Справа № 2-а-965/11
Номер стат. звіту- 10.3.1
код суду -0707
30 травня 2011 року м.Мукачево
Мукачівський міськроайонний суд Закарпатської області в особі судді Курах Л.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язати провести перерахунок та виплату державної соціальної допомоги, за період з 13.11.2010 року по 31.12.2010 року ,-
13 травня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила зобов'язати Пенсійний фонд України в Мукачівському районі Закарпатської області про визнання дій відповідача неправомірними та зобов'язання провести перерахунок та виплату державної соціальної допомоги, як дитині війни за 2010 рік.
Як підстави позову позивач наводить те, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року належить до соціальної категорії «Дитина війни»і з 01 січня 2006 року має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а така допомога їй виплачувалася в розмірі меншому ніж це встановлено Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
На адресу суду Управлінням Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області направлено письмові заперечення в яких зазначено, що позов не визнають заперечують проти його задоволення, посилаючись на те, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»не визначено який саме орган та за рахунок яких коштів і джерел та в якому процедурному порядку здійснює призначення і виплату підвищення пенсій. Виплати даній категорії громадян проводяться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 25.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Крім того, просили застосувати місячний строк на звернення до суду.
Згідно ст.183-2 КАС України справа розглянута суддею в порядку скороченого провадження.
Дослідивши матеріали справи, прихожу до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення виходячи з наступного.
Встановлено, що позивач, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»і відповідно до ст. 6 цього Закону має право на отримання державної соціальної підтримки, а саме підвищення до пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком (а.с.4).
Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»та положення ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не зупинялось, а отже допомога в 2010 році та році мала нараховуватись у визначених Законом України «Про соціальний захист дітей війни»розмірах.
Крім цього, також не беруться до уваги письмові заперечення відповідача і в тій частині, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом і для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується. При цьому слід звернути увагу на те, що відповідно до
-2-
ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком. При цьому, ст.19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, то прихожу до висновку про відсутність правових підстав для застосування відповідачем будь-якої іншої величини, ніж встановлена ч.1 ст.28 цього Закону, для розрахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни. У зв'язку з цим заперечення відповідача у відповідній частині суд вважає необґрунтованими.
Доводи відповідача, в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам, які мають статус дітей війни, не можуть бути підставою для їх нездійснення або відмови в задоволенні позову. Потрібно також взяти до уваги те, що відповідно до ч. 4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.
Відповідно до ч. 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищенаведене, відповідач не довів правомірності своїх дій, яка полягає у невиплаті позивачці підвищення до пенсії за період з за період з 13.11.2010 року по 31.12.2010 року включно, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у зв'язку з чим позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача починаючи надалі при нарахуванні йому пенсії нараховувати соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства. В тому числі на виконання делегованих повноважень.
З наведеного випливає, що захист прав, свобод та інтересів є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушень. Таким чином, прийняття судом рішення щодо захисту прав та інтересів осіб на майбутнє, без їх порушення, є безпідставним.
Щодо прохання відповідача при постановленні рішення застосувати строки позовної давності, а саме місячний строк на звернення до суду, то ч.4 ст.99 КАС України встановлено, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то для звернення до адміністративного суду встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
З урахуванням того, що відмову на своє звернення позивач отримала 18.04.2011 року та фактичної дати звернення позивача за захистом своїх порушених прав (13.05.2011 року), виходячи із передбаченого законом строку звернення до адміністративного суду, на застосуванні якого наполягав відповідач, вважаю, що позивач не пропустила строк звернення до суду.
Розподіл судових витрат суд здійснює згідно вимог ст.94 КАС України.
Керуючись ст.ст.22, 46 ст.152 Конституції України, ст.ст.6, 7 Закону України «Про
соціальний захист дітей війни», Законом України «Про Державний бюджет на 2010 рік», ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 6-14, 71, 159-163, 167, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
-3-
Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області, в частині недоплати ОСОБА_1 щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 13.11.2010 року по 31.12.2010 року включно року включно, неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Мукачівському районі Закарпатської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1, щомісячної надбавки до пенсії як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 13.11.2010 року по 31.12.2010 року включно, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 (три гривні 40 копійок) гривень.
В частині позовних вимог про зобов'язання відповідача надалі при нарахуванні йому пенсії нараховувати соціальну державну допомогу, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відмовити.
Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Суддя Л.В. Курах