ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07 червня 2011 р. Справа № 5010/946/2011-17/39
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Фітковський Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "Анеда", пр. Радянський, б.54 "Б", м. Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400;
до відповідача: Приватного підприємства "Лідер VTM", вул. Кобринських, 49, м. Снятин, Івано-Франківська область, 78300;
про стягнення 89787 грн. 63 коп., в тому числі 79000 грн. основного боргу, 6602 грн. 55 коп. пені, 2907 грн. 17 коп. інфляційні втрати, 1277 грн. 91 коп. річні.
за участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1- юрист, (довіреність від 18.03.11);
Від відповідача: не з"явились.
встановив: Приватним підприємством "Анеда" подано позов про стягнення 89787 грн. 63 коп., в тому числі 79000 грн. основного боргу, 6602 грн. 55 коп. пені, 2907 грн. 17 коп. інфляційні, 1277 грн. 91 коп. річні з Приватного підприємства "Лідер VTM".
Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд позов задовольнити.
В судове засідання 07.06.11 представником позивача подано наступні клопотання про витребування доказів.
Клопотання вх. № 4793/2011 від 07.06.11, в якому представник просить суд:
- витребувати від ДПІ в Снятинському районі довідку з інформацією щодо поточних рахунків в банках, відкритих Приватному підприємству "Лідер VTM";
- витребувати від Приватного підприємства "Лідер VTM" довідку з інформацією щодо поточних рахунків, відкритих цьому підприємству та з інформацією про наявність на поточних рахунках вказаного вище підприємства суми грошових коштів 90951 грн. 50 коп.;
- витребувати від ДПІ в Снятинському районі довідку з інформацією щодо остаточної балансової вартості кожного з предметів майна, яке належить Приватному підприємству "Лідер VTM".
Клопотання вх. 4794/2011-свх від 07.06.11, в якому представник позивача просить суд:
- витребувати від Коломийського МРЕВ ДАІ довідку з інформацією щодо транспортних засобів (марка, державний номер, рік виготовлення, тощо), зареєстрованих за Приватним підприємством "Лідер VTM";
- витребувати від Приватного підприємства "Лідер VTM" 78300 інформацію щодо транспортних засобів (марка, державний номер, рік виготовлення, тощо), зареєстрованих за вказаним підприємством, та щодо дати зняття з обліку транспортних засобів в 2010-2011 роках, які належали вказаному підприємству, та довідку щодо остаточної балансової вартості кожного предмету з цього майна.
Клопотання вх. 4791/2011-свх від 07.06.11, в якому представник позивача просить суд:
- витребувати від Снятинської дільниці Коломийського міжрайонного бюро технічної інвентаризації м. Снятин інформаційну довідку з державного реєстру прав про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо нерухомого майна, яке належить Приватному підприємству "Лідер VTM" та щодо дати відчуження майна цього приватного підприємства в 2010-2011 роках.
- витребувати від Приватного підприємства "Лідер VTM" довідку щодо нерухомого майна, яке належить цьому підприємству та щодо дати відчуження майна цього приватного підприємства в 2010-2011 роках та довідку щодо остаточної балансової вартості кожного предмету з цього нерухомого майна.
Також, у вищевказаних клопотаннях представник позивача просить господарський суд надіслати ухвали суду щодо вирішення цих клопотань відповідним державним установам, відповідачу для виконання та позивачу для забезпечення виконання.
Клопотанням вх.№4789/2011-свх від 07.06.11 позивач просить під час прийняття рішення у даній справі вирішити питання повернення надмірно внесеного ним державного мита в сумі 236 грн., сплаченого платіжним дорученням №59 від 24.03.11.
Відповідач в судові засідання 24.05.11, 07.06.11 не з'явився, відзив на позов не подав, про причини своєї неявки суд не повідомив.
З огляду на те, що відповідач належно повідомлений про час і місце судового засідання, явка представників відповідача не визнавалась обов"язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, господарський суд встановив наступне.
Між сторонами у даній справі укладено договір поставки №07 від 06.09.10 р. Відповідно до п.1.1 даного договору позивач зобов'язався передати у власність відповідачу товар (полістирол), а відповідач в свою чергу - прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за цінами, визначеними в специфікації, яка є яка є невід'ємною частиною договору.
Як вбачається із специфікації №1 до договору, кількість полістеролу, що підлягала передачі становить 20000 кг на загальну суму 312000 грн.
Відповідно до специфікації оплата за товар повинна здійснюватись в наступному порядку: попередня оплата в розмірі 50% на суму 156000 грн. 00 коп., залишок суми на 156000 грн.00 коп. оплачується з відстроченням платежу на 10 календарних днів з моменту передачі товару відповідачу.
Факт виконання позивачем зобов"язань по поставці товару відповідачу підтверджується видатковою накладною №РН - 0000110 від 20.09.10 р.та довіреністю №55049 від 20.09.10 р., копії яких долучено до матеріалів справи, на підставі яких позивач передав, а відповідач отримав полістирол 585 в кількості 20000.00 кілограм, на загальну суму 312000 грн. З огляду на строки проведення оплати, встановлені договором та специфікацією, відповідач повинен був провести повну оплату одержаного товару до 01.10.10 р.
Як вбачається з матеріалів справи, неповну оплату за отриманий товар відповідач здійснив частинами, а саме: 10.09.10 р. сплачено 2000 грн.; 17.09.10 р. сплачено 154000 грн.; 01.10.10 р. сплачено 56000 грн.; 25.10.10 р. сплачено 15000 грн.; 26.11.10 р. сплачено 6000 грн.
Таким чином, в порушення договірних зобов"язань, відповідач за отриманий товар в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого станом на 07.06.11 р. борг становить 79000 грн.
На підставі положень Цивільного Кодексу України суд робить висновок про те, що між сторонами виникло цивільно-правове зобов'язання. Відповідно до ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених Цивільним Кодексом, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Строки поставки, згідно статті 267 Господарського кодексу України, встановлюються сторонами в договорі.
Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За приписами ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з частинами 1-3 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідачем не спростовано доводи позивача щодо наявності боргу, докази сплати такого боргу господарському суду не подані.
За наведених обставин, вимоги позивача про стягнення 79000 грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Ст. 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Приписами п. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.
Пунктом 8.4 договору сторони передбачили, що у випадку порушення строків оплати вартості одержаного товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки.
На підставі вказаного пункту договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань позивач просить стягнути пеню в розмірі 6602 грн. 55 коп.
Господарським судом здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені. З огляду на обґрунтованість поданих розрахунків, позовні вимоги про стягнення 6602 грн. 55 коп. пені підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Господарським судом встановлено факт прострочення грошового зобов"язання відповідачем, здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та річних. З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення 2907 грн. 17 коп. втрат від інфляції та 1277 грн. 91 коп. річних підлягають задоволенню.
Клопотання позивача подані в судове засідання 07.06.11 про витребування додаткових доказів задоволенню не підлягають, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.38 ГПК України, сторона у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, що перешкоджають його наданню; підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; обставини, які може підтвердити цей доказ.
Так, вищевказані клопотання про витребування додаткових доказів подавались позивачем для визначення майна ( нерухомого майна, транспортних засобів) відповідача на яке може бути накладено арешт в порядку ст.ст. 66,67 ГПК України.
Проте, як вбачається із заяви про застосування заходів до забезпечення позову вх№4795/2011-свх від 07.06.11, позивач просив накласти арешт саме на кошти відповідача, а не на його рухоме майно чи транспорті засоби. Предметом спору у даній справі є стягнення саме коштів, а не витребування будь-якого майна відповідача. Тобто, відсутній зв"язок між інформацією про наявність певного майна у відповідача, яку позивач хоче отримати та запропонованим ним заходом до забезпечення позову.
Також, позивачем не вчинено жодних самостійних дій для отримання необхідних на його думку доказів і останній всупереч положенням ст.ст. 33, 38 ГПК України перекладає обов"язок доведення обставин, на які посилається, на господарський суд.
За наведених обставин та з огляду на те, що господарським судом відмовлено у задоволенні заяви про застосування заходів до забезпечення позову про що винесено ухвалу від 07.06.11, підстави для задоволення клопотань позивача про витребування додаткових доказів відсутні.
Клопотання позивача про повернення зайво сплачених коштів в якості судових витрат в сумі 236 грн. підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Відповідно до ст.47 ГПК України, п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" №7-93 від 21.01.93 сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю, зокрема, у разі внесення мита у більшому розмірі ніж передбачено законодавством. Згідно з п.13 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1258 (у редакції, чинній на час подання позову) повернення коштів, внесених для оплати витрат, здійснюється у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору). Як вбачається із матеріалів справи, платіжного доручення №59 від 24.03.11 р., позивачем зайво сплачено до державного бюджету на рахунок призначений для сплати державного мита 236 грн.
З огляду на викладене, слід повернути позивачу приватному підприємству "Анеда" з державного бюджету 236 грн. зайво сплачених коштів платіжним дорученням №59 від 24.03.11 р. (одержувач: УДК в м.Івано-Франківську, банк одержувача: УДК України в Івано-Франківській області, рахунок №31113095700002), про що видати довідку та повернути позивачу оригінал вказаного платіжного доручення.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем не подано жодних документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання зобов"язань по оплаті відповідачем.
З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позовні вимоги про стягнення 79000 грн. основного боргу, 6602 грн. 55 коп. пені, 2907 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 1277 грн. 91 коп. річних обґрунтовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України судові витрати слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 526, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 20, 173, 175, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 38, 47, 49, ст. ст. 82 -84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов приватного підприємства "Анеда" до приватного підприємства "Лідер VTM" про стягнення 79000 грн. основного боргу, 6602 грн. 55 коп. пені, 2907 грн. 17 коп. інфляційних втрат, 1277 грн. 91 коп. річних задовольнити.
Стягнути з приватного підприємства "Лідер VTM", вул. Кобринських, 49, м.Снятин, Івано-Франківська область,78300 (ідентифікаційний код 31979590) на користь приватного підприємства "Анеда", пр.Радянський, б.54 "Б", м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400 (ідентифікаційний код 36221736) 79000 грн. основного боргу (сімдесят дев"ять тисяч гривень), 6602 грн. 55 коп. пені (шість тисяч шістсот дві гривні 55 копійок), 2907 грн. 17 коп. (дві тисячі дев"ятсот сім гривень 17 копійок) інфляційних втрат, 1277 грн. 91 коп. річних (одну тисячу двісті сімдесят сім гривень 91 копійку), 897 грн. 88 коп. (вісімсот дев"яносто сім гривень 88 копійок) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути позивачу приватному підприємству "Анеда", пр.Радянський, б.54 "Б", м.Сєвєродонецьк, Луганська область, 93400 (ідентифікаційний код 36221736) з державного бюджету 236 грн. зайво сплачених коштів платіжним дорученням №59 від 24.03.11 р. (одержувач: УДК в м.Івано-Франківську, банк одержувача: УДК України в Івано-Франківській області, рахунок №31113095700002), про що видати довідку.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Неверовська Л. М.
Повне рішення складено 09.06.11
Виготовлено в КП "Документообіг госп. судів"
________________ Неверовська Л. М. 09.06.11