01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"30" травня 2011 р. Справа № 4/053-11
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Енергобанк", м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгромашсервіс 2", смт Бородянка
про стягнення 5548677,93 грн.
за участю представників сторін:
позивач -ОСОБА_1. -предст., дов. № 09/05-143 від 19.08.2010р.
відповідач -не з'явився;
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгромашсервіс 2" (відповідач) про стягнення 5548677,93 грн., які складаються з 3 727 984,00 грн. суми боргу за кредитним договором, 1 726 493 грн. процентів за користування кредитом, 94200,39 грн. пені за прострочення сплати процентів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.04.2011р. було порушено провадження у справі № 4/053-11, розгляд справи призначено на 16.05.2011р.
Ухвалою суду від 16.05.2011р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 30.05.2011р.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 07.04.2011р. та від 16.05.2011р., в судове засідання повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов та інших витребуваних судом документів не подав. Факт належного повідомлення представника відповідача про час та місце наступного судового засідання підтверджується також наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103229079674 від 19.05.2011р.
Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
17 грудня 2007 року між Акціонерним банком "Енергобанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Енергобанк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгромашсервіс 2" (відповідач) був укладений Договір про надання кредиту № 712-88 із змінами та доповненнями (кредитний договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надати відповідачу кредит у сумі 4 000 000,00 гривень на строк з 17 грудня 2007 року по 16 грудня 2010 року на здійснення фінансово-господарської діяльності, шляхом оплати платіжних доручень відповідача з позичкового рахунку та/або шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача № 2600233093801 в установі позивача згідно з відповідним листом відповідача (п.п. 1.1, 1.2).
Відповідно до п. 3.1. кредитного договору, відповідач зобов'язався сплачувати за користування кредитом 18 відсотків річних, що згідно з п. 3.1 додаткової угоди від 30.04.2008р. до кредитного договору з 01.05.2008р. були змінені на 20 відсотків річних.
Пунктом 3.3. кредитного договору встановлено, що позивач нараховує відсотки, виходячи із розрахунку встановленої у договорі відсоткової ставки і фактичної суми кредиту, наданого відповідачу, в останній робочий день місяця за календарний місяць, а відповідач сплачує відсотки щомісячно до 5 числа (включно) наступного за звітним місяцем , шляхом перерахування їх на рахунок № 37397911, при цьому датою сплати відсотків вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок позивача. База розрахунку - 365/366 днів. У разі непогашення заборгованості за кредитом у встановлений термін, відповідач зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом із розрахунку 28 % річних за період до повного його погашення.
Згідно Додаткової угоди від 05 лютого 2009 року до кредитного договору, пункт 3.3 було викладено в наступній редакції: «позивач нараховує відсотки із розрахунку встановленої у договорі відсоткової ставки і фактичної суми одержаного кредиту в межах кредитної лінії в день погашення заборгованості за кредитом в останній робочий день місяця за календарний місяць. База розрахунку - 365/366 днів. Відповідач сплачує відсотки, починаючи з вересня 2009 року щомісячно до 20-го числа включно наступного місяця, шляхом перерахування їх на рахунок № 37397911, відкритий в установі позивача, при цьому датою сплати відсотків вважається дата зарахування сплаченої суми на рахунок позивача. У разі непогашення заборгованості за кредитною лінією у встановлений термін. Відповідач зобов'язаний сплатити відсотки за користування кредитом із розрахунку 35% річних за період до повного його погашення. У випадку виникнення простроченої заборгованості по кредиту та відсоткам позивач щоденно нараховує пені за затримку платежів із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період прострочки. Відсотки, нараховані за період з лютого 2009 року по липень 2009 року включно, сплачуються щомісячно рівними частинами до 20-го числа місяця з січня 2010 року по червень 2010 року.
Відповідно до п. 3.4. Додаткової угоди від 28 грудня 2009 року до кредитного договору остаточне погашення заборгованості за кредитною лінією Відповідач здійснює не пізніше 16 грудня 2013 року. Погашення відбувається шляхом внесення або перерахування грошових коштів на рахунок № 37397911, відкритий в установі позивача, при цьому датою повернення кредиту вважається дата фактичного зарахування коштів на вказаний рахунок.
Згідно пунктів 1, 2, 3 Додаткової угоди від 28 грудня 2009 року до кредитного договору, відповідач зобов'язався здійснити щомісячно часткову сплату відсотків, нарахованих за період з лютого 2010 року по жовтень 2010 року, у розмірі не менше 13 980,00 гривень до 20 числа кожного місяця; сплатити залишок нарахованих відсотків за період з січня 2010 року по жовтень 2010 року в термін до 20.11.2010 року, починаючи з листопада 2010 року сплачувати відсотки щомісячно у повному обсязі; здійснити погашення заборгованості за відсотками, нарахованими за період з листопада 2008 року по грудень 2009 року в термін до 20 жовтня 2010 року; частково сплатити відсотки за січень 2010 року у розмірі 13 980,00 гривень у термін 26.02.2010 року.
Відповідно до п. 5.2. Кредитного договору, відповідач зобов'язався забезпечити своєчасне повернення заборгованості за кредитною лінією згідно пунктів 1.1., 3.4. Кредитного договору і сплату відсотків за користування кредитом згідно п.п. З.1., 3.3. Кредитного договору.
Згідно п. 6.1. Кредитного договору, договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх договірних зобов'язань в повному обсязі.
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за Кредитним договором та надав боржнику кредит у розмірі 4 000 000,00 гривень, що підтверджується випискою по особовому рахунку відповідача з 17.12.2007 р. по 30.05.2011 р. (копія в матеріалах справи).
Проте, відповідач, в порушення взятих на себе грошових зобов'язань, повністю та несвоєчасно за договором щодо сплати кредитних коштів та процентів за користування кредитом не розрахувався, у зв'язку з чим за них рахується заборгованість в розмірі 3727984,00 грн.
Враховуючи викладене, відповідачу була направлена претензія № 09/04-2204 від 18.10.2010р. з вимогою погасити суму заборгованості за кредитним договором. Проте, вказана претензія залишена без відповіді та належного реагування.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу, Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до розрахунку позивача, розмір прострочених процентів за користування кредитними коштами становить 1726493,54 грн.
Виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором повинно було відбуватися належним чином відповідно до умов, встановлених кредитним договором. Оскільки, у термін встановлений кредитним договором, позичальник не повернув банку суми кредиту та проценти за користування кредитними коштами, то у цьому випадку з боку позичальника має місце порушенням зобов'язання щодо повернення кредиту.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав, доводів позивача не спростував, доказів, які б свідчили про повну оплату кредитних коштів, а також процентів за користування кредитними коштами не надав, у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача 3 727 984,00 грн. заборгованості по сплаті кредитних коштів, 1 726 493,54 грн. процентів за користування кредитними коштами є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Крім суми боргу, позивачем нарахована пеня за несвоєчасну сплату процентів, яка за розрахунком позивача складає 94200,39 грн. за період з 21.04.2010р. по 09.03.2011р.
Згідно п. 5.3. Кредитного договору, відповідач зобов'язався при порушенні термінів сплати відсотків або повернення кредиту сплатити пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки.
В п. 4.2. Кредитного договору встановлено, що позивач має право стягувати достроково з відповідача всю суму заборгованості, враховуючи відсотки і пені, при невиконанні відповідачем договірних зобов'язань, використанні кредиту не за цільовим призначенням, наданні позивачу недостовірних даних про свій фінансовий стан, а також при погіршенні фінансового стану відповідача.
Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору, у випадку виникнення простроченої заборгованості за Кредитним договором позивач щоденно нараховує відсотки із розрахунку 28 % річних та пені за затримку платежів із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки.
В п. 5.10 Кредитного договору встановлено, що відповідач несе перед позивачем відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по цьому договору незалежно від наявності своєї провини або провини третіх осіб перед відповідачем, а також виконання третіми особами своїх зобов'язань перед позичальником.
Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов'язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.
Суд, здійснивши власний розрахунок, встановив, що заявлений позивачем до стягнення розрахунок пені в сумі 94200,39 грн. є арифметично невірним, оскільки позивачем нарахована пеня з порушенням граничного терміну, встановленого законодавством України (п.6 ст. 232 ГК України), а за таких обставин, стягненню підлягає розмір пені, здійснений за розрахунком суду (за 183 дні), в сумі 4066,45 грн.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгромашсервіс 2" на користь позивача підлягають стягненню сума боргу по кредитному договору в розмірі 3 727 984,00 грн., 1 726 493, 54 грн. відсотків за користування кредитом, 4066,45 грн. пені.
Витрати по сплаті державного мита відповідно та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгромашсервіс 2" (07800, Київська обл.., смт Бородянка, вул.. Комсомольська, 43, код ЄДРПОУ 33943317) на користь Публічного акціонерного товариства «Енергобанк»(04071, м. Київ, вул. Воздвиженська, 56, код ЄДРПОУ 19357762) - 3 727 984 (три мільйони сімсот двадцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят чотири) грн. суми боргу за кредитним договором, 1 726 493 (один мільйон сімсот двадцять шість тисяч чотириста дев'яносто три) грн.. 54 коп. відсотків за користування кредитом, 4066 (чотири тисячі шістдесят шість) грн. 45 коп. пені, 25 085 (двадцять п'ять тисяч вісімдесят п'ять) грн.. 77 коп. державного мита, 232 (двісті тридцять дві) грн.. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні стягнення 90 133, 94 грн. пені.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя О.В. Щоткін
Дата підписання повного тексту рішення: 01.06.2011р.