Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 121
Іменем України
29.03.2011Справа №5002-23/3386-2010
За позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)
до відповідача ОСОБА_2 (95000, АДРЕСА_1)
за участю Прокуратури Автономної Республіки Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд. 21)
про розірвання договору купівлі-продажу та повернення майна
За зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 (95000, АДРЕСА_2)
до Фонду майна Автономної Республіки Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17)
про спонукання до виконання певних дій
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача за первісним позовом (відповідач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_3, представ. за довір. № 19Д від 21.01.2011 р.
Від відповідача за первісним позовом (позивач за зустрічною позовною заявою) - ОСОБА_2, паспорт
Прокурор - Меренцов С.І., посвідч. № 07247
Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом про розірвання договору купівлі-продажу від 27.10.2004 р. № 8647 об'єкта незавершеного будівництва - блок № 6 (їдальня, підвал ГО), розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Несторова, укладений між Фондом майна АРК і ОСОБА_2. Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути Фонду майна АРК об'єкт незавершеного будівництва - блок № 6 (їдальня, підвал ГО), розташований за адресою: м.Сімферополь, вул. Несторова.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 02.07.2010 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.
30.07.2010 р. до канцелярії суду відповідачем надана зустрічна позовна заява, відповідно до якої ОСОБА_2 просить суд зобов'язати Фонд майна АР Крим провести роботи, пов'язані з відводом земельної ділянки і підготовкою технічної документації за рахунок коштів, передбачених для підготовки і проведення приватизації.
Ухвалою ГС АР Крим від 30.07.2010 р. зустрічний позов ОСОБА_2 до Фонду майна Автономної Республіки Крим про спонукання до виконання певних дій прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
04.08.2010 р. представником ОСОБА_2 суду надане уточнення до зустрічної позовної заяви.
09.08.2010р. ОСОБА_2 надав суду клопотання про призначення по справі судової експертизи, вирішення якої просив доручити експерту ТОВ «Інститут обліку і аудиту» ОСОБА_4 (АДРЕСА_3).
Ухвалою ГС АР Крим від 09.08.2010 р. клопотання відповідача задоволено, зупинено провадження у справі.
28.12.2010 р. на адресу суду надійшов висновок № 83 судової будівельно-технічної експертизи по справі № 5002-23/3386-2010.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 30.12.2010 р. провадження по справі поновлено, справу призначено до розгляду із викликом сторін.
03.02.2011 р. до канцелярії суду старшим прокурором відділу Прокуратури АР Крим надана заява про вступ прокурора у справу № 5002-23/3386-2010.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 03.02.2011 р. залучено Прокуратуру Автономної Республіки Крим (95015, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, буд. 21) до участі у справі № 5002-23/3386-2010.
Крім того, 03.02.2011 р. до канцелярії суду представником первісного відповідача надана уточнена зустрічна позовна заява, згідно із якою ОСОБА_2 просить суд:
- зобов'язати Фонд майна АР Крим провести роботи, пов'язані з відводом земельної ділянки і підготовкою технічної документації за рахунок коштів, передбачених для підготовки і проведення приватизації;
- зобов'язати Фонд майна АР Крим внести зміни в договір купівлі-продажу реєстровий №8647 від 27.05.2004р. шляхом укладення з ОСОБА_2 додаткової угоди в частині внесення змін в п. 5.2 п.п. «б», а саме викласти його в наступній редакції: «б) закінчити будівництво об'єкта до 27.05.2014 року». Крім того, позивач за зустрічним позовом просить у разі невиконання в добровільному порядку судового рішення в тижневий строк (7 днів) після вступу рішення в законну силу, вищевказану додаткову угоду вважати укладеною.
Представник Фонду майна Автономної Республіки Крим у судове засідання з'явився, первісні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав відзив на зустрічну позовну заяву, в якій просив у зустрічному позові відмовити.
ОСОБА_2 також з'явився в судове засідання, наполягав на задоволенні зустрічного позову.
Прокурор в судове засідання з'явився, підтримав позицію Фонду майна АР Крим.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, відповідача, висновок прокурора, суд
Встановив :
27.10.2004 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу об'єкта державного майна - незавершеного будівництва - блок №6 (їдальня, підвал ГО), розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул. Нестерова.
Пунктом 1.1 вищевказаного договору передбачено, що Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю об'єкт державної власності - незавершене будівництво - блок №6 (їдальню, підвал ГО), розташований за адресою: м.Сімферополь, вул. Несторова, а Покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити за нього вартість відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.
Згідно п.1.2 договору право власності на об'єкт приватизації переходить в п'ятиденний термін після повної сплати за об'єкт по акту прийому-передачі.
Майно було передано ОСОБА_2 за актом прийому-передачі від 28.02.2005р.
Згідно п.5.2 відповідач за первісним позовом був зобов'язаний завершити будівництво вищезазначеного об'єкта протягом п'яти років, тобто до 27.10.2009р.
Актом поточної перевірки від 11.11.2009р. зафіксовано факт невиконання зобов'язань за договором купівлі-продажу від 27.05.2004р. №8647.
Посилаючись на те, що на момент звернення Фонду з позовом п.5.2 договору ОСОБА_2 не виконаний, позивач просить розірвати договір купівлі-продажу від 27.10.2004р. №8647 та зобов'язати відповідача повернути Фонду майна АРК об'єкт незавершеного будівництва - блок № 6 (їдальня, підвал ГО), розташований за адресою: м.Сімферополь, вул. Нестерова.
ОСОБА_2 з врахуванням уточнення позовних вимог у зустрічній позовній заяві просить: зобов'язати Фонд майна АР Крим провести роботи, пов'язані з відводом земельної ділянки і підготовкою технічної документації за рахунок коштів, передбачених для підготовки і проведення приватизації, а також зобов'язати Фонд майна АР Крим внести зміни в договір купівлі-продажу реєстровий №8647 від 27.05.2004р. шляхом укладення з ОСОБА_2 додаткової угоди в частині внесення змін в п. 5.2 п.п. «б», а саме викласти його в наступній редакції: «б) закінчити будівництво об'єкта до 27.05.2014 року». Крім того, позивач за зустрічним позовом просить у разі невиконання в добровільному порядку судового рішення в тижневий строк (7 днів) після набрання рішенням законної сили, вищевказану додаткову угоду вважати укладеною.
Суд вважає первісні позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають, а зустрічні позовні вимоги частково обґрунтованими на підставі наступного.
Частиною 4 ст. 35 ГПК України передбачено, що рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя від 29.09.2009р. у справі №2-4459/09, яке набрало законної сили 12.10.2009р., встановлено що ОСОБА_2 неодноразово звертався до компетентних державних органів з метою отримати усі необхідні дозволи для проведення будівельних робіт. Так, ним отриманий технічний висновок та акт по встановленню технічних меж та площі земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Сімферополь, вул. Нестерова, 30А. Проте, ОСОБА_2 не може отримати дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,5086га під об'єкт незавершеного будівництва.
Між тим, приписом інспекції ДАБК в АРК від 18.11.2008р. ОСОБА_2 заборонено виконання будівельних робіт за адресою: м.Сімферополь, вул. Нестерова,30. Крім цього, 18.11.2008р. за фактом самовільного будівництва за вказаною адресою був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст.97 КУпАП.
Також, висновком судової будівельно-технічної експертизи №83 від 22.12.2010р. у даній справі підтверджено, що вартість поліпшень об'єкта незавершеного будівництва - блоку №6, розташованого за адресою: м.Сімферополь, вул. Несторова, 30, здійснених ОСОБА_2 з моменту придбання цього об'єкту у Фонда майна АР Крим 27.10.2004р. складає 1246250,00грн.
Тобто суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 були здійснені усі дії, направлені на виконання умови договору стосовно строку завершення будівництва.
Відповідно до п.3.1 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №2041 від 29.10.1998р., зміни до договорів купівлі-продажу стосовно перенесення термінів виконання зобов'язань на більш пізній строк у порівнянні з терміном, установленим договором, вносяться за таких умов:
- достатня обґрунтованість потреби внесення таких змін;
- недопущення зменшення фактичних обсягів зобов'язань, яке може статися внаслідок можливих протягом періоду їх виконання інфляційних процесів.
Посилання Фонду майна Автономної Республіки Крим на п.2.2 Положення, яким передбачено, що пропозиція, що надійшла після виявлення факту невиконання умов договору купівлі-продажу, не розглядається, суд розцінює критично на підставі наступного.
Згідно п. 2.3 Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна пункти 2.1 та 2.2 Положення не стосуються випадків, коли додаткова угода до договору укладається на виконання відповідного рішення суду, арбітражного суду. Вказана норма кореспондується зі статтею 124 Конституції України, якою передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Положення частини другої статті 124 Конституції України треба розглядати у системному зв'язку з іншими положеннями Основного Закону України, які передбачають захист судом прав і свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи, встановлюють юридичні гарантії їх реалізації, надаючи можливість кожному захищати права і свободи будь-якими не забороненими законом засобами (частина п'ята статті 55 Конституції України). Отже, право особи (зокрема юридичної особи) на судовий розгляд спору, не можуть бути поставлені в залежність від наявності чи відсутності в законах України спеціальних положень про можливість звернення до суду по кожній конкретній категорії справ. Судовий захист прав і свобод людини і громадянина необхідно розглядати як вид державного захисту прав і свобод людини і громадянина. І саме держава бере на себе такий обов'язок відповідно до частини другої статті 55 Конституції України. Право на судовий захист передбачає і конкретні гарантії ефективного поновлення в правах шляхом здійснення правосуддя. Відсутність такої можливості обмежує це право.
Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, передбачено, зокрема, примусове виконання обов'язку в натурі та зміна правовідношення.
Стосовно посилань Фонду майна АР Крим на ст.19 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» та п.4.3 Положення про внесення змін договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.10.1998р. №2041 та зареєстрованого у Мін'юсті України 11.11.1998р. за №717/3157 суд вважає необхідним зазначити наступне.
Згідно ст.19 Закону обов'язковою умовою приватизації об'єктів незавершеного будівництва є встановлення строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва. У разі неможливості завершення будівництва в установлені строки за наявності відповідних обґрунтувань строки завершення будівництва можуть бути змінені за рішенням органу приватизації та органу місцевого самоврядування, про що укладається додатковий договір.
Пунктом 4.3 Положення також передбачено, що обов'язковою умовою для продовження строку завершення будівництва об'єкта незавершеного будівництва, придбаного у процесі приватизації, є наявність згоди відповідного органу місцевого самоврядування на продовження строку завершення будівництва із зазначенням конкретної дати завершення будівництва.
Відповідно до п.1 рішення Виконавчого комітету Київської районної ради району м.Сімферополя №164 від 28.09.2010р. було вирішено клопотати перед Фондом майна АР Крим про продовження до 31.12.2014р. строку завершення будівництва об'єкту незавершеного будівництва - блоку №6.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується наявність згоди відповідного органу місцевого самоврядування на продовження строку завершення будівництва.
На підставі викладеного, суд не вбачає підстав для розірвання договору купівлі-продажу від 27.10.2004р. №8647, укладеного між сторонами та спонукання ОСОБА_2 повернути Фонду майна АР Крим об'єкту незавершеного будівництва.
Частина 2 ст. 652 ЦК України встановлює, що у разі недосягнення між сторонами договору згоди щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду.
Згідно з частиною 3 статті 653 ЦК України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Усі вищевикладені обставини є підставою для часткового задоволення позову ОСОБА_2 та для внесення змін до договору купівлі-продажу реєстровий №8647 від 27.05.2004р. шляхом укладення з ОСОБА_2 додаткової угоди з викладенням п.5.2 п.п. «б» в наступній редакції: «закінчити будівництво об'єкта до 27.05.2014 року». У випадку невиконання в добровільному порядку судового рішення в тижневий строк (7 днів) після набрання рішенням законної сили, вищевказану додаткову угоду вважати укладеною.
Стосовно позовних вимог ОСОБА_2 про спонукання Фонду майна АР Крим провести роботи, пов'язані з відводом земельної ділянки і підготовкою технічної документації за рахунок коштів, передбачених для підготовки і проведення приватизації, викладених у зустрічній позовній заяві, суд зазначає наступне.
Згідно ст.3 Закону України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» покупці об'єктів незавершеного будівництва можуть придбати разом з об'єктами незавершеного будівництва земельні ділянки, відведені в установленому порядку під забудову. За бажанням покупців земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти незавершеного будівництва, надаються їм у довгострокову оренду. Земельні ділянки, що не підлягають продажу відповідно до Земельного кодексу України, надаються в довгострокову оренду з правом першочергового їх придбання орендарем у разі зняття заборони на приватизацію зазначених ділянок.
Статтею 8 Закону передбачено, що відведення земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, оформляється відповідним рішенням згідно з вимогами законодавства.
У разі відсутності рішення про відведення земельної ділянки в натурі, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, за поданням органів приватизації спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його органи на місцях разом з адміністрацією підприємства, установи, організації, на балансі яких перебуває об'єкт незавершеного будівництва, у місячний строк вживають у встановленому порядку заходів щодо відведення земельної ділянки несільськогосподарського призначення, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва.
Роботи, пов'язані з відведенням земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, та підготовкою технічної документації, необхідної для її придбання, а також оформленням державного акта на право власності на землю, виконуються за рахунок коштів, передбачених на підготовку та проведення приватизації.
З вказаних норми суд робить висновок, що вказаний порядок застосовується в процесі підготовки до приватизації об'єкта.
Однак, в процесі приватизації питання щодо придбання або оренди земельної ділянки у ОСОБА_2 не виникло, більш того договір купівлі-продажу також не передбачав умов стосовно купівлі-продажу земельної ділянки, на якій знаходиться об'єкт незавершеного будівництва.
Крім того, ОСОБА_2 звертався з адміністративним позовом до Сімферопольської міської ради, виконавчого комітету Сімферопольської міської ради, за участю третьої особи - Фонду майна АР Крим про визнання бездіяльності по невиділенню земельної ділянки площею 0,5086га, розташованої за адресою: м.Сімферополь, вул. Несторова, 30 під об'єктом приватизації неправомірною, визнання не виділення незаконним, визнання за ним права на використання вказаної земельної ділянки та спонукання Сімферопольської міської ради укласти договір оренди.
Постановою Центрального районного суду м.Сімферополя від 27.11.2009р. у справі №2-а-4690/09, яка набрала законної сили 08.12.2009р., встановлено наступне.
На підставі ст. 120 ЗК України, при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно- правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
Ст. 124 ч. 1 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у держаній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Також ч. 3 ст. 124 ЗК України передбачене, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення у порядку, встановленому ст.118,123 ЗК України.
У зв'язку з тим, що спірну земельну ділянку позивач має намір використовувати здійснення підприємницької діяльності, а саме будівництва та обслуговування складських приміщень, суд вважає, що він зобов'язаний розробити проект відведення земельної ділянки.
Як вбачається з матеріалів справи, проект відведення земельної ділянки позивачем не розроблявся, з відповідними органами у передбаченому законом порядку не узгоджувався та відповідачем не розглядався.
Так, згідно з положеннями ст.ст. 6,19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України. Правилами ст.ст. 12, 118,151 ЗК України право на вирішення питання про передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки віднесено до повноважень сільських, селищних, міських рад, і суд не може привласнити собі функції державного органу, який наділений певними повноваженнями.
Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 необхідно у встановленому Земельним кодексом України порядку набувати право на земельну ділянку під об'єктом незавершеного будівництва.
У зв'язку з вищевикладеним, суд частині позовних вимог про спонукання Фонду майна АР Крим провести роботи, пов'язані з відводом земельної ділянки і підготовкою технічної документації за рахунок коштів, передбачених для підготовки і проведення приватизації, викладених у зустрічній позовній заяві, у позові відмовляє.
В судовому засіданні 29.03.2011р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 04.04.2011р.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82,84,85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
1. Фонду майна Автономної Республіки Крим у позові відмовити.
2. Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
3. Зобов'язати Фонд майна АР Крим внести зміни в договір купівлі-продажу реєстровий №8647 від 27.05.2004р. шляхом укладення з ОСОБА_2 додаткової угоди в частині внесення змін в п. 5.2 п.п. «б», а саме викласти його в наступній редакції: «б) закінчити будівництво об'єкта до 27.05.2014 року». У випадку невиконання в добровільному порядку судового рішення в тижневий строк (7 днів) після набрання рішенням законної сили, вищевказану додаткову угоду вважати укладеною.
4. В частині позовних вимог про спонукання Фонду майна АР Крим провести роботи, пов'язані з відводом земельної ділянки і підготовкою технічної документації за рахунок коштів, передбачених для підготовки і проведення приватизації, викладених у зустрічній позовній заяві, у позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.