники відповідача у судовому засіданні подали відзив на позовну заяву, у якому зазначали, що 06.12.2010 року господарським судом Київської області у справі №13/169-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»до відкритого акціонерного товариства «Укргідроенерго»про стягнення заборгованості за порушення умов генерального підрядного контракту №3 від 15.01.2002 року з урахуванням суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, пені та трьох процентів річних у розмірі 61 920 185,59 грн., за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Укргідроенерго»до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром» про стягнення заборгованості у розмірі 31 419 152,74 грн., було затверджено мирову угоду.
29 квітня 2011 року у судовому засіданні представники позивача заявили клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Київським апеляційним господарським судом справи №13/169-10 за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»на ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2010 року, якою затверджено мирову угоду від 30.11.2010 року, укладену між товариством з обмеженою відповідальністю «Енергопром»та відкритим акціонерним товариством «Укргідроенерго».
05 травня 2011 року Київським апеляційним господарським судом винесено постанову по справі №13/169-10, якою апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»на ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2010 року залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області залишено без змін.
П. 2.5 мирової угоди передбачено, що позивач відмовляється в повному обсязі від стягнення з відповідача штрафних санкцій, а саме: трьох процентів річних у розмірі 990 824,87 грн., інфляційної складової суми боргу (збитки від інфляції) в сумі 700 834,57 грн. та пені в сумі 6 318 174,72 грн. в разі виконання відповідачем умов цієї мирової угоди.
Відповідно до п. 4.1.1 мирової угоди, відповідач зобов'язувався протягом трьох банківських днів з моменту затвердження даної мирової угоди господарським судом Київської області перерахувати на поточний рахунок позивача частину заборгованості у сумі 14 302 084,42 грн.
Позивач зобов'язувався протягом двох банківських днів з моменту отримання коштів передбачених п. 4.1.1 даної мирової угоди перерахувати на поточний рахунок відповідача кошти у сумі 14 302 084,42 грн. (п. 4.1.2 мирової угоди).
Згідно з п. 4.1.3 мирової угоди, відповідач зобов'язувався протягом трьох банківських днів з моменту отримання коштів передбачених п. 4.1.2 даної мирової угоди перерахувати на поточний рахунок позивача частину заборгованості у сумі 14 302 084,42 грн.
Відповідно до п. 4.1.4 мирової угоди, позивач зобов'язувався протягом двох банківських днів з моменту отримання коштів передбачених п. 4.1.3 даної мирової угоди переахувати на поточний рахунок відповідача кошти у сумі 14 302 084,42 грн.
П. 4.1.5 мирової угоди передбачено, що відповідач протягом трьох банківських днів з моменту отримання коштів передбачених п. 4.1.4 даної мирової угоди повинен був перерахувати на поточний рахунок позивача частину заборгованості у сумі 12 395 831,15 грн.
Зобов'язання сторін припиняються їх виконанням. Виконанням зобов'язання за цією мировою угодою вважається зарахування сплачених стороною грошових коштів на поточний рахунок іншої сторони (п. 6.4 мирової угоди).
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Під час розгляду апеляційної скарги позивача Київським апеляційним господарським судом встановлено, що відповідач виконав умови мирової угоди та перерахував на поточний рахунок позивача суму основного боргу у розмірі 41 000 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №10 від 29.11.2010 року, №22, №23, №24, №25, №26, №27 від 22.12.2010 року, а позивач прийняв виконання зобов'язання відповідачем.
Ст. 599 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
П. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, зокрема, у випадку коли сторони уклали мирову угоду і вона затверджена господарським судом.
06 грудня 2010 року господарським судом Київської області у справі №13/169-10 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»до відкритого акціонерного товариства «Укргідроенерго»про стягнення заборгованості за генеральним підрядним контрактом №3 від 15.01.2002 року з урахуванням суми, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції, пені та трьох процентів річних у розмірі 61 920 185,59 грн., за зустрічним позовом відкритого акціонерного товариства «Укргідроенерго»до товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»про стягнення заборгованості у розмірі 31 419 152,74 грн., було затверджено мирову угоду.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.05.2011 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»на ухвалу господарського суду Київської області від 06.12.2010 року залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Київської області залишено без змін.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Так, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при відмові в позові, господарські витрати покладаються на позивача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 35, п. 7 ч. 1, ч. 2 ст. 80, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові товариства з обмеженою відповідальністю «Енергопром»до відкритого акціонерного товариства «Укргідроенерго»про стягнення штрафних санкцій у розмірі 15 129 395,95 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя Дьоміна С.Ю.
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 31.05.2011 року.