07.06.2011 Справа № 5008/599/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Лайф", м. Львів
до Комунального підприємства "Аптека", м. Ужгород
про стягнення заборгованості у розмірі 36 328, 82 грн.
Суддя Йосипчук О.С.
За участю представників сторін:
від позивача: представник не з'явився
від відповідача: Сятиня А.Л. - керівник
Розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Лайф", м. Львів до Комунального підприємства "Аптека", м. Ужгород про стягнення заборгованості у розмірі 36 328, 82 грн.,
Встановив:
Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму 31 007, 75 грн. заборгованості по оплаті за лікарські засоби (далі - Товар), поставлені згідно з Договором поставки № 1519 від 19.10.2009р.
Відповідно до видаткових накладних у період із 16.12.2009р. по 28.12.2010р. позивач поставив відповідачу товар на суму 35 038, 72 грн. Проте відповідач своє грошове зобов'язання виконав лише частково, не здійснивши розрахунок за поставлений товар у повному обсязі.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 656, 27 грн. пені, суму 3675, 87 грн. інфляційних збитків та суму 988, 93 грн. - три відсотки річних.
Отже, загальна сума позовних вимог становить 36 328, 82 грн.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача заявив про згоду з позовними вимогами позивача, а свою несплату за товар відповідач пояснив скрутним фінансово-економічним становищем.
Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,
Суд констатує наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, правовідносини між сторонами спору виникли на підставі договору поставки № 1519 від 19.10.2009р., згідно з яким позивач зобов'язується постачати і передавати товар відповідачу, а відповідач приймає та оплачує вартість товару.
Укладений сторонами Договір поставки № 1519 від 19.10.2009р. є підставою для виникнення у сторін цього договору майново-господарських зобов'язань в силу ст.ст. 173-174, ч. 1 ст. 175 ГК України. При цьому майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.
Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону та інших правових актів та договору.
В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів законодавства тощо.
У відповідності до п.2.2 Договору № 1519 від 19.10.2009р. відповідач зобов'язаний оплатити товар у строк, визначений у видаткових накладних.
Згідно з ч. 1. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Всупереч вищенаведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання (пп. 2.2 вищезазначеного Договору) по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого виник борг, який, згідно розрахунку позивача, що не оспорений відповідачем, станом на 11.05.2011р. складає 31 007, 75 грн.
Відповідно до п. 8.2 Договору поставки № 1519 від 19.10.2009р. у разі несвоєчасної оплати товару позивач має право стягнути з відповідача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.
Згідно з п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.Оскільки доказів дотримання відповідачем умов договору матеріали справи не містять, то за наявних у справі матеріалів суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання.
За таких обставин, слід визнати правомірними, і такими, що грунтуються на умовах Договору поставки № 1519 від 19.10.2009р. та відповідають приписам ст. 625 ЦК України і ст. ст. 231, 232 ГК України, вимоги позивача щодо стягнення пені (656, 27 грн.), інфляційних збитків (3 675, 87 грн.) та трьох відсотікв річних (988, 93 грн.).
Отже, на підставі викладеного, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 36 328, 82 грн. є обгрунтованими, визнаються відповідачем та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85, 87 ГПК України,
Суд вирішив:
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Комунального підприємства "Аптека" (88000, м. Ужгород, вул. Другетів, 71, код ЄДРПОУ 32890812, МФО 312163, р/р № 26003501205705 у "Промінвестбанк") на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фарма Лайф" (79040, м. Львів, вул. Данила Апостола, 2, МФО 320843, код ЄДРПОУ 20810310, р/р 2600624201 в АБ "Укргазбанк") суму 36 328, 82 грн., з яких сума 31007,75 грн. -основний борг, сума 3 675, 87 грн. -інфляційні нарахування, сума 656,27 грн. -пеня, сума 988, 93 грн. - три відсотки річних, а також суму 364 грн. витрат на держмито та суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Йосипчук О.С.