Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 201
Іменем України
04.04.2011Справа №5002-26/634-2011
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1.
До відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_2.
про стягнення 33827,00 грн.
Суддя Медведчук О.Л.
Представники:
від позивача - ОСОБА_3, предст., дов. від 17.03.10р.,
від відповідача - не з'явився,
Суть спору: Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду АР Крим із позовом про стягнення з відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 компенсаційної вартості обладнання, переданого в суборенду на підставі договору суборенди обладнання та рекламного інвентарю №769 від 02.04.2009р. у розмірі 33827,00 грн..
Вимоги обґрунтовано посиланням на те, що відповідачем не виконуються зобов'язання щодо повернення переданого у користування мйна, в наслідок чого відповідно до умов укладеного договору суборенди, відповідач зобов'язаний повернути позивачу вартість переданого в суборенду майна.
Розгляд справи відкладався, зокрема у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання.
Відповідач жодного разу у судове засідання не з'явився, явку представника не забезпечив, про причини неявки не повідомив, вимоги суду щодо надання письмового відзиву на позов із документальним обґрунтуванням, не виконав.
Враховуючи той факт, що відповідачем порушено приписи ст. 22 ГПК України щодо добросовісного виконання своїх прав та обов'язків, суд вважає за можливе розгляд справи за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд
встановив:
02.04.2009р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар за договором) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (суборендар за договором) було укладено договір суборенди обладнання і рекламного інвентарю за № 769.
Відповідно до умов вказаного договору, позивач зобов'язався передати надати відповідачу в строкове користування холодильне обладнання та/або обладнання для роздрібної торгівлі пиво-безалкогольною продукцією та/або рекламний інвентар.
Серед обов'язків відповідача визначених у пункті 10 вказаного договору передбачено повернення обладнання переданого в користування у справному належному товарному вигляді Орендарю чи Орендодавцю в строк не пізніше 2-х днів з моменту надходження відповідної вимоги.
У пункті 16 зазначено договору, сторони визначили, що у разі зокрема неповернення обладнання в передбачені строки, Суборендар відшкодовує Орендарю заставну вартість обладнання.
За актом прийому-передачі обладнання в суборенду (а.с. 10), відповідач прийняв від позивача майно на загальну заставну вартість 33827,00 грн.
Листом від 22.12.2009р. за вих. № 385 (а.с. 12) позивач повідомив відповідача про закінчення строку договору суборенди та необхідність повернення майна переданого в суборенду.
Вказаний лист було направлено відповідачу 23.12.2009р., про що свідчить фіскальний чек за № 4595 (а.с. 13).
Отже із направленням вказаного листа, відповідно до умов договору суборенди майна, у відповідача виник обов'язок повернути позивачу отримане в суборенду майно за договором від 02.04.2009р.
У зв'язку із неповерненням відповідачем отриманого в користування майна у строки визначені п. 10 договору за № 769 від 02.04.20009р., позивачем на його адресу було направлено претензію від 09.02.2010р. за вих. № 145 (а.с. 14) із вимогою сплатити відповідно до положень п. 16 зазначеного договору залогову вартість майна у сумі 33827,00 грн. у разі неможливості повернення обладнання переданого у користування.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідачем на дату розгляду справи не надано доказів повернення у строки визначені п. 10 договору суборенди обладнання і рекламного інвентарю за № 769 від 02.40.2009р., переданого у користування обладнання.
Таким чином враховуючи положення пункту 16 зазначеного договору, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача залогової вартості переданого у користування обладнання у сумі 33827,00 грн., є обґрунтованими та вказана сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи що спір виник в наслідок неправильних дій відповідача, витрати по спліті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню саме на нього відповідно до ст. 49 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2; ідент. номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_2, р/р НОМЕР_3 в КРФ АКБ УСБ м. Сімферополь, МФО 324010) вартість обладнання переданого в суборенду у сумі 33827,00 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 338,27 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 06.04.2011р.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.