ст.1із3
Справа № 1-273/2011р.
ряд. стат. звіту №24
код суду 0707
16 травня 2011 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в особі : головуючого судді Монич В.О.
при секретарі Решко С.І.
за участю: прокурора П”ятка Р.З.
підсудного ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мукачево кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого директором центру дитячої та юнацької творчості Мукачівської районної ради, раніше не судимого.
за ст.191 ч.2 -ст.27 ч.5, ст.366 ч.1 КК України, -
встановив:
ОСОБА_1, будучи на посаді директора районного центру дитячої та юнацької творчості Мукачівської районної ради, розташованого в с.В.Лучки по вул.Гагаріна, 79, Мукачівського району, являючись службовою особою та використовуючи своє службове становище, на протязі жовтня 2006 року -червня 2010 року, в інтересах провідного спеціаліста відділу освіти Мукачівської РДА ОСОБА_2 вносив до табелів обліку використання робочого часу недостовірні дані про те, що остання відпрацьовувала, тобто виконувала свої службові обов”язки по сумісництву в центрі дитячої та юнацької творчості будучи керуючою гуртком комп”ютерного набору, а саме : за 2006 рік -48 годин, за 2007 рік -194 години, за 2008 рік -207 годин, за 2009 рік -210 годин та за 2010 рік -150 годин, що не відповідало дійсності. Фактично ОСОБА_2 впродовж вищевказаного періоду працювала провідним спеціалістом відділу освіти Мукачівської РДА, а тому на роботу по сумісництву в Мукачівський районний центр дитячої та юнацької творчості вона не приходила, як було відображено в табелях обліку використання робочого часу. В кінці кожного місяца на протязі жовтня 2006 року -червня 2010 року ОСОБА_1 власноручно, як директор Мукачівського районного центру дитячої та юнацької творчості затверджував своїм підписом вищевказані табелі обліку використання робочого часу. На підставі вищевказаних завідомо неправдивих табелів обліку використання робочого часу ОСОБА_2 безпідставно за період часу з жовтня 2006 року по червня 2010 року було нараховано та проведено виплату заробітної плати на загальну суму 10 928 грн. 43 коп.. Отже, ОСОБА_1 власноручно затверджуючи своїм підписом табелі обліку використання робочого часу, сприяв безпідставному нарахуванню ОСОБА_2 заробітної плати на загальну суму 10 928 грн. 43 коп., яка в подальшому заволоділа даними коштами, що призвело до спричинення матеріальної шкоди державі на вказану суму.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, пояснив, що дійсно будучи директором районного центру дитячої та юнацької творчості Мукачівської районної ради, в період жовтня 2006 року по червня 2010 року власноручно вносив до табелів обліку використання робочого часу недостовірні дані про те, що провідний спеціаліст відділу
ст.2із3
освіти Мукачівської РДА ОСОБА_2 відпрацьовувала, тобто виконувала свої службові обов”язки по сумісництву в центрі дитячої та юнацької творчості будучи керуючою гуртком комп”ютерного набору, за 2006 рік -48 годин, за 2007 рік -194 години, за 2008 рік -207 годин, за 2009 рік -210 годин та за 2010 рік -150 годин, хоча в дійсності вона в даному центрі не працювала. За весь період, ОСОБА_2 отримала заробітну плату на загальну суму 10 928 грн. 43 коп.. У вчиненому щиро кається, просить суд суворо її не карати.
З врахуванням того, що фактичні обставини по справі ніким не оспорюються, суд за згодою учасників судового розгляду, у відповідності до ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються , обмежитись допитом підсудного та дослідити дані, які характеризують особу підсудного.
Згідно характеристик за місцем проживання та місцем роботи підсудний характеризується позитивно (а.с.185, 230 т.2).
Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що досудовим слідством вірно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ст.191 ч.2 -ст.27 ч.5 КК України, і суд кваліфікує його дії, як пособництво службовій особі в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, за ст.366 ч.1 КК України, і суд кваліфікує його дії, як службове підроблення, тобто внесення службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.
Обираючи вид і міру покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, дані про особу винного. Так, ОСОБА_1 за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, раніше не судимий (а.с.186 т.2).
Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не визнано.
Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 є визнання і усвідомлення ним вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, суд також визнає пом”як шуючою обставиною те, що підсудній по місцю проживання та по місцю роботи характеризується позитивно.
Враховуючи ці пом”якшуючі обставини, що значно пом”якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, який має на утриманні малолітню дитину, тривалий час працює на займаній посаді, суд приходить до висновку, що в частині покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю слід застосувати ст.69 КК України з призначенням покарання більш м'якого ніж передбачено законом та застосувати покарання нижче від найнижчої межі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Цивільний позов по справі не заявлено.
Накладений арешт на майно, а саме : пилосос бувший у використанні марки “EVROTEC EV -S485”, насосне обладнання бувше у використанні “TAIFU”, пральна машина бувша у використанні марки “HAICR” - слід скасувати.
Речові докази, які зберігаються у матеріалах кримінальної справи -слід залишити при кримінальній справі.
Судових витрат по справі не має.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
засудив:
ОСОБА_1 - за ст.366 ч.1 КК України у вигляді штрафу в розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень, 00 коп..
За ч.5 ст.27 -ч.2 ст.191 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 2 (два) роки обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
ст.3із3
На підставі ст.70 КК України за сукупністю вчинених злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити остаточне покарання ОСОБА_1 у вигляді - 2 (два) роки обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
На підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину.
Відповідно до ст.76 п.2,3 ч.1 КК України зобов”язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти кримінально -виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази, які зберігаються у матеріалах кримінальної справи -залишити при кримінальній справі.
Накладений арешт на майно, а саме : пилосос бувший у використанні марки “EVROTEC EV -S485”, насосне обладнання бувше у використанні “TAIFU”, пральна машина бувша у використанні марки “HAICR” - скасувати.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення.
Головуючий В.О.Монич