ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 41/12930.05.11
За позовомГоловного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
доПублічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»
простягнення 675 374,70 грн.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 044/95-4479 від 07.10.2010 року;
від відповідача: ОСОБА_2 -дов. № 378 від 20.05.2011 року;
Головне управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім.. Світлани Ковальської»про стягнення 675 374,70 грн. -основного боргу, 35 430,23 грн. -пені.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати пов'язані з розглядом цієї справи.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов договору № 4 про проведення розрахунків щодо сплати грошових коштів за житловий будинок по вул. Левітана, 3 у Голосіївському районі м. Києва від 01.06.2009 року не сплатив в повному обсязі кошти на розвиток житлового будівництва, згідно з графіком перерахування, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 675 374,70 грн.
Ухвалою від 04.05.2011 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 16.05.2011 року.
В судовому засіданні 16.05.2011 року представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та надав усні пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.05.2011 року подав документи на вимогу ухвали суду та висловив свої заперечення проти позову.
З наданих відповідачем документів, вбачається, що Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»змінило свою організаційно -правову форму, а тому належним відповідачем по даній справі є Публічне акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської».
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про припинення провадження по справі, посилаючись на те, що даний спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Суд розглянув та відхилив вищезазначене клопотання, так як договір був укладений на основі вільного волевиявлення сторін, а адміністративна підпорядкованість між сторонами відсутня.
В судовому засіданні 16.05.2011 року у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 30.05.2011 року.
В судовому засіданні 30.05.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.05.2011 року підтримав поданий 27.05.2011 року відзив на позовну заяву, згідно якого проти задоволення позовних вимог заперечував.
Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.
В судовому засіданні 30.05.2011 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Згідно з рішенням Київської міської ради № 73/3537 від 06.10.2005 року «Про передачу відкритому акціонерному товариству «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та паркінгом на вул. Левітана, 3 у Голосіївському районі м. Києва»було передано відкритому акціонерному товариству «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської», за умови виконання пункту 3 цього рішення, в короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,42 га для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та паркінгом на вул. Левітана, 3 у Голосіївському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.
Пунктом 3.9 вищезазначеного рішення визначено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 28.12.2004 N 1050/2460 «Про бюджет міста Києва на 2005 рік»Відкрите акціонерне товариство «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»зобов'язано сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва у термін не пізніше одного місяця з моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5 % витрат на будівництво загальної площі житлового будинку, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня 2005 року.
01 червня 2009 року між Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі -Сторона 1, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(далі -Сторона 2, відповідач) було укладено договір № 4 про проведення розрахунків щодо сплати грошових коштів за житловий будинок по вул. Левітана, 3 у Голосіївському районі м. Києва (далі-Договір), пунктом 1.1 якого сторони передбачили, що враховуючи зобов'язання, які виникли відповідно до підпункту 3.9 пункту 3 рішення Київської міської ради від 06.10.2005 року № 73/3537, договору оренди земельної ділянки від 26.12.2005 року та відповідно до п. 5. ст.. 3 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі житлового будівництва», сторонами домовились, що сторона 2 зобов'язується провести в термін до 01.01.2012 року розрахунки зі стороною 1 щодо сплати до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва коштів у сумі 1 080 599,52 грн., що становить 5% витрат з будівництва загальної площі житлового будинку по вул. Левітана, 3, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, встановленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 01.01.2005 року.
Відповідно до пункту 1.2 Договору земельна ділянка на вул. Левітана, 3 відведена стороні 2 згідно з рішенням Київської міської ради від 06.10.2005 року № 73/3537 «Про передачу ВАТ «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»земельної ділянки для будівництва житлового будинку з вбудованими приміщеннями та паркінгом на вул. Левітана, 3 у Голосіївському районі м. Києва». Згідно з довідкою БТІ загальна площа квартир у житловому будинку на вул. Левітана, 3 -9 895,6 кв.м., термін введення будинку в експлуатацію -ІV квартал 2008 року.
Згідно з пунктом 2.1.1 Договору сторона 2 (відповідач) зобов'язаний перерахувати стороні 1 в термін до 01.01.2012 року до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва кошти в сумі 1 080 599,52 грн. на розвиток житлового будівництва згідно з графіком перерахування, який додається до даного Договору, (Додаток № 1) та є його невід'ємною частиною, за реквізитами наданими додатково стороною 1 на вимогу сторони 2.
01.06.2009 року сторони також узгодили до Договору № 4 графік перерахування Відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім.. Світлани Ковальської»коштів Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на розвиток житлового будівництва в рахунок встановлених відрахувань за житловий будинок на вул. Левітана, 3 у Голосіївському районі м. Києва, відповідно до якого сторона 2 повинна перерахувати стороні 1 за січень -березень 2010 року -135 074,94 грн., за квітень -червень 2010 року -135 074,94 грн., за липень -вересень 2010 року -135 074,94 грн., за жовтень -грудень 2010 року -135 074,94 грн., за січень -березень 2011 року - 135 074,94 грн., квітень -червень 2011 року -135 074,94 грн., за липень -вересень 2011 року -135 074,94 грн., за жовтень -грудень 2011 року -135 074,94 грн.
Відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору грошові кошти за період: з січня по березень 2010 року -135 074,94 грн., з квітня по червень 2010 року -135 074,94 грн., з липня по вересень 2010 року -135 074,94 грн., з жовтня по грудень 2010 року -135 074,94 грн., з січня по березень 2011 року - 135 074,94 грн. не сплатив, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 675 374,70 грн. (5 х 135 074,94 грн.)
03.02.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію № 044/95-922 з вимогою погасити існуючу заборгованість, яка була вручена відповідачу 07.02.2011 року, на доказ чого надано повідомлення про вручення поштового відправлення, однак вищезазначена вимога залишена відповідачем без задоволення та належного реагування.
Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 675 374,70 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд здійснивши перерахунок суми позову приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 675 374,70 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до пункту 3.2 Договору у разі несвоєчасного перерахування стороні 1 коштів, передбачених цим Договором, сторона 2 сплачує стороні 1 за кожен день прострочення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми нездійсненого платежу.
Позивач за прострочення строків сплати коштів, керуючись п. 3.2 Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 35 430,23 грн. за період з 01.04.2010 року по 01.03.2011 року.
27.04.2011 року позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з даним позовом.
Відповідач 27.05.2011 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, згідно якого просив суд застосувати до позовних вимог в частині стягнення пені позовну давність.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Згідно з частиною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Частиною 4 статті 267 Цивільного кодексу України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Здійснивши перерахунок пені з урахуванням умов Договору та графіку перерахування відповідачем коштів позивачу на розвиток житлового будівництва в рахунок встановлених відрахувань за житловий будинок на вул. Левітана, 3 у Голосіївському районі м. Києва, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, а також, враховуючи річний строк позовної давності, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 31 737,05 грн., перерахунок якої здійснено в межах періодів визначених позивачем починаючи з 27.04.2010 року.
В свою чергу, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що позивач не визначив характер заборгованості, між сторонами відсутні цивільно - правові відносини, укладений договір не є господарським, позивач не має права на звернення з зазначеним позовом, у відповідача відсутнє прострочення, крім того, відповідач стверджує, що чинне законодавство забороняє вимагати від замовників будівництва сплати будь -яких платежів, інших ніж пайова участь (внесок) у створенні і розвитку інженерно -транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.
Разом з тим зазначені твердження не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовані наявними матеріалами справи.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(місцезнаходження: 01013, м. Київ, Голосіївський р -н, вул. Будіндустрії, буд. 7, код ЄДРПОУ 05523398) на користь Головного управління житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (місцезнаходження: 01034, м. Київ, Шевченківський р -н, вул. Володимирська, буд. 42, код ЄДРПОУ 24378016) 675 374 (шістсот сімдесят п'ять тисяч триста сімдесят чотири) грн. 70 коп. -основного боргу, 31 737 (тридцять одну тисячу сімсот тридцять сім) грн. 05 коп. -пені, 7 071 (сім тисяч сімдесят одну) грн. 12 коп. - державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 77 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Спичак О.М.
Дата підписання рішення
07.06.2011 року