17.05.11р.Справа № 5005/3856/2011
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Київгума", м. Київ
до Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг
про стягнення 11 055,06грн.
Суддя Примак С.А.
Представники:
від позивача - не з'явився
від відповідача - ОСОБА_1, дов. №52-16/11 від 09.01.2011р.
Позов заявлено про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг на користь Відкритого акціонерного товариства "Київгума", м. Київ основної суми заборгованості в розмірі 10 500,00 грн. та штрафних санкцій на загальну суму 555,10 грн.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача судові витрати, а саме 110,56 грн. держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Представник Позивача у призначене засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце його проведення, витребувані судом документи не надав.
Представник Відповідача подав відзив на позовну заяву, проти позову заперечує, вважає позовні вимоги не обґрунтованими, в задоволення позовних вимог просить відмовити.
Господарський суд згідно зі ст.75 ГПК України розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст.85 ГПК України в судовому засіданні 17.05.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд , -
Між Відкритим акціонерним товариством "Київгума" (позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (відповідач) на основі тендерного рішення №14483307 було укладено договір №197д від 20.01.2010р.
Відповідно до п.1.1. вищезазначеного договору, постачальник (позивач) зобов'язується передати у власність покупцю (відповідач) товар згідно додатків-специфікацій до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та оплатити його на умова, передбачених дійсним договором.
Позивач зазначив, що у відповідача виникла заборгованість за поставлений товар у розмірі 10 500,00.
Також позивач зазначив, що про виниклу заборгованість відповідача неодноразово повідомлялось листами №023/199 від 31.08.2010р. та №023/253 від 09.11.2010р., але оскільки відповіді на адресу позивача не надійшло, а розрахунок проведено не було, 22.11.2010р. позивачем було надіслано відповідачу претензія №02 юр.-44.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача основну суму заборгованості в розмірі 10 500,00 грн.
Відповідач у відзиви на позов заперечує проти позовних вимог та просить відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.
Згідно п.5.2. договору, оплата за товар провозиться шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (позивача). Умови оплати - відстрочка платежу 5 банківських днів з моменту надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.
Відповідач зазначив, що позивач не надав належних доказів направлення в адресу відповідача рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.
Згідно положень ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що на момент подачі позову у позивача не виникло права вимагати у відповідача сплати за поставлений товар, так як обов'язок відповідача по оплаті за поставлений товар пов'язаний і виникає після отримання відповідачем рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлений товар.
У даному випадку позивач не надав належних документальних доказів про направлення в адресу відповідача рахунку-фактури №716М від 18.03.2010р. на суму 10 500,00 грн. та податкової накладної.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи зазначене, суд вважає відмовити в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 10 500,00 грн.
Що стосується вимог позивача стягнути з відповідача штрафних санкцій у розмірі 555,10 грн., то суд вважає відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог враховуючи вищезазначене.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
Відмовити в задоволенні позову.
Суддя С.А. Примак
Повне рішення складено
18.05.2011р.