Рішення від 02.06.2011 по справі 40/172

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/17202.06.11

За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м.Києва

до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

про стягнення боргу 6 807,90 грн

Суддя: Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю №11 від 10.01.11 р.

від відповідача: не з'явився.

У судовому засіданні 02.06.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення боргу 6 807,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що Відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору оренди нежитлового приміщення №12-413 від 16.11.03 р. Внаслідок чого у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 6 807,90 грн за період з липня 2010 р. по жовтень 2010 р.

Ухвалою суду від 16.05.11 р. порушено провадження у справі № 40/172 та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 02.06.11 р.

У судове засідання, призначене на 02.06.11, представник Позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач у судове засіданні не забезпечив явку уповноваженого представника, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлялась на адреси відповідача, що вказані в позовній заяві та в довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.07 № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норма Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначним згідно зі ст. 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи -учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд встановив:

16.11.03р. між Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (Орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №12-413.

Відповідно до п.1.1. Договору Орендодавець на підставі розпорядження Дарницької районної у м. Києві державної адміністрації від 17.11.03 р. №780 та ордера №244 від 17.11.03 р., що виданий Райдержадміністрацією, передає, а Орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), площею 54,5 кв.м (1 поверх), що розташоване за адресою АДРЕСА_1 під майстерню по ремонту побутової теле,- радіоапаратури.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що вступ Орендаря у строкове платне користування нерухомим майном настає одночасно із підписанням сторонами Договору та Акта прийому передачі вказаного нерухомого майна.

Позивач згідно з п.6.1 Договору зобов'язався передати Відповідачу в оренду комунальне майно згідно з розділом 1 цього Договору та Акту прийому-передачі майна, який підписується одночасно із цим Договором, а Відповідач -своєчасно і у повному обсязі вносити Орендодавцю орендну плату, сплачувати витрати за користування комунальними послугами (водою, електроенергією, центральним опаленням) та інші платежі згідно п.3 цього Договору (п.5.2 Договору).

Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором та 16.11.03 р. разом з Відповідачем уклав Акт приймання-передачі орендованого приміщення, відповідно до якого Позивач як орендодавець передав, а Відповідач як орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно, що є предметом Договору оренди.

Відповідно до п.11.1 Договору цей договір діє з 16.11.03 р. до 16.11.04 р.

31.01.05 р. Сторони підписали Додаткову угоду №79 до договору оренди нежитлового приміщення №12-413 від 16.11.03 р., відповідно до якої термін дії договору був продовжений на 3 роки, до 16.11.07 р.

Актом державного виконавця від 07.10.10 р. підтверджується виселення Відповідача з орендованого приміщення на підставі рішення суду.

Посилаючись на умови договору, а саме п.п. 3.1., 3.2., 3.4, 5.2 позивач стверджує про порушення умов договору відповідачем в частині своєчасного проведення розрахунків. Та стверджує, що загальна сума заборгованості за період з липня 2010 р. по жовтень 2010р., включно, складає 6 807,90 грн.

Позивач направив на адресу Відповідача претензію №549 від 28.10.10, №128 від 31.01.11 з вимогою оплатити за оренду нежитлового приміщення свою заборгованість.

Відповідь на претензію Позивач не отримав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як визначено ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов'язання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов'язання по сплаті орендних платежів за користування майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п.3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженою сесією районної у м. Києві ради.

Орендна плата на момент укладення договору встановлюється в розмірі визначеному відповідно до розрахунку орендної плати (додаток 1) і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 15 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Крім орендної плати Орендар сплачує комунальні послуги та відшкодовує Орендодавцю експлуатаційні витрати, пов'язані з утриманням нерухомого майна (включаючи відшкодування податку на землю), (п.3.2 Договору).

Згідно з п.3.3 Договору розмір орендної плати та комунальних платежів може бути переглянуто на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

Податок на додану вартість сплачується Орендарем у розмірах та порядку, визначених чинним законодавством України (п.3.4 Договору).

Пунктом 3.5. Договору встановлено, що платежі, пов'язані з орендою нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення) Орендар вносить на підставі переданого Орендодавцем рахунку-фактури.

За невиконання або неналежне виконання зобов'язань сторін згідно з Договором оренди сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством (п.9.1 Договору).

Згідно з розрахунків, що наявні у матеріалах справи, які вважаються судом обґрунтованими, сума заборгованості по орендній платі з ПДВ за період з липня 2010 р. по жовтень 2010 р. становить 6 807,90 грн

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог Позивача, а також те, що Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м.Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду»Дарницького району м. Києва (02121, м. Київ, вул. Вербицького, б. 32, код ЄДРПОУ 35660296, п/р 26003179145900 в АТ «УКРСИББАНК», м. Харків, МФО 351005) заборгованість по орендній платі у розмірі 6 807 (шість тисяч вісімсот сім) грн 90 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 (сто дві) грн 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн 00 коп.

3. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

дата підписання рішення 06.06.2011 р.

Попередній документ
16108620
Наступний документ
16108622
Інформація про рішення:
№ рішення: 16108621
№ справи: 40/172
Дата рішення: 02.06.2011
Дата публікації: 16.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: