17.05.11р.Справа № 5005/3894/2011
За позовом Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки (м. Нікополь, Дніпропетровська область)
до Приватного підприємства «Дніпрянка»(м. Нікополь, Дніпропетровська область)
про виселення
Суддя Татарчук В.О.
Секретар Дякун А.І.
Представники:
від позивача -ОСОБА_1, дов. від 04.01.2011 №1, Фесак О.М., пасп. серії НОМЕР_1
від відповідача -не з'явився
Суть спору:
Нікопольське обласне підприємство оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки звернулося з позовом до приватного підприємства «Дніпрянка»про примусове виселення із займаного складу за адресою: вул. Кооперативна, 5, м. Нікополь, Дніпропетровської області і передачу його позивачу по акту приймання-передачі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що:
- строк дії укладеного між сторонами договору від 03.12.2001 оренди спірного складу закінчився 31.12.2010;
- відповідачу неодноразово направлялись листи про закінчення дії договору оренди та необхідність повернення об'єкту оренди;
- згідно ст.ст. 764, 785 ЦК України, ст. 284 ГК України ПП «Дніпрянка»слід виселити зі складу та передати такий склад позивачу за актом приймання-передачі.
Відповідач заперечує проти позову з посиланням на наступне:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2008 по справі №39/158-07 встановлено, що договір від 03.12.2001 є неукладеним;
- відповідач неодноразово звертався до позивача про сплату заборгованості;
- згідно ст. 594 ЦК України ПП «Дніпрянка»має право притримати склад до сплати позивачем заборгованості.
Відповідач не забезпечив явку представника в судове засідання та звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи до 15.06.2011 у зв'язку з хворобою директора підприємства.
В судовому засіданні 17.05.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -
встановив:
В матеріалах справи міститься копія договору оренди основних засобів від 03.12.2001, укладеного між Нікопольским ОПОТ (Орендодавець) та ПП «Дніпрянка»(Орендар).
Відповідно до п.1 договору, орендодавець передає,а орендар приймає у тимчасове володіння склад, вартість якого визначена за даними балансу орендодавця станом на 01.01.2001. Склад знаходиться за адресою: вул. Кооперативна, 5, загальною площею 500м2.
Договір вступає в силу з 03.12.2001 і діє до 31.12.2010 (п.4.1 договору).
28.01.2002 сторони підписали акт приймання-передачі об'єкту оренди.
Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з таких підстав.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:
- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як вказано вище, сторони встановили строк дії договору оренди основних засобів від 03.12.2001 з 03.12.2001 по 31.12.2010 (п.4.1 договору).
Пунктом 4.2 договору встановлено, що якщо жодна сторона в термін до закінчення даного договору не заявить про намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на термін один рік.
Позивачем неодноразово направлялись на адресу відповідача листи про припинення договору оренди та необхідність повернення складу: №114 від 10.12.2010, №213 від 09.12.2010, №121 від 23.12.2010, №1 від 03.01.2011, №4 від 05.01.2011, №5 від 05.01.2011. В матеріалах справи містяться докази направлення таких листів на адресу ПП «Дніпрянка».
Відповідно до п.2 ст.291 ГК України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Враховуючи викладене, договір оренди основних засобів від 03.12.2001 є припиненим у зв'язку із закінченням строку дії.
Згідно з ч.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Однак, відповідачем не виконаний обов'язок з повернення об'єкту оренди, встановлений п.8 договору від 03.12.2001.
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Таким чином, у відповідача відсутні правові підстави користуватись спірним приміщенням.
З приводу посилань відповідача на те, що договір від 03.12.2001 є неукладеним згідно з рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2008 по справі №39/158-07, суд зазначає наступне.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.02.2009 по справі №18/15-09 відмовлено в позові Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі до ПП «Дніпрянка»про виселення. Наведеним рішенням встановлено, що при укладенні договору оренди основних засобів від 03.12.2001 сторони договору -орендодавець та орендар визначились щодо всіх істотних умов договору оренди, який відповідно до ст.ст. 525 526 ЦК України, ст.193 ГК України повинен виконуватись належним чином.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.06.2009 зазначене рішення суду скасовано із задоволенням позову.
Постановою Вищого господарського суду України від 23.09.2009 постанову апеляційної інстанції скасовано, а рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Вищим господарським судом України зазначено наступне:
«Апеляційний господарський суд, помилково дійшов висновку, щодо преюдиційного значення рішення від 10.06.2008 господарського суду Дніпропетровської області у справі №39/158-07 за позовом Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської Обспоживспілки до ПП «Дніпрянка»про спонукання внесення змін до договору оренди з наступних підстав.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Рішенням від 10.06.2008 господарського суду Дніпропетровської області у вищевказаній справі № 39/158-07 в задоволенні первісного позову про спонукання внесення змін до договору оренди та зустрічного позову про визнання недійсною додаткової угоди відмовлено.
Приймаючи постанову з даної справи, апеляційний господарський суд не взяв до уваги те, що предметом спору у даній справі є спонукання внесення змін до договору оренди, а не визнання договору оренди неукладеним або недійсним, тому відповідно до чинного законодавства не є преюдицією. Преюдиційні факти принагідно відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин справи.
В матеріалах справи відсутні належні докази того, що договір оренди від 03.12.2001 визнаний неукладеним або недійсним у встановленому чинним законодавством порядку.
Таким чином, апеляційний господарський суд помилково надав преюдиційного значення оціночним судженням зробленим судом при винесенні іншої справи.».
З урахуванням наведеного, суд не приймає посилання відповідача на те, що договір від 03.12.2001 є неукладеним згідно з рішенням суду від 10.06.2008 по справі №39/158-07.
Посилання ПП «Дніпрянка»на положення ст.594 ЦК України не мають відношення до даного спору.
На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи до 15.06.2011 задоволенню не підлягає з огляду на наступне. По справі проведено три судових засідання і закінчується законодавчо встановлений строк вирішення спору. Матеріалів справи цілком достатньо для вирішення спору по суті. До того ж судом не визнавалась обов'язковою явка директора ПП «Дніпрянка».
Керуючись ст.ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Виселити приватне підприємство «Дніпрянка» (53220, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лапинська, 301а, ідентифікаційний код 13423943) із займаного складу за адресою: вул. Кооперативна, 5, м. Нікополь, Дніпропетровської області і передати його Нікопольському обласному підприємству оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки (53208, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Кооперативна, 5, ідентифікаційний код 01746581) по акту приймання-передачі.
Стягнути з приватного підприємства «Дніпрянка»(53220, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лапинська, 301а, ідентифікаційний код 13423943) на користь Нікопольського обласного підприємства оптової торгівлі Дніпропетровської облспоживспілки (53208, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Кооперативна, 5, ідентифікаційний код 01746581) 170грн. - витрат по сплаті державного мита, 236грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя В.О.Татарчук
Дата підписання рішення, оформленого у відповідності до ст.84 ГПК України -23.05.2011