ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 9/8602.06.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рось-1"
До Комунального підприємства "Київпастранс"
Про стягнення боргу 1483392,18 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Представники :
від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 12.04.2011р.)
від відповідача ОСОБА_2 (дов. №06-5/16 від 04.01.2011р.)
В судовому засіданні 02.06.2011 р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рось-1" (далі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Комунального підприємства "Київпастранс" (далі по тексту - відповідач) про стягнення 1483392,18 грн. заборгованості за договором про закупівлю палива №06/13-09 від 12.08.2009 року.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов'язань відповідачем перед позивачем, щодо сплати заборгованості за поставлені нафтопродукти за договором про закупівлю палива №06/13-09 від 12.08.2009 року. Позовні вимоги вмотивовані положеннями ст. ст. 95,526, 655, ЦК України, ст. 193 ГК України.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.03.2011 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/86, розгляд справи призначено на 21.04.2011 року.
21.04.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 933392,18 грн., в зв'язку з частковим погашенням боргу відповідачем.
У відповідності до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. Заява позивач про зменшення розміру позовних вимог приймаєтся судом, позовні вимоги розглядаються з урахування поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.
В судове засідання 21.04.2011 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду від 29.03.2011 року не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник позивача в судовому засіданні вимоги ухвали суду від 29.03.2011 року виконав частково, надав додаткові матеріали по справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2011 року розгляд справи було відкладено на 19.05.2011 року, у відповідності до ст. 77 ГПК України.
В судове засідання 19.05.2011 року представник відповідача не з'явився.
19.05.2011 року через відділ канцелярії Господарського суду міста Києва відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Представником позивача надано додаткові матеріали по справі, надано акт звірки взаєморозрахунків між сторонами у період з 01.01.2011р. по 30.04.2011р.
Представником позивача надано усні пояснення по справі, в яких не заперечує проти клопотання про відкладення розгляду справи, подано клопотання про продовження строків розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2011 року відкладено розгляд справи на 02.06.2011 року, продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів за клопотанням представника позивача.
В судове засідання 02.06.2011 року представники сторін з'явились.
Представником позивача надано усні пояснення та реєстр грошових надходжень, підтверджено здійснення часткової оплати відповідачем у період з 20.04.2011р. по 17.05.2011р. на суму 310000,00 грн. Також, надано акт звірки взаєморозрахунків між сторонами, підписаний позивачем, у відповідності до якого станом на 01.06.2011 року, заборгованість відповідача перед позивачем складає 623392, 18 грн.
Представником відповідача надано усні пояснення по справі, визнано наявність заборгованості перед позивачем у смі вказаній у вищезазначеному акті.
Розглянувши подані представниками сторін документи і матеріали, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва -
Як вбачається з матеріалів справи, 12.08.2009р. між Приватним підприємством "Рось-1" (далі по тексту -Позивач, Постачальник за Договором) та Комунальним підприємством "Київпастранс" (далі по тексту -Відповідач, Замовник за Договором) укладено договір про закупівлю палива №06/13-09 (далі по тексту - Договір).
Згідно п. 1.1. Договору, Постачальник протягом строку дії цього договору зобов'язується на замовлення Замовника, за умови їх підтвердження, поставляти та передавати у власність (господарське відання) Замовника нафтопродукти (бензин та дизельне паливо) (надалі - Товар), належної якості, що відповідають державним стандартам, а Замовник зобов'язується приймати Товар та оплачувати його на умовах цього Договору.
Пунктом 1.2. Договору передбачено, що загальна вартість товару, що поставляється згідно з даним Договором, становить 60 000 000,00 грн. (Шістдесят мільйонів), в т.ч. ПДВ -10 000 000, 00 грн.
Згідно п. 2.1 Договору, Постачальник зобов'язується поставити товар Замовнику EXW (згідно редакції Інкортемс - 2000) завантаженого в автомобільний транспорт Замовника з резервуарів автобази. Поставка товару здійснюється окремими партіями, згідно з заявками на поставку партій товару (в подальшому також заявки), що є часткою від основної Специфікації згідно п. 2.1 Договору (п. 2.2. Договору).
Пунктом 2.3. Договору передбачено, що заявка на поставку товару складається у письмовій формі, підписується уповноваженою особою та скріплюється печаткою Замовника.
Згідно п. 2.10. Договору, рахунки на оплату поставленої партії товару та видаткові накладні на кожну поставлену партію товару з зазначенням поставленого об'єму в літрах передаються Постачальником Замовнику не пізніше, ніж через 2 (два) банківські дні з моменту поставки відповідної партії товару. Перехід права власності на товар відбувається в момент завантаження товару у транспортний засіб Замовника.
Приймання-передача Товару за кількістю та якістю здійснюється Сторонами на умовах передбачених п. 3.3. Договору.
На виконання умов Договору №06/13-09 від 12.08.2009р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято у період з 01.11.2010 р. по 24.12.2010 р., нафтопродукти загальною вартістю 2520957,10 грн., згідно з видатковими накладними, реєстр накладних та копії наявні в матеріалах справи (всього 77 штук, оригінали надано для огляду в судому засіданні).
Також, позивачем до позовної заяви додано довіреності (у кількості 6 штук), згідно яких уповноважені представники відповідача отримували товар.
Згідно п. 5.1. Договору, оплата за поставлений товар здійснюється Замовником частинами за кожну поставлену партію товару протягом 45 банківських днів з моменту поставки товару. Оплата товару за даним Договором здійснюється у національні валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника (п. 5.2 Договору).
Пунктом 11.1 Договору передбачено, Договір вважається укладеним з моменту його підписання Сторонами і діє до «31»грудня 2010р. При відсутності до «31»грудня 2010 року письмової заяви однієї з Сторін з пропозицією переглянути умови договору, останній вважається пролонгованим на наступний рік. Закінчення строку дії Договору не звільняє Сторони від виконання зобов'язань, які виникли під час дії Договору (п. 11.3 Договору).
Проте, в порушення умов Договору, станом на момент подання позовної заяви, відповідачем вартість нафтопродуктів сплачена позивачу частково, заборгованість у сумі 148392,18 грн. відповідачем позивачу не сплачена.
Позивачем заявлено вимогу про оплату даної заборгованості у розмірі 1483392,18 грн.В процесі розгляду справи позивачем зменшено позовні вимоги, у зв'язку з частковою оплатою відповдіачем заборгованості.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Укладений Договір є підставою для виникнення у сторін господарських зобов'язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковими для виконання сторонами.
В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
В статті 692 ЦК України зазначено, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог,просить стягнути з відповідача 933392,18 грн., оскільки відповідачем в період з 21.03.2011 року по 11.04.2011 року сплачено частину заборгованості за Договором у розмірі 550000,00 грн. (до справи додано Акт звірки взаєморозрахунків між Сторонами за Договором станом на 19.04.2011р., підписаний позивачем та відповідачем).
В судовому засіданні 02.06.2011 року представником позивача надано Акт звірки взаєморозрахунків, підписаний позивачем, у відповідності до якого станом на 01.06.2011 року відповідачем здійснено часткову оплату за Договором на суму 310 000,00 грн., сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 623392,18 грн. (933392,18 -310000,00 = 623392,18 грн.)
Оскільки на час прийняття рішення відповідачем здійснено частковий розрахунок за отриманий товар, згідно Договору №06/13-09 від 12.08.2009р., вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за Договором, заявлена у заяві про зменьшення розміру позовних вимог, підлягає частковому задоволенню у розмірі 623392,18 грн.
Доказі оплати даної частини заборгованості відповідачем не надано.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Рось-1»підлягають частковому задоволенню, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.
Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України”, якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.
Разом з тим, суд зазначає, що віджповідачем здійснено часткове погашення заборгованості після звернення позивача до суду та порушення провадження у справі, а отже державне мито підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1% від заяленої суми зменшених позовних вимог.
Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»(04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2; ЄДРПОУ 31725604, з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСЬ-1»(04071, м. Київ, вул. Спаська, 5, ЄДРПОУ 25636839) 623392 (шістсот двадцять три тисячі триста дев'яносто дві) грн. 18 коп. заборгованості, 9333 (дев'ять тисяч триста тридцять три) грн. 92 коп. державного мита, 212 (двісті дванадцять) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Суддя Г.П. Бондаренко
Повний текст рішення складено: 07.06.2011 р.