ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 7/4216.05.11
За позовом Публічного акціонерного товариства "Екостандарт"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна житло-сервіс"
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Комунальне підприємство Головний інформаційно-обчислювальний центр
про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 2 326 125,11 грн.
Суддя Якименко М.М.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 92 від 12.05.2011;
від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність №3156 від 31.12.2010; ОСОБА_3- довіреність №3154 від 31.12.2010; Дзюба В.Т. - директор товариства, протокол №15/04/2011;
від 3-ї особи: ОСОБА_4- доручення №02-345 від 31.03.2011;
Закрите акціонерне товариство "Екостандарт" звернулося в Господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна житло-сервіс" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 2 326 125,11 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення строків встановлених Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 420005 від 01.08.2004 не оплатив надані йому позивачем послуги, заборгувавши 2 238 489,34 грн. за період з 01.12.2010 по 01.02.2011.
З цих підстав позивач просить задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 2 238 489,34 грн. - боргу, 32 532,86 грн. -індексу інфляції, 8 935,61 грн. - 3% річних, 46 167,30 грн. - пені, 23 261,25 грн. -державного мита, 236,00 грн. -витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою від 07.03.2011 було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 21.03.2011.
21.03.2011 представник позивача у судовому засіданні подав документи на вимогу ухвали суду, додаткові докази на підтвердження позовних вимог та клопотання про залучення КП ГІОЦ до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а також клопотання про витребування інформації у КП ГІОЦ та копії договору на розщеплення платежів населення за комунальні послуги у відповідача, які судом було задоволено.
21.03.2011 представник відповідача у судовому засіданні подав документи на вимогу ухвали суду, заперечення на позовну заяву та клопотання про залучення до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Виконавчий орган Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в задоволені якого судом було відмовлено, у зв'язку з його необґрунтованістю. У зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи було відкладено на 04.04.2011.
29.03.2011 через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові докази по справі.
04.04.2011 представник позивача у судовому засіданні подав пояснення на відзив відповідача.
04.04.2011 представник відповідача у судовому засіданні надав договір, укладений з КП ГІОЦ на розщеплення платежів населення за комунальні послуги.
04.04.2011 представник третьої особи у судовому засіданні надав пояснення на позовну заяву та відповіді на запитання, викладені в ухвалі суду від 21.03.2011, у зв'язку з необхідністю витребувати додаткові докази по справі розгляд справи було відкладено на 18.04.2011.
У відповідності до вимог ст. 77 ГПК України оголошувалася перерва в розгляді справи 18.04.2011 та 05.05.2011.
За клопотанням позивача, судом здійснено заміну назви позивача з Закритого акціонерного товариства "Екостандарт" на Публічне акціонерне товариство "Екостандарт", копії свідоцтва про державну реєстрацію, довідки з ЄДРПОУ та Статуту товариства долучено до матеріалів справи.
16.05.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги та надали суду розгорнутий розрахунок позовних вимог, який долучено до матеріалів справи.
Відповідач суму основного боргу визнав частково у розмірі 1 168 411,46 грн., у відзиві на позовну заяву вказав на неправомірність проведеного розрахунку боргу.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
Між позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.08.2004 № 420005 (далі по тексту Договір).
Згідно з пп. 1.1, 1.2, 2.1 Договору і відповідно до законодавства України позивач постачає теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності з Відповідачем для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, яку відповідач зобов'язаний оплачувати своєчасно та в повному обсязі. Визначення кількості спожитої протягом розрахункового періоду теплової енергії здійснюється за приладами обліку та згідно договірних навантажень з урахуванням середньодобовому температурному перепаду.
Відповідно до п. 6.4, 6.5 Договору відповідач щомісячно з 12 по 14 число отримує у позивача оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць і самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця. Розрахункові документи відповідач отримує у позивача під підпис уповноваженої особи, але повернення їх відповідачем, в порушення умов Договору, не відбулося.
В позовній заяві позивач посилається на те, що свої зобов'язання по Договору виконав в повному обсязі за період з 01.12.2010 по 01.02.2011 надавши відповідачу послуг на суму 2 882 141,39 грн., однак, відповідач взяті на себе зобов'язання по Договору виконав частково, внаслідок чого у останнього за вказаний період виникла заборгованість у розмірі 2 238 489,34 грн.
Однак, суд дійшов висновку, що не підлягає задоволенню сума сальдо у розмірі 1 452 277,32 грн. яка є заборгованістю за попередні періоди (до 01.12.2010 року).
Виходячи з того, що предметом спору є стягнення заборгованості за період з 01.12.2010 по 01.02.2010, сума сальдо на 01.12.2010 року 1 452 277,32 грн. не є предметом спору у даній справі, а була предметом позову у справі № 17/47, яка розглядалась Господарським судом м. Києва (належним чином завірену копію рішення долучено до матеріалів справи).
Таким чином, сума 1 452 277,32 грн. є безпідставно заявленою до стягнення з відповідача.
Крім того, при розрахунку суми наданих послуг за січень 2011 року позивачем застосовано для населення тариф, встановлений постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1726 від 14.12.2010 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію ЗАТ "Екостандарт", яка набрала чинності з 1 січня 2011 року в розмірі - 169,38 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Згідно з розпорядженням КМДА № 1222 від 29.12.2010 року "Про встановлення тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води виконавцям цих послуг усіх форм власності для здійснення розрахунків з населенням, згідно з тарифами на теплову енергію, затвердженими Національною комісією регулювання електроенергетики України", нові тарифи з теплопостачання для населення, встановлені постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1726 від 14.12.2010 року, застосовуються тільки з 1 лютого 2011 року.
Відповідач, як виконавець комунальних послуг, повинен керуючись розпорядженням КМДА № 1222 від 29.12.2010 року протягом січня 2011 року (до 01.02.2011 року) застосовувати для населення тариф з теплопостачання, встановлений розпорядженням КМДА № 392 від 31.05.2010 року "Про затвердження тарифів на теплову енергію, встановлення та погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для населення", тобто 125,47 грн. за 1 Гкал (без ПДВ).
Оскільки, основним платником комунальної послуги з теплопостачання для відповідача є населення, внаслідок неодночасного введення в дію нового тарифу для виконавців комунальних послуг (відповідача) та для населення, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 389 080,39 грн., яка є фактично різницею в тарифах.
Таким чином, є безпідставним стягнення з відповідача боргу в розмірі 389 080,39 грн., яка є фактично різницею в тарифах, що утворилась внаслідок неодночасного введенням в дію постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України № 1726 від 14.12.2010 року для населення та виконавців комунальних послуг (відповідача).
Зважаючи на встановлені обставини, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково в розмірі 1 168 411,46 грн., оскільки лише в цьому розмірі нормативно та документально доведені.
За змістом статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України).
Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.
Вимоги про стягнення індексу інфляції та 3% річних за час прострочення підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру простроченої суми.
Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 11 684,12 грн. -індексу інфляції та 992,35 грн. 3% річних.
Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, на підставі п. 9.2. Договору, просить стягнути з відповідача пеню.
Враховуючи ту обставину, що між сторонами не була укладена письмова угода відносно забезпечення виконання зобов'язання, позовні вимоги в частині стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до протоколу розбіжностей та протоколу узгодження розбіжностей відповідач та позивач погодили виключити з тексту Договору № 420005 від 01.08.04р. пункт 9.2.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Україна житло-сервіс" (юр.адреса: 02002, м. Київ, пр. Ю. Гагаріна, буд. 14а) на користь Публічного акціонерного товариства “Екостандарт” (02094, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 20, код 21661022) 1 168 411 (один мільйон сто шістдесят вісім тисяч чотириста одинадцять) грн. 46 коп. -основного боргу, 11 684 (одинадцять тисяч шістсот вісімдесят чотири) грн. 12 коп. -індексу інфляції, 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 35 коп. -3% річних, 11 810 (одинадцять тисяч вісімсот десять) грн. 88 коп. - витрат по оплаті державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги (винесення апеляційного подання) протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Суддя М.М. Якименко