17.05.11р.Справа № 5005/5095/2011
За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ
до Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Новомосковськтеплоенерго", м.Новомосковськ
про стягнення 764 806,71 грн.
Суддя Петренко І.В.
при секретарі: Увлахович В.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 23.12.2010 р.
Від відповідача: ОСОБА_2 - дов. від 10.01.2011 р.
По справі оголошувалась перерва з 17.05.11 р. з 11:00 год. по 17.05.11 р. на 15:00 год.
Позивач - Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ звернувся до господарського суду з позовом до відповідача - Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Новомосковськтеплоенерго",м.Новомосковськ про стягнення суми боргу в розмірі 481 716,82 грн., суми пені в розмірі 51 099,86 грн., суми збільшення боргу внаслідок інфляційних процесів в розмірі 182 877,47 грн., суми трьох відсотків річних за несвоєчасні розрахунки в розмірі 49 112,56 грн. та судових витрат в повному об'ємі.
Позовні вимоги позивача обгрунтовані тим, що відповідач не виконав зобов'язання належним чином та в установлений строк.
Представник позивача наполягає на задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача відзив на позов не надав, фактично позовні вимоги визнає, а також просить зменшити розмір пені.
Представник позивача заперечує проти зменшення розміру пені, оскільки це передбачено умовами договору.
Після виходу з перерви представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
23.09.2099 року між позивачем - ДК "Газ України" (Постачальник) та відповідачем - ДП ОКП «Дніпротеплоенерго»-«Новомосковськтеплоенерго»(Покупець) був укладений договір на постачання природного газу № 06/09-1292БО-3. Згідно з цим договором ДК "Газ України" передав у власність Покупцю протягом жовтня-грудня 2009 року, січня -вересня 2010 року природний газ на загальну суму 9 664 509,19 грн., що підтверджується актами прийому - передачі природного газу
Згідно п. 6.1. Договору остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтями 525,526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Покупець свої зобов'язання у встановлені договором строки не виконав, борг за отриманий природний газ сплачував невчасно, розрахувався частково в розмірі 9 182 792,37 грн.
Таким чином, на момент звернення з позовом до суду сума боргу відповідача перед позивачем становить 481 716,82 грн.
Відповідно до положень ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно із ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Таким чином, у зв'язку з тим, що відповідач порушив умови договору, та не сплатив за поставлений природний газ у встановлені у договором строки, позивач нарахував відповідачеві суми пені, інфляційних втрат та 3% річних за весь час прострочення.
Згідно з п.6 ст. 231 Господарського кодексу України, ст. 258, 549-551 Цивільного кодексу України, п.7.2 Договору за несвоєчасну оплату спожитого газу, відповідачу нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу в сумі 51 099,86 грн.
Відповідно до п.7.10 Договору неустойка нараховується Постачальником протягом шести місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
Згідно з пунктом 7.1 Договору за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань по Договору сторони несуть відповідальність у відповідності з чинним законодавством України.
Відповідно до вимог п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Сума, на яку збільшився розмір боргу внаслідок інфляційних процесів за період з листопада 2009 року - лютий 2011 року становить 182 877,47 грн.
Сума 3 % річних від основного боргу складає 49 112,56 грн.
Відповідно до положень ст.ст. 216-217, 230-231 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу положень ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосування штрафних санкцій.
Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Частиною 1 ст. 233 ГК України передбачено, якщо у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідач не навів обставин та не надав доказів оплати боргу, які можуть бути враховані для зменшення розміру штрафних санкцій відповідно до положень ст. 233 ГК України та п.3 ст. 83 ГПК України
На підставі викладеного, з урахування встановлених обставин справи, суд вважає, що відповідач не належним чином виконував свої майново-господарські зобов'язання перед позивачем, допустивши прострочення оплати наданих послуг, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача нарахованих штрафних санкцій є обгрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Клопотання відповідача господарський суд відхиляє згідно вищенаведеного.
Інфляційні - це частина грошового зобов'язання боржника, яка не залежить від його волі; стягнення інфляційних є правом кредитора, встановленим законом. Щодо стягнення інфляційних застосовується позовна давність та ж, що і до суми основного боргу. Інфляційні не є санкцією, не є штрафом і не є способом забезпечення зобов'язання, оскільки є частиною самого зобов'язання.
Три відсотки річних - це частина грошового зобов'язання боржника, як спеціальна відповідальність перед кредитором за порушення грошового зобов'язання; стягнення трьох відсотків річних є правом кредитора, встановленим законом. Щодо стягнення трьох відсотків річних застосовується позовна давність та ж, що і до суми основного боргу. Три відсотки річних не є штрафом, неустойкою або способом забезпечення виконання зобов'язань.
Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів в наслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 16, 258, 525, 526, 530, 550-552, 611, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 20,193,216,217,230,231,233,264-265 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,34, 36,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд, -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Новомосковськтеплоенерго", 51200, Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул. Червоноармійська, 11-а (п/р № 260000915001 в АТ "Індексбанк", МФО 307015, код ЄДРПОУ 03342190) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 04116, м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (р. № 26008301970 в ВАТ «Ощадбанк»України, МФО 300465, код ЄДРПОУ 31301827) суму 481 716 (чотириста вісімдесят одна тисяча сімсот шістнадцять) грн. 82 коп. боргу, суму 51 099 (п'ятдесят одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 86 коп. пені, суму 182 877 (сто вісімдесят дві тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 47 коп. збільшення боргу внаслідок інфляційних процесів, суму 49 112 (сорок дев'ять тисяч сто дванадцять) грн. 56 коп. три відсотки річних за несвоєчасні розрахунки, суму 7 649 (сім тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 00 коп. державного мита та суму 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя І.В. Петренко