Рішення від 30.05.2011 по справі 22/2134-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

26.05.11р.Справа № 22/2134-10

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Хекро Пет Лтд",

До: Хмельницької міської ради, м. Хмельницький

Про: визнання недійсними договору

Суддя Васильєв О.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не заявився.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ «Хекро Пет Лтд»( позивач ) звернулося у господарський суд з позовом до Хмельницької міської ради ( відповідач ) про визнання недійсним договору № 25 від 09.06.09 р. про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького , укладеного між сторонами .Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на підписання договору від імені позивача не уповноваженою на це особою .

Хмельницька міська рада ( відповідач ) проти задоволення позовних вимог заперечує та зазначає у відзиві на позов , що від імені ТОВ «Хекро Пет Лтд»спірний договір підписано заступником директора товариства -ОСОБА_1. , який діяв на підставі довіреності № 60 від 08.09.08 р. , підписаної директором цього товариства .Відповідно до цієї довіреності товариство уповноважило заступника директора ОСОБА_1. на укладання та підписання від імені товариства будь-яких договорів на суму , що не перевищує 1 000 000,00 грн. Окрім того відповідач звертає увагу на те , що відповідно до приписів ч.3 ст.92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили , окрім випадків, коли юридична особа доведе , що третя особа знала чи за всіми обставинами не могла не знати про такі обмеження .

До судового засідання 26.05.11 р. представники сторін не з'явилися , до канцелярії суду 26.05.11 р. від представника позивача надійшло клопотання про відкладання слухання справи , обґрунтоване посиланням на перебування його у відрядженні в м. Києві . Враховуючи ту обставину , що сторони були заздалегідь обізнані про час та місце судового засідання, що відповідачем надано відзив на позов ; що позовна заява була подана позивачем до суду ще в грудні 2010 р. ; що неявка представників сторін не унеможливлює прийняття обґрунтованого та законного рішення у цій справі на підставі наявних в ній матеріалів ; суд не вбачає достатньо правових підстав для відкладання слухання справи . Відповідно до положень «Конвенції про захист прав людини та основних свобод» (Рим, 4.XI.1950) ( ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ): …кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом ( стаття 6(1). Кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правого захисту у відповідному національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, що діяли як офіційні особи ( Стаття 13 (1) Ніщо в цій Конвенції не може тлумачитися як таке, що надає будь-якій державі, групі або особі будь-яке право займатися будь-якою діяльністю або вчиняти будь-яку дію, спрямовану на скасування будь-яких прав і свобод, що викладені в цій Конвенції, або на їх обмеження в більшому обсязі, ніж передбачено в Конвенції ( Стаття 17 (1) Відповідно до Першого Протоколу до «Конвенції про захист прав і основних свобод людини»( який ратифіковано Законом України N 475/97-ВР ( 475/97-ВР ) від 17.07.97 ) : кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права ( ст.1 )

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»: матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце заявлення численних необґрунтованих відводів суддям господарських судів, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК), одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо.

Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У зв'язку з наведеним Вищий господарський суд України вважає за необхідне звернути увагу на таке. У разі нез'явлення в судове засідання господарського суду представників сторін або однієї з них господарському суду слід враховувати викладене в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами), де зазначено: «Розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду (пункт 2 частини другої статті 11110 ГПК).Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представників сторін -за наявними в ній матеріалами .

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.06.09 р. між Хмельницькою міською радою ( сторона-1 ) та ТОВ «Хекро Пет Лтд» в особі заступника директора ОСОБА_1, , який діє на підставі довіреності від 08.09.08 р. ( сторона-2 ) укладено договір № 25 про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького , предметом якого є визначення для сторони-2, яка є замовником об'єкту будівництва цеху по виробництву полімерної плівки по вул. Пілотській,20 , величини пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Хмельницького, відповідно до ст.271 Закону України «Про планування і забудову територій »та відповідних рішень Хмельницької міської ради . Розмір пайового внеску , належного замовником до оплати відповідно до розрахунку величини пайової участі замовника ,складає 788 332,00 грн. ( а.с.11-12 ) Як зазначалося вище , позивач просить визнати недійсним цей договір , посилаючись на його підписання від імені ТОВ «Хекро Пет Лтд»не уповноваженою особою - заступником директора товариства -ОСОБА_1. За твердженням позивача , цей договір відповідно до положень Статуту товариство мав право укладати та підписувати лише його директор .

Відповідно до приписів ст.33 ГПК України : кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу. Цією статтею визначено перелік способів судового захисту, одним із яких є визнання правочину недійсним. Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсним, господарському суду належить встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, зокрема: відповідність змісту правочину вимогам Цивільного Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; правоздатність сторін правочину; свободу волевиявлення учасників правочину та відповідність волевиявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Твердження представника позивача про відсутність повноважень на підписання оспорюваного договору у заступника директора ТОВ «Хекро Пет Лтд» - ОСОБА_1, ; суд оцінює критично з наступних підстав . По - перше , вищезазначена посадова особа підписала оспорюваний договір від імені товариства на підставі відповідної довіреності № 60 від 08.09.08 р. , підписаної директором цього товариства та засвідченою печаткою. Відповідно до цієї довіреності товариство уповноважило заступника директора - ОСОБА_1. , на укладання та підписання від імені товариства будь-яких договорів на суму , що не перевищує 1 000 000,00 грн. Посилання на цю довіреність міститься і у тексті самого оспорюваного позивачем договору .

По -друге , відповідно до приписів ч.3 ст.92 ЦК України : орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження. Але позивачем не доведене жодним доказом , що відповідач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про відсутність повноважень у заступника директора ОСОБА_1. на підписання цього договору . Навпаки , відповідач при підписанні цього договору пересвідчився у наявності повноважень заступника директора - ОСОБА_1. , на укладання та підписання від імені товариства цього договору ; отримавши вищезазначену довіреність № 60 від 08.09.08 р. , підписану директором цього товариства та засвідченою печаткою.

Враховуючи вищезазначені обставини справи та правові норми , суд не вбачає жодних правових підстав для визнання недійсним оспорюваного позивачем договору та задоволення позовних вимог . Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України господарські витрати покладаються на позивача.

На підставі вищезазначеного , керуючись вимогами ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

В задоволені позову відмовити в повному обсязі, господарські витрати покласти на позивача.

Суддя ВасильєвО.Ю.

Попередній документ
16105381
Наступний документ
16105384
Інформація про рішення:
№ рішення: 16105383
№ справи: 22/2134-10
Дата рішення: 30.05.2011
Дата публікації: 17.06.2011
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори