Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 312
Іменем України
05.04.2011Справа №5002-24/529-2011
За позовом Фонду комунального майна Ялтинської міської ради (98600, м. Ялта, пл.Советська, 1)
До відповідача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 90 151,20 грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача - ОСОБА_2., довіреність від 10.09.2010р., посвідчення НОМЕР_2 від 24.11.2009р.
Від відповідача - ОСОБА_3., довіреність від 09.02.2011р., посвідчення НОМЕР_1
Обставини справи: до господарського суду звернувся Фонд комунального майна Ялтинської міської ради з позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу та стягнення 90 151,20 грн.
Позовні вимоги вмотивовані наступним: між позивачем та відповідачем 12.03.2009р. був укладений договір купівлі-продажу №672 від 12 листопада 2010 року про купівлю відповідачем окремого індивідуально визначеного майна - нежитлових приміщень, які знаходяться в оренді ОСОБА_1 розташованих за адресою: АДРЕСА_2 (надалі іменуємого «Об'єкт приватизації»).
Згідно п.5.1. договору купівлі-продажу відповідач взяв на себе обов'язок в зазначений у договорі строк до 11 січня 2011 року внести повну ціну об'єкту приватизації. Вартість об'єкта приватизації становить 450756 грн., в тому числі НДС-75126 грн., а також витрати Фонду, пов'язані з послугами бюро технічної інвентаризації у розмірі 439,77 грн. Дані витрати платіжним дорученням №3 від 02.02.2011р. відповідачем були сплачені, але, як стверджує позивач жодних доказів цього останньому не надано.
Згідно п.8.2. договору купівлі-продажу - якщо покупець впродовж 60 днів з моменту підписання договору повністю або частково не сплатив встановлену ціну об'єкта приватизації, то договір розривається у встановленому законом порядку, а покупець повинен впродовж 20 днів, з моменту закінчення строку сплати за об'єкт приватизації, сплатити неустойку у розмірі 20% від ціни продажу об'єкта приватизації, що становить 90151,20 грн.
27 січня 2011 року позивачем на адресу відповідача була направлена обґрунтована претензія з вимогою сплатити неустойку, а також розірвати договір купівлі-продажу у добровільному порядку, але, як зазначає позивач, відповідь на його адресу не надходила.
Ґрунтуючись на вище викладеному, позивач просить суд розірвати договір купівлі-продажу між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ОСОБА_1 та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку у розмірі 90151,20 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечував по мотивам, викладеним у відзиві на позов.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
12.11.2010 року між позивачем по справі ( Продавець ) та відповідачем ( Покупець) був укладений договір купівлі - продажу ( а. с. 7 - 9 ).
Відповідно до п. 1.1 вказаного договору продавець зобов'язався передати у власність покупцю комунальне майно - окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення в літ. А, які орендуються відповідачем по справі, що розташовані за адресою: Україна, АР Крим, м. Ялта, набережна імені Леніна, будинок №25/вул.. Морська, будинок №04 - надалі об'єкт приватизації, а Покупець зобов'язався прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому договорі та пройти реєстрацію об'єкту приватизації в Бюро технічної інвентаризації.
Об'єкт приватизації є комунальною власністю на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 02.09.2010 р. на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 26.08.2010 р. №1561, зареєстрованого Комунальним підприємством Ялтинського бюро технічної інвентаризації в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 02.09.2010 р., номер запису 525 в книзі 20 - к, реєстраційний номер в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 31392747.
Відповідно до п. 2.1 вказаного договору покупець здійснює оплату об'єкту приватизації по приватизаційним платіжним дорученням встановленого зразка, що видається продавцем.
Відповідно до п. 2.2 вказаного договору покупець зобов'язаний внести 450 756 грн. протягом 30 - ти календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору купівлі - продажу. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів з моменту внесення покупцем не менше 50% від ціни продажу Об'єкту приватизації ( з урахуванням ПДВ ). Розрахунок за об'єкт приватизації здійснюється покупцем через установи банків шляхом безготівкового перерахування коштів зі свого поточного рахунку №26007278956900 у відділенні №358 АТ «УкрСіббанк», МФО 351005, на розрахунковий рахунок продавця №37182020010802 в Управлінні Державного казначейства в АР Крим, МФО 824026. Плата за Об'єкт приватизації вноситься на підставі цього договору.
Судом встановлено, що вказаний договір був 12.11.2010 р. нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_4
Відповідно до п. 5.1.1 вказаного договору покупець зобов'язався, зокрема, у встановлений договором строк сплатити ціну продажу об'єкту приватизації.
Відповідно до п. 5.1.4 вказаного договору покупець зобов'язався протягом 30 - ти календарних днів з моменту підписання договору відшкодувати витрати продавця, пов'язані з послугами бюро технічної інвентаризації та проведення незалежної оцінки, на підставі наданих продавцем рахунків.
Відповідно до п. 5.2 вказаного договору покупець зобов'язався надати продавцю:
- до 12.12.2010 р. - документи, що підтверджують сплату 50% від ціни продажу об'єкту приватизації ( з урахуванням ПДВ ) та відшкодування витрат продавця, пов'язаних з підготовкою об'єкта до приватизації;
- до 11.01.2011 р. - документи, що підтверджують повну сплату за об'єкт приватизації ( з урахуванням ПДВ ).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що до 11.01.2011 р. оплата за об'єкт приватизації відповідачем проведена не була.
З вказаного приводу суд вважає за необхідне вказати на наступне.
Як вже вказувалося вище пунктом 2.1. вищевказаного договору купівлі - продажу покупець здійснює оплату Об'єкта приватизації по приватизаційним платіжним дорученням встановленого зразка, що видаються Продавцем.
Відповідно до п. 1.3. Наказу Національного банку України та Фонду державного майна від 30.10.1992 № 467 "Про затвердження Положення про порядок розрахунків за придбані об'єкти приватизації" передбачено, що покупці здійснюють оплату вартості об'єкта приватизації іменними приватизаційними паперами у готівковій формі або приватизаційними платіжними дорученнями встановленого зразка при використанні приватизаційних паперів у безготівковій формі або коштів. Платіжні доручення видаються державними органами приватизації або уповноваженими органами у порядку, визначеному Фондом державного майна України з відображенням вартісних показників у національній валюті - гривнях.
Відповідно до п. 1.5. вказаного Наказу перерахування коштів за об'єкти приватизації з приватизаційних рахунків здійснюється покупцями через установки банків шляхом безготівкової оплати з використанням приватизаційних платіжних доручень.
Відповідно до п. 6.1. вказаного Наказу приватизаційне платіжне доручення - це документ,що підтверджує доручення покупця установі банку здійснити переказ належної суми зі свого рахунку на рахунок відповідного позабюджетного фонду, товариства покупців, комісії з продажу акцій, центру сертифікатних аукціонів або фінансового посередника.
Згідно з положеннями п. 6.5. вказаного Наказу приватизаційне платіжне доручення виписується відповідним органом приватизації або уповноваженим ним органом (центром сертифікатних аукціонів) у трьох примірниках у разі розрахунків у межах одного міста і в чотирьох, якщо банк платника і банк одержувача знаходяться в різних містах. Перший і другий примірники засвідчуються підписами відповідальних осіб органу приватизації або уповноваженого ним органу та його печаткою.
Таким чином Фонд комунального майна Ялтинської міської Ради повинен був виписати та передати Калініченко М.І. приватизаційні платіжні доручення для сплати за Об'єкт приватизації.
Відповідно до п. 7.4. Наказу від 30.10.1992 № 467 "Про затвердження Положення про порядок розрахунків за придбані об'єкти приватизації" передбачено, що після прийняття до виконання приватизаційного платіжного доручення банк видає платнику - покупцю останній примірник доручення з відміткою і штампом банку платника для юридичної особи та печаткою банку платника щодо фізичних осіб.
Перший примірник приватизаційного платіжного доручення залишається в меморіальних документах установи банку як підстава проведеної операції, другий після здійснення розрахункових операцій між банками разом з випискою особового рахунку видається одержувачу коштів.
Відповідач наполягає на тому, що він не отримував від позивача жодних платіжних доручень, в зв'язку з чим він не міг своєчасно виконати свій обов'язок за договором купівлі -продажу.
Позивач стверджує, що він надав відповідачу своєчасно приватизаційне платіжне доручення №43 від 15.11.2010 р., а також рахунок №29 від 15.11.2010 р. на компенсацію витрат продавця, у підтвердження чого представив копії вказаних документів до матеріалів справи ( а. с. 33 -34 ).
Однак дослідивши оригінали вказаних документів у судовому засіданні, суд встановив, що підпис відповідача про отримання знаходиться тільки на рахунку №29 від 15.11.2010 р., однак на приватизаційному платіжному дорученні №43 від 15.11.2010 р. відсутній який - небудь підпис відповідача про отримання.
На вимогу суду позивач так і не представив доказів вручення відповідачу по справі вищевказаного приватизаційного платіжного доручення. Згідно усних пояснень представника позивача приватизаційні доручення були надані відповідачу разом з рахунком.
Також суд зауважує на тому, що у приватизаційному платіжному дорученні №43 від 15.11.2010 р. зазначена сума до сплати - 225 378 грн., тобто 50% від суми вартості об'єкту приватизації. Доказів складання позивачем приватизаційного платіжного доручення на інші 50% вартості об'єкту приватизації суду представлено не було.
З огляду на відсутність приватизаційного платіжного доручення, відповідач по справі був вимушений сплатити суму за Об'єкт приватизації звичайним платіжним дорученням №8 від 03.02.2011 р. ( а. с. 44 ).
Відповідно до 218 Господарського кодексу України Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до ч. 4. ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
При таких обставинах, суд дійшов висновку про те, що несвоєчасне виконання відповідачем свого обов'язку щодо сплати вартості Об'єкту приватизації виникло в зв'язку з невиконанням позивачем свого обов'язку щодо видачі відповідачу приватизаційного платіжнього доручення встановленого зразка.
Відповідно до п. 8.4 вказаного договору купівлі - продажу продавець має право розірвати договір у судовому порядку, якщо покупець порушує свої зобов'язання за договором.
У випадку розірвання договору, відповідно до цього розділу, покупець зобов'язаний:
- повернути покупцю об'єкт приватизації, включаючи все майно, що було передане йому за актом приймання - передачі та здійснити повну компенсацію збитків, заподіяних продавцю;
- компенсувати продавцю всі витрати, пов'язані з процесом приватизації.
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Істотність порушення договору визначається за об'єктивними ознаками та обставинами, що вказують на значну міру позбавлення того на що особа розраховувала при укладенні договору.
Однак суд зазначає, що вартість об'єкту відповідачем сплачена у повному обсязі, з невеликим запізненням і до того ж це сталося, як вже було вказано вище, саме з вини самого позивача, як продавця.
На підставі вказаного суд не вбачає в даному випадку наявності істотного порушення умов договору з боку відповідача, а тому і відсутні підстави для розірвання спірного договору купівлі - продажу.
Також позивач просив суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 90 151,20 грн.
З вказаного приводу суд зазначає наступне.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 8. 2 вказаного договору купівлі - продажу якщо продавець протягом 60 - ти днів з моменту підписання, нотаріального посвідчення цього договору цілком або частково не сплатить ціну продажу об'єкту приватизації, договір розривається у встановленому законом порядку, а покупець зобов'язаний протягом 20 - ти днів з моменту закінчення строку сплати за об'єкт приватизації:
- сплатити відповідно до чинного законодавства на користь продавця неустойку у розмірі 20% від ціни об'єкту приватизації;
- компенсувати продавцю всі витрати, пов'язані з процесом приватизації.
Дослідивши вказаний пункт договору суд дійшов висновку, що в даному випадку сторони прямо передбачили, що сплата неустойки безспосередньо пов'язана з розірванням укладеного договору.
Однак оскільки суд не знайшов підстав для розірвання спірного договору, то і підстави для стягнення неустойки також відсутні.
До того ж суд вважає за необхідне вказати, що відповідно до п. 8.1 вказаного договору купівлі - продажу покупець несе відповідальність за порушення умов і строків оплати об'єкта приватизації, обумовлених п. 2.2 вказаного договору, перераховує на розрахунковий рахунок продавця пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України ( що діє на період наявності недоїмки ) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, включаючи день сплати.
У виконання вказаного відповідачем було самостійно розраховано та сплачено пеню за порушення строків сплати за вказаним договором у сумі 10 091,93 грн., що підтверджується платіжним дорученням №13 від 04.02.2011 р. ( а. с. 46 ).
При таких обставинах, у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити у повному обсязі.
У судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України та повідомлено, що повне текст рішення буде складено 08.04.2011 р.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 08.04.2011 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 82 - 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
У позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.