ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/13902.06.11
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Фонду державного майна України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Градострой" про стягнення 748 804, 03 грн. та зобов'язання забезпечити виконання договірних зобов'язань за участю представників позивача -не з'явився, відповідача -ОСОБА_1, довіреність № б/н від 07.04.2011р.
У березні 2011 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до відповідача про стягнення 709 861, 77 грн. пені та 38 942, 26 грн. штрафу у зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором № 535 від 28.12.2005 року про інвестування у житлове будівництва та зобов'язання відповідача забезпечити виконання договірних зобов'язань та надати позивачу квартири згідно з договором № 535 про інвестування у житлове будівництво у ІІ кварталі 2011 року.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.03.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.04.2011р.
У судовому засіданні 25.05.2011 року відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову та застосувати до спірних правовідносин положення щодо наслідків спливу строку позовної давності.
У судовому засіданні 25.05.2011 року оголошувалась перерва на 02.06.2011 року.
Представник позивача в судове засідання 02.06.2011 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28 грудня 2005 року між Фондом державного майна України (інвестор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Градострой»(виконавець) було укладено договір № 535 про інвестування у житлове будівництво, за умовами якого інвестор зобов'язався здійснювати інвестування в будівництво квартир у житлових будинках виконавця на загальну суму 556 318, 00 грн., а виконавець зобов'язався передати інвестору у II кварталі 2007 року в рахунок його інвестиційних внесків за актом прийому-передачі дві квартири житловою площею 54, 96 кв.м. за адресою: Дарницький район, вул. Здолбунівська, 13, квартири № 83 та № 84.
Відповідно до п. 2.1. договору вартість договору складає 556 318, 00 грн. та не підлягає коригуванню.
Інвестор здійснює інвестування в національній валюті України шляхом перерахування платіжним дорученням відповідної суми на розрахунковий рахунок виконавця в термін до 10 банківських днів з моменту підписання цього договору (п. 2.2. договору).
Пунктом 3.1. договору передбачено, що після виконання інвестором п. 2.2. договору, протягом 20 днів з дня перерахування відповідної суми, складається акт про інвестування у житлове будівництво, в якому зазначається факт отримання виконавцем інвестиційного внеску згідно з умовами цього договору.
На виконання п. 3.1. договору між позивачем та відповідачем було підписано акт про інвестування у житлове будівництво № 6 від 13.01.2006р.
Пунктом 3.2. договору передбачено, що при здачі відповідного будинку в експлуатацію виконавець надає інвестору інформацію про встановлення поштових адрес будинків, у яких розташовані квартири зазначені у п. 1.2. договору.
Після введення будинків в експлуатацію та встановлення поштових адрес протягом 7 днів складається акт прийому-передачі відповідної квартири, який підлягає реєстрації в Головному управлінні житлового забезпечення м. Києва для подальшого оформлення квартир інвестором (п. 3.3. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору у разі виявлення дефектів квартир, у строк двох календарних днів з моменту виявлення дефектів, сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доробок (виправлень), порядку та строк їх усунення. Виконавець зобов'язаний провести необхідні доробки (виправлення) без додаткової оплати. Тільки після усунення всіх дефектів підписується акт прийому-передачі квартир.
Невиконання відповідачем зобов'язань щодо передачі квартир № 83 та № 84 житловою площею 54, 96 кв.м. за адресою: Дарницький район, вул. Здолбунівська, 13, стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення 709 861, 77 грн. пені та 38 942, 26 грн. штрафу та зобов'язання відповідача забезпечити виконання договірних зобов'язань та надати позивачу квартири згідно з договором № 535 про інвестування у житлове будівництво у ІІ кварталі 2011 року.
Проте, згідно ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність у один рік.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 ЦК України).
У відповідності до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Враховуючи, що відповідно до умов договору відповідач повинен передати квартири у будинку по вул. Здолбунівська, 13 у II кварталі 2007 року, позивач довідався про порушення свого права на отримання квартир після закінчення II кварталу 2007 року, тобто 01.07.2007 року.
Отже, перебіг строку позовної давності за вимогами про стягнення штрафу та пені почався з 01.07.2007 року та з урахуванням положень ст. 258 Цивільного кодексу України про спеціальний строк позовної давності в один рік сплив 01.07.2008р.
Відповідно до ч. 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
У відзиві на позовну заяву відповідач просить суд застосувати до спірних правовідносин положення щодо наслідків спливу строку позовної давності.
Згідно ч. 4 статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи, що позивач звернувся з позовом до суду 17.03.2011 року, тобто, після спливу позовної давності щодо вимог про стягнення неустойки, в задоволенні позову в частині стягнення 709 861, 77 грн. пені та 38 942, 26 грн. штрафу слід відмовити.
Окрім того, відповідно до змісту ст. ст. 11, 15 Цивільного кодексу України цивільні права й обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.
Захист же цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в ст. 16 Цивільного кодексу України.
Статтею 16 цього Кодексу передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якими визначено, що держава забезпечує захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів у спосіб та порядок, що визначається цим Кодексом та іншими законами України. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Як правило особа, чиї права порушені може скористатися не будь - яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Судом встановлено, що серед переліку, який наведений у вищезазначених статтях, відсутній такий спосіб захисту права як захист права шляхом зобов'язання відповідача забезпечити виконання договірних зобов'язань шляхом надання позивачу майна.
Враховуючи, що заявлений позивачем предмет позову щодо зобов'язання відповідача забезпечити виконання договірних зобов'язань та надати позивачу квартири згідно з договором № 535 про інвестування у житлове будівництво у ІІ кварталі 2011 року не відповідає встановленим законом способам захисту прав, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову Фонду державного майна України слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя С.О. Чебикіна