06.06.2011 Справа № 5008/416/2011
За позовом Ужгородського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Яроцької сільської ради, АДРЕСА_1
ДО фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
ПРО стягнення суми 5600грн. заборгованості за договором оренди від 25.06.2008р.,
Суддя О.Ф. Ремецькі
Представники сторін:
від позивача -Мателешко Н.Л. -секретар сільради
від відповідача - ОСОБА_1 - підприємець
від прокуратури - Кочеткова О.О. -помічник прокурора
Представник позивача та прокурор просять позовні вимоги задовольнити в повному обсязі по мотивах, викладених у позовній заяві, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. На виконання вимог суду позивачем подано відповідний розрахунок суми заборгованості за весь період дії договору із зазначенням здійснених відповідачем оплат.
Відповідач заперечує з приводу заявлених позовних вимог з тих підстав, що використання відповідного орендованого ним приміщення здійснювалось іншою особою. Подав відомості про те, що на день судового засідання ним до Ужгородського міськрайонного суду подано позов до ОСОБА_4, саме яким і використовувалось орендоване відповідачем майно.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача, прокуратури та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та подані заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Між сторонами, а саме Яроцькою сільською радою та приватним підприємцем ОСОБА_1 25.06.2008р. було укладено договір оренди вбудованого приміщення загальною площею 60кв.м., розміщеного в с. Ярок, 23 Ужгородського району з метою здійснення торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.
На виконання вимог пункту 2.1 договору позивачем за відповідним актом приймання-передачі від 26.06.2008р. було передано орендарю у користування відповідне орендоване ним приміщення.
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.06.2011 року по справі № 5008/416/2011
Відповідно до п. 4 вищезазначеного Договору орендар взяв на себе зобов'язання сплачувати орендодавцю орендну плату у розмірі 800грн. щомісяця, не враховуючи ПДВ та надавати копії платіжних доручень з відміткою банку про сплату відповідних частин орендної плати до місцевого бюджету.
01 лютого 2010 року договір оренди вбудованого приміщення загальною площею 60 кв.м., що розміщене за адресою : Ужгородський район, с. Ярок, 23а, що був укладений між Яроцькою сільською радою та ПП ОСОБА_1, розірвано за згодою сторін, що підтверджується відповідним актом розриву договору оренди.
Позивач та прокурор вказують на те, що в межах дії договору орендарем не в повному обсязі виконувались взяті на себе зобов'язання щодо сплати орендних платежів, у зв'язку з чим за період з липня 2009 року по січень 2010 року заборгованість по орендній платі склала суму 5600грн., яку просять стягнути з відповідача в примусовому порядку.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГКУ) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Стаття 175 господарського кодексу України передбачає, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (надалі ЦКУ) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, а також ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільні законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором, законом.
Відповідно до статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10.04.1992р. № 2269-ХІІ, з подальшими змінами та доповненнями та статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата за
Продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 06.06.2011 року по справі № 5008/416/2011
користування об'єктом оренди вноситься незалежно від наслідків господарської діяльності.
Позивач подав докази про порушення відповідачем умов договору оренди в частині своєчасності та повноти проведення платежів за оренду майна, що у відповідності до вимог ст.ст. 10 та 24 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” відноситься до істотних. Дана обставина свідчить про недобросовісний та неповний об'єм виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди майна, що належить до комунальної власності, що не забезпечує мети укладеного договору.
Позивачем доведено факт порушення відповідачем умов договору оренди в частині повного та своєчасного внесення орендної плати та відповідно норм вимог ст. 762 ЦК України, якою передбачено обов'язок сплачувати орендарем орендодавцю орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Так, за умовами договору оренди від 25.06.2008р., а саме п.4, Орендар взяв на себе зобов'язання по перерахунку орендної плати до бюджету не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім. Однак, вимоги договору щодо своєчасного та повного розрахунку по орендній платі відповідач не виконав, оскільки допустив заборгованість по сплаті орендних платежів за період з липня 2009 року по січень 2010р. в сумі 5600грн.
Відтак, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми 5600грн. заборгованості по орендній платі підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Натомість, заперечення відповідача з приводу заявлених позовних вимог про те, що орендоване майно використовувалось іншою особою, не можуть бути взяті судом до уваги, оскільки відповідними доказами такі обставини відповідачем не підтверджені.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідент. код НОМЕР_1):
- на користь Яроцької сільської ради, с. Ярок, 23 „а” Ужгородського району (код ЄДРПОУ 04339917) суму 5600грн. заборгованості по орендній платі;
- в доход Державного бюджету України суму 102грн. державного мита та 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили за відповідною заявою позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.
Суддя О.Ф. Ремецькі