ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
02 червня 2011 р. Справа № 5010/995/2011-20/36
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
Судді Кобецької С.М.
При секретарі Колісник О.М.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-люкс",
вул. Віскозна, буд.17, кор.93-А, м.Київ, 02094;
вул. Сім"ї Хохлових, 8"А", оф.311, м. Київ, 02094;
до відповідача: Державного підприємства "Міськсвітло",
вул.Побутова,7, м.Івано-Франківськ,76018;
про: стягнення заборгованості в сумі 10 026,86грн.
За участю представників сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 (довіреність № 13 від 31.12.10р.);
Від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність №5/01-1 від 17.01.11р.).
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Софіт-люкс" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з Державного підприємства "Міськсвітло" заборгованість в сумі 10 026,86грн.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, вказуючи при цьому на:
- укладення між сторонами Договору поставки №1612-110/013 від 16.12.10р., згідно умов якого, постачальник/позивач передав у власність покупцю/відповідачу по накладних на підставі довіреностей товар на загальну суму 53 003,53грн.;
- неналежне виконання відповідачем умов Договору, зокрема п. 8.1., який встановлює порядок розрахунків між сторонами, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 10 026,86грн. (42 976,67грн.- відповідачем сплачено);
- ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України.
Представник відповідача в судовому засіданні подав суду заяву №4675/2011-с вх від 02.06.11р., в якій, позовні вимоги визнав в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Софіт-люкс" (позивач/постачальник) та Державним підприємством "Міськсвітло" (відповідач/покупець) укладено Договір поставки №1612-110/013 від 16.12.10р.
Згідно розділу 1 Договору, постачальник зобов"язується передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві товар, а покупець зобов"язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом поставки є визначені родовими ознаками вироби.
Строк поставки кожної узгодженої партії товару становить 25 календарних днів з дати узгодження партії поставки (п. 4.1. Договору).
Відповідно до п. 4.2. Договору, передача товару від постачальника покупцю здійснюється за видатково - прибутковою накладною. Дата, вказана покупцем у видатково - прибутковій накладній про прийняття товару, є датою поставки товару постачальником.
Покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше тридцяти календарних днів з дати поставки товару постачальником. Оплата здійснюється у розмірі повної вартості поставленої партії товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника в цьому Договорі (п.8.1. Договору).
На виконання умов договірних відносин, позивач поставив, а відповідач прийняв у власність по накладних (а.с.8,11,12,15,16,17,20,23,26,29,32,35,38,41) згідно переліку цінностей, які належить отримати (а.с.10,14,19,22,25,28,31,34,37,40,43) на підставі довіреностей (а.с. 9,13,18,21,24,27,30,33,36,39,42) товар на загальну суму 53 003,53грн.
Однак, в порушення п.8.1.Договору, відповідач належним чином не розрахувався за прийнятий товар, і як наслідок виникла заборгованість, що складає 10 026,86грн. (42 976,67грн.- відповідачем сплачено).
Наявність заборгованості в сумі 10 026,86грн., за отриманий товар, обумовлений Договором, визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки взаємних розрахунків станом на 01.03.11р.(а.с. 59).
Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт наявності заборгованості за отриманий товар у розмірі 10 026,86грн.
Станом на 02.06.2011р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної заборгованості.
Договір поставки №1612-110/013 від 16.12.10р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).
В силу ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України).
Як вказує частина 1статті 527 Цивільного кодексу України, боржник зобов"язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов"язання чи звичаїв ділового обороту.
Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.
Враховуючи той факт, що відповідач не виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача 10 026,86грн. - заборгованості, підлягає до задоволення в повному обсязі.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, як на підставу своїх вимог. Відповідач позовні вимоги визнав.
За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 10 026,86грн., правомірна, обґрунтована, документально підтверджена та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові
витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 526, 527, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-люкс", вул. Віскозна, буд.17, кор.93-А, м.Київ, 02094; вул. Сім"ї Хохлових, 8"А", оф.311, м. Київ, 02094, до відповідача Державного підприємства "Міськсвітло", вул.Побутова,7, м.Івано-Франківськ,76018, про стягнення заборгованості в сумі 10 026,86грн. - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства "Міськсвітло", вул.Побутова,7, м.Івано-Франківськ,76018, (ідентифікаційний код 03346041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Софіт-люкс", вул. Віскозна, буд.17, кор.93-А, м.Київ, 02094; вул. Сім"ї Хохлових, 8"А", оф.311, м. Київ, 02094, (ідентифікаційний код 32591365) - 10 026,86грн.- (десять тисяч двадцять шість грн. 86коп.) - заборгованості, 102,00грн. (сто дві грн. 00коп.) - державного мита, 236,00грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Кобецька
Повне рішення складено 07.06.2011р.