Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к.
06.04.2011Справа №5002-20/5930-2010
За скаргою - Фонду майна АР Крим (м.Сімферополь, вул.Севастопольська,17).
До - Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції (м.Феодосія, вул.Бойова,2).
Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські напої» (2 адреси: 1. 01024,м.Київ, вул.Лютеранська,20; 2. 03055, м.Київ, вул.В.Василевської,7, офіс 616).
Скарга на дії ВДВС.
Суддя Луцяк М.І.
Від заявника (скаржника) - ОСОБА_1 - гол. спеціаліст юр. відділу, довіреність №15Д від 21.01.2011р.
Від ВДВС - ОСОБА_2 - гол. спеціаліст сектору представництва держави ГУ юстиції МУЮ України в АР Крим, довіреність №29/11 від 05.01.2011р.
За участю боржника - не з'явився.
Сутність спору: вкладена в рішенні господарського суду АР Крим від 18.01.2011р. по справі №5002-20/5930-2010.
Рішенням господарського суду АР Крим від 18.01.2011р. по справі №5002-20/5930-2010 позов був задоволений у повному обсязі.
28 січня 2011р. господарським судом на примусове виконання рішення господарського суду АР Крим від 18.01.2011р. по справі №5002-20/5930-2010 були видані відповідні накази.
28 березня 2011р. до суду надійшла скарга Фонду майна АР Крим на дії Відділу ДВС Феодосійського МУЮ, в якій заявник просить суд визнати дії ВДВС Феодосійського МУЮ щодо відмови у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду АР Крим від 28.01.2011р. по справі №5002-20/5930-2010 неправомірними та постанову ВДВС Феодосійського МУЮ від 11.03.2011р. про відмову у відкритті виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду АР Крим від 28.01.2011р. по справі №5002-20/5930-2010 скасувати.
Скарга мотивована тим, що відмовляючи у відкритті виконавчого провадження державний виконавець зазначив, що місцем складання акту приймання-передачі є місцезнаходження органу боржника, а саме - м.Київ, на територію якого не поширюються функції ВДВС Феодосійського МУЮ. Однак на думку скаржника, вказані твердження суперечать ст.20 Закону України «Про виконавче провадження», в якій зазначено про можливість вибору місця виконання стягувачем.
Заявник подану ним скаргу підтримав та просить суд задовольнити останню.
Представник ВДВС Феодосійського МУЮ АР Крим надав суду заперечення на скаргу, згідно до яких зазначає, що виконавчим документом, за яким було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, встановлено, що повернення об'єкту повинно бути проведено за актом приймання-передачі. Місцем складання боржником акту приймання-передачі є місце знаходження його органу, а саме - м.Київ, на територію якого не поширюються функції ВДВС Феодосійського МУЮ.
Крім того, представник ВДВС посилається на те, що у виконавчому документі не зазначена точна адреса об'єкту незавершеного будівництва, якій підлягає передачі стягувачеві, а також місцезнаходження земельної ділянки 0,36га, на якій розташований зазначений об'єкт (кадастровий номер і т.і.), що виключає проведення виконавчих дій.
Також представник ВДВС звернув увагу суду на те, що спірний виконавчий документ (наказ, виданий ГС АР Крим) був пред'явлений неналежною особою (не керівником юридичної особи) без оформленої в установленому порядку довіреності, а тому підстави для відкриття виконавчого провадження у державного виконавця були відсутні.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників заявника та ВДВС, суд -
Встановив:
Постановою головного державного виконавця Тітовою В.Ю. від 11.03.2011р. було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу, виданого господарським судом АР Крим 28.01.2011р. по справі №5002-20/5930-2010 (а.с.64).
Як вбачається з вищевказаної постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження головним державним виконавцем Тітовою В.Ю. встановлено, що виконавчий документ пред'явлений не за місцем виконання рішення. Виконавчим документом встановлено, що повернення об'єкта має бути проведено за актом приймання-передачі. Місцем складання боржником акта приймання-передачі є місце знаходження його органу, а саме - м.Київ, на територію якого не поширюються функції ВДВС Феодосійського МУЮ. Враховуючи вищевикладене, посилаючись на п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.
Супровідним листом від 11.03.2011р. постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження та наказ господарського суду АР Крим по справі №5002-20/5930-2010 були повернуті стягувачеві - Фонду майна АР Крим та отримані останнім 16.03.2011р. (а.с.63).
Не погодившись з винесеною постановою, Фонд майна АР Крим звернувся до господарського суду АР Крим із відповідною скаргою на дії ВДВС Феодосійського МУЮ.
Розглянувши скаргу Фонду майна АР Крим на дії Відділу ДВС Феодосійського МУЮ, заслухавши представників стягувача та органу ДВС, суд доходить висновку, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються нормами Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції Закону «Про внесення змін до Закону України "Про виконавче провадження" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) від 04.11.2010р.,ща набрав чинності 09.03.2011р.).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Як вже вказувалось судом вище, постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження була винесена головним державним виконавцем Тітовою В.Ю. на підставі п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення.
При цьому державним виконавцем було зазначено, що виконавчим документом встановлено, що повернення об'єкта має бути проведено за актом приймання-передачі. Місцем складання боржником акта приймання-передачі є місце знаходження його органу, а саме - м.Київ, на територію якого не поширюються функції ВДВС Феодосійського МУЮ.
Частиною 1 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
В той же час, відповідно до ч.2 ст.20 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.
Аналогічна позиція міститься в п.п..3.2.1 п.3.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №74/5 від 15.12.1999р. (із змінами та доповненнями), згідно до якого виконавчі дії проводяться державним виконавцем відповідного органу державної виконавчої служби, який розташований: за місцем проживання, роботи боржника - фізичної особи або за місцезнаходженням його майна; за місцезнаходженням постійно діючого керівного органу або майна боржника - юридичної особи; за місцем здійснення певних дій, які зобов'язаний вчинити боржник за відповідним рішенням суду або іншого органу (посадової особи).
Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, які можуть учиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.
Зі змісту наказу, виданого господарським судом АР Крим 28.01.2011р. на примусове виконання рішення по справі №5002-20/5930-2010, за яким було відмовлено у відкритті виконавчого провадження ВДВС Феодосійського МУЮ, вбачається, що ТОВ «Українські напої» зобов'язано повернути Фонду майна АР Крим об'єкт незавершеного будівництва - будівлю амбулаторії в смт.Коктебель, розташований за адресою: м.Феодосія, смт.Коктебель, на земельній ділянці 0,36 га, за актом приймання-передачі.
Таким чином, об'єкт, що підлягає поверненню Фонду майна АР Крим знаходиться в смт.Коктебель, м.Феодосія. Відповідно, відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання рішення суду по справі №5002-20/5930-2010 стосовно повернення вищевказаного об'єкту відноситься до повноважень саме ВДВС Феодосійського МУЮ.
Крім того, на думку суду, виконання судового рішення в частині повернення майна, що розташоване в смт.Коктебель м.Феодосії (АР Крим), органами ДВС м.Київа є недоцільним та безпідставним.
Слід також зазначити, що стягувач - Фонд майна АР Крим реалізував надане йому нормами чинного законодавства право щодо вибору місця виконання між декількома органами ДВС.
Щодо посилань представника ВДВС Феодосійського МУЮ на те, що у виконавчому документі не зазначена точна адреса об'єкту незавершеного будівництва, якій підлягає передачі стягувачеві, а також місцезнаходження земельної ділянки 0,36га, на якій розташований зазначений об'єкт (кадастровий номер і т.і.), що виключає проведення виконавчих дій, то суд не приймає останні. При цьому суд виходить з того, що в спірній постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження державним виконавцем про такі обставини не зазначалось, а постанова була винесена лише на підставі п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».
Невідповідність виконавчого документу вимогам, передбаченим ст.18 цього Закону, є підставою для відмови у відкритті виконавчого провадження, що передбачено п.6 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, у разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону. Проте, як вже вказувалось судом вище, в постанові про відмову у відкритті виконавчого провадження не містилось жодних посилань державного виконавця на наявність таких обставин.
Відповідно, не приймаються судом до уваги й заперечення представника ВДВС щодо того, що виконавчий документ був пред'явлений до виконання неповноважною особою з огляду на відсутність вказання про це в спірній постанові.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1212, 86 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.20, 26 Закону України „Про виконавче провадження”, суд -
1. Скаргу Фонду майна АР Крим на дії Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції задовольнити.
2. Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду АР Крим від 28.01.2011р. у справі №5002-20/5930-2010 неправомірними.
3. Постанову Відділу державної виконавчої служби Феодосійського міського управління юстиції від 11.03.2011р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду АР Крим від 28.01.2011р. у справі №5002-20/5930-2010 скасувати.
Копію ухвали направити на адреси заявника, ДВС та боржника рекомендованою поштою.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Луцяк М.І.