31.05.11р.Справа № 30/5005/5960/2011
За позовом: прокурора Петриківського району Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області, с. Хутірське Петриківський район Дніпропетровської області
До відповідача: Петриківської районної спілки споживчих товариств, Райспоживспілки, смт. Петриківка Петриківського району Дніпропетровської області
Про: стягнення 3308,01 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Секретар судового засідання Ворошило О.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1, посвідчення №С-12/4, голова Хутірської сільської ради Петриківського району
Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність від 20.05.2011 року, представник
В засіданні брали участь: прокурор - не з'явився
Прокурор Петриківського району Дніпропетровської області звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Хутірської сільської ради Петриківського району Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Петриківської районної спілки споживчих товариств збитки, заподіяні внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів загальною площею 400 м2 в розмірі 3 308,01 грн.; судові витрати по справі покласти на відповідача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем використовується земельна ділянка площею 400 м2 за адресою: с. Хутірське, вул. Чапаєва, 124 під магазин "Продтовари -Госптовари" без правовстановлюючих документів. Прокурор зазначає, що неправомірні дії відповідача призвели до порушення інтересів власника землі -Хутірської сільської ради та, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", підлягають стягненню на його користь збитки заподіяні тимчасовим зайняттям земельної ділянки. Розмір збитків за період з 2008 року по 2010 рік становить 3 308,01 грн., що затверджені розпорядженням голови районної державної адміністрації №62-р-11 від 31.01.2011 року, та підлягають відшкодуванню відповідачем.
Хутірська сільська рада Петриківського району Дніпропетровської області позовні вимоги прокурора підтримала та зазначила, що починаючи з червня 2006 року керівнику відповідача постійно повідомлялося про обов'язок виготовити правовстановлюючі документи на земельну ділянку під магазином по вул. Чапаєва, 124 в с. Хутірське. Однак, відповідач не вчиняє дій спрямованих на усунення порушень земельного законодавства, що спричиняє збитки, завдані використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що він є власником магазину "Продтовари -Госптовари" по вул. Чапаєва, 124-б в с. Хутірське, тому відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України до нього переходить право користування земельною ділянкою, на якій розміщений магазин. Відповідач зазначає, що позивачем не був дотриманий порядок визначення розміру завданих збитків, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року, а саме до складу комісії з визначення розмірів збитків відповідач не запрошувався, до складу комісії не були включені представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури, тому акт визначення розміру збитків не може бути належним доказом у справі. Відповідач вважає, що позивачем при розрахунку збитків не було застосовано відповідну Методику визначення розміру шкоди (замість постанови Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 року було застосовано постанову №284 від 19.04.1993 року). Крім того, відповідач вважає, що прокурором поданий позов з перевищенням повноважень, оскільки підстави подання даного позову прокурором в інтересах органу місцевого самоврядування відсутні.
У судовому засіданні 31.05.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -
На підставі рішення господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2004 року за Петриківською районною спілкою споживчих товариств зареєстроване право колективної власності на магазин "Продтовари - Госптовари" за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, с. Хутірське, вул. Чапаєва, 124б, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6607254 від 25.02.2005 року, виданого Дніпродзержинським бюро технічної інвентаризації (реєстраційний номер 10017653).
17.12.2010 року прокуратурою Петриківського району Дніпропетровської області винесений припис голові Петриківської районної спілки споживчих товариств Ковтюху В.В. про усунення порушень Закону України "Про плату за землю" №52/2339 вих. 10, яким вимагала усунути порушення закону та прийняти негайні заходи щодо відшкодування завданих збитків. Як вбачається з припису, 23.11.2010 року на засіданні комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі при Хутірській сільській раді Петриківського району, відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України №284 "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" від 19.04.1993 року був проведений розрахунок збитків, заподіяних Петриківською районною спілкою споживчих товариств, внаслідок використання земельної ділянки, загальною площею 400 м2, для обслуговування магазину "Продтовари -Госптовари", розташованого по вул. Чапаєва, 124 в с. Хутірське Петриківського району, без правовстановлюючих документів, внаслідок чого заподіяні збитки Хутірській сільській раді в розмірі 3 307,90 грн.
Листом №22 від 30.12.2010 року відповідач повідомив прокуратуру Петриківського району Дніпропетровської області, що не погоджується із сумою нарахованих збитків, оскільки немає коштів на їх сплату, крім того, при нарахуванні збитків Хутірською сільською радою нараховані збитки за використання земельної ділянки площею 400 м2, в той час як згідно документів БТІ відповідач займає площу 350,3 м2 (а.с. 15).
30.12.2010 року Хутірська сільська рада звернулася до Петриківської районної державної адміністрації із листом №901, яким прохало призначити комісію з визначення збитків власникам землі та землекористувачам для встановлення розміру збитків, заподіяних Хутірській сільській раді від використання земельних ділянок під об'єктами господарювання без виготовлення правовстановлюючих документів на дані земельні ділянки. Для чого надала перелік об'єктів господарювання, що знаходяться на території Хутірської сільської ради.
21.01.2011 року Петриківська районна державна адміністрація телефонограмою запросила Петриківську районну спілку споживчих товариств на засідання районної комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, яке відбудеться 25.01.2011 року о 14-00 год. в приміщенні Петриківської районної державної адміністрації, за адресою: смт. Петриківка, вул. Леніна, 69, 2 поверх, каб. 308.
25.01.2011 року на засіданні районної комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам складений акт згідно з постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року "Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам" із змінами і доповненнями, розпорядженням голови райдержадміністрації від 04.02.2010 року №102-р-10 "Про створення районної комісії для визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам". Відповідно до вказано акту за використання земельної ділянки без договору оренди Петриківською районною спілкою споживчих товариств для розміщення магазину в с. Хутірське, вул. Чапаєва, 124, площею 400 м2, були нараховані збитки в розмірі 3 308,01 грн.: за 2008 рік в сумі 981 грн., за 2009 рік в сумі 1 130,22 грн., за 2010 рік в сумі 1 196,79 грн. Як вбачається, акт засідання районної комісії був складений без участі користувача (а.с. 8).
Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 31.01.2011 року №62-р-11 затверджений акт районної комісії з визначення розміру збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних Петриківською районною спілкою споживчих товариств (а.с. 9).
Прокурор просить стягнути з відповідача збитки у розмірі 3 308,01 грн., проти чого останній заперечує, що є причиною спору.
Відповідно до частини першої статті 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Частиною першою статті 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Загальні підстави та порядок відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам встановлений ст.ст. 156, 157 Земельного кодексу України.
Згідно статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.
Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Прокурор Петриківського району Дніпропетровської області посилається, на те, що розмір збитків 3 308,01 грн. був визначений відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №284 від 19.04.1993 року (надалі -Порядок).
Відповідно до п.1 Порядку власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Відповідно до п.п.2,3 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.
Збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина (п. 5 Порядку).
Прокурором та позивачем не надано до суду доказів включення до складу комісії з визначення розміру збитків відповідача, телефонограмою від 21.01.2011 року відповідача запрошено на засідання районної комісії з визначення розміру збитків, яка вже призначена, в акті засідання комісії від 25.01.2011 року зазначено, що комісія створена відповідно до розпорядження голови райдержадміністрації від 04.02.2010 року. Доказів включення відповідача до складу комісії з визначення розміру збитків прокурором та позивачем до суду не надано.
Крім того, в приписі прокуратури Петриківського району Дніпропетровської області №52/2339 вих. 10 від 17.12.2010 року, акті засіданні районної комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам від 25.01.2011 року вказано про використання відповідачем без правовстановлюючих документів земельної ділянки в с. Хутірське по вул. Чапаєва, 124, між тим, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №6607254 від 25.02.2005 року за відповідачем зареєстрований магазин в с. Хутірське по вул. Чапаєва, 124б.
Позовні вимоги мотивовані самовільним зайняттям земельної ділянки (використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів).
Поняття "самовільно зайняті земельні ділянки" встановлено статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", відповідно до вказаної норми самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Факт самовільного зайняття земельної ділянки (її самовільне використання) встановлюється у порядку, встановленому Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Згідно ст.2 цього Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. При цьому, державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів (ст.5). Державний контроль за використанням та охороною земель , дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок ; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у роботі комісій при прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення (ст.9).
Процедуру проведення перевірок, оформлення матеріалів за їх результатами встановлює Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 12.12.2003 року №312, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 року за №1223/8544 (надалі - Порядок №312), згідно з яким державний контроль за використанням та охороною земель у системі центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів здійснює Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель та її територіальні органи.
Як вбачається із матеріалів справи жодних перевірок спеціально уповноваженим державним органом здійснено не було.
Відповідно до п. 5.1 зазначеного Порядку, при проведенні всіх видів перевірок державний інспектор складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства. В акті наводиться план-схема місця розташування земельної ділянки (схематичний абрис чи викопіювання з картографічних матеріалів планів земельної ділянки з прив'язкою до місцевості та зазначенням суміжних землекористувачів). На плані-схемі вказується загальна площа земельної ділянки та площа, на якій виявлено порушення (забруднення, самовільне зайняття тощо) (п.5.6). Жодного акту відносно спірної земельної ділянки також не складалося.
25.07.2007 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №963 "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", якою затверджена зазначена Методика. Згідно п.1 цієї Методики вона спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок (про що зазначено прокурором в позовній заяві), використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.
В силу п.3.1 Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджених наказом Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12 вересня 2007 року №110, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне провадження, які підтверджують факт вчинення правопорушення, а саме:
акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;
протокол про адміністративне правопорушення;
припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);
акт обстеження земельної ділянки.
Прокурором і позивачем не доведено і не надано до суду вище перелічених документів.
Розрахунок розміру шкоди, не відповідає вимогам Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007 року.
За таких обставин надані прокурором документи, в тому числі і акт комісії щодо визнання розміру збитків з урахуванням ст.ст. 34, 43 ГПК України не є належними доказами по справі, оскільки складені з порушенням вимог зазначеного вище законодавства, що позбавляє останніх доказової сили. Порушення земельного законодавства з боку відповідача ні прокурором, ні позивачем не доведені належними доказами по справі.
Наявність акту комісії з визначення та відшкодування збитків не свідчить про наявність таких збитків з підстав, зазначених вище. Крім того, постанова Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284, на підставі якої визначений розмір збитків, не підлягає застосуванню до даних правовідносин.
Суд, також враховує, що згідно з рекомендаціями Президії Вищого господарського суду України від 02.02.2010 року №04-06/15 "Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства” у питанні про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів на неї не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку, тощо (п.4.1.1 Рекомендацій).
За змістом статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду переходить право власності або право користування на земельну ділянку, на якій розміщено відповідне нерухоме майно, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
З огляду на приписи статті 182, частини 2 статті 331, статті 657 Цивільного кодексу України покупець нерухомого майна вправі вимагати оформлення відповідних прав на земельну ділянку, зайняту нерухомістю з моменту державної реєстрації переходу права власності на нерухоме майно.
У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно необхідно враховувати, що така особа має право на земельну ділянку, на якій розміщено придбане нею нерухоме майно, та земельну ділянку, необхідну для його обслуговування, і відсутність у цієї особи переоформлених на її ім'я правовстановлюючих документів на земельну ділянку, не може кваліфікуватись як самовільне зайняття земельної ділянки. Враховуючи викладене, у таких випадках положення статті 212 Земельного кодексу України застосуванню не підлягають.
З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги прокурора Петриківського району Дніпропетровської області задоволенню не підлягають.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що прокурором поданий позов з перевищенням повноважень в інтересах органу місцевого самоврядування, з огляду на приписи ст.2 Господарського процесуального кодексу України, рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 року № 3-рп/99, ст. 361 Закону України "Про прокуратуру".
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В задоволенні позовних вимог - відмовити.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
Повне рішення складено - 01.06.2011 року