Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322
Іменем України
04.04.2011Справа №5002-32/873-2011
Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Донбасс» (98300, АР Крим, м. Керч, вул.. Єременко, 41 ідентифікаційний код 30514729)
До відповідача - Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (98318, АР Крим, м. Керч, вул.. Кірова, 79-а, ідентифікаційний код 26224872).
Про стягнення 27 475, 38 грн.
За участю представників:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - ОСОБА_1 довіреність № 20-3/277 від 11.01.2011р.
Представнику роз'яснено права і обов'язки передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема право відводу судді, відповідно до статті 20 Господарського процесуального України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано.
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Крим-Донбасс» звернулось до Господарського суду з позовом до Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» про стягнення 27 541, 38 грн., втому числі 24 541, 88 грн. - суми основного боргу, 2 933, 50 - пені.
Ухвалою господарського суду від 11.03.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 24.03.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.
З підстав, викладених в ухвалі Господарського суду АР Крим від 24.03.2011р. розгляд справи відкладений на 04.04.2011р., про що сторони також були поінформовані належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 3 від 04.01.2010р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача із позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час т місце судового засідання сповіщений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Позивачем викладені норми закону повторно були проігноровані.
Так, у судове засідання 24.03.2011р. представник позивача з'явився, проте вимоги суду не виконав, витребувані судом документи не надав, у зв'язку із чим суд був змушений відкласти розгляд справи.
Враховуючи те, що норми статті 38 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства - свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції.
У зв'язку з тим, що позивач недобросовісно віднісся до покладених на нього обов'язків, не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні, та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін і неявка позивача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України - за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд
04.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крим-Донбасс» (Підрядник) (позивач) та Керченською філією ОП «Кримтеплокомуненерго» (Замовник) (відповідач) був укладений договір підряду № 3 (а.с. 23).
Відповідно до пункту 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе здійснення ремонтно-будівельних робіт з відновлення асфальтобетонного покриття доріг та тротуарів по вулицям міста.
Пунктом 3.2 Договору сторони передбачили, що договірна ціна є динамічною та уточнюється при оформленні форм КБ -2в та КБ-3, у відповідності до ДБН Д 1.1-1-2000 по фактично виконаним обсягам роботи, цінам на матеріали, підтвердженим Підрядником, фактичним затратам на транспортні витрати. про що повинно бути складено додаткову угоду до Договору, як то передбачено пунктом 2.2 Договору.
Відповідно до пункту 3.3 Договору оплата здійснюється протягом 7 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів КБ-2, КБ-3 уповноваженими представниками.
Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє протягом 1 року, але до повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору, відповідно до пункту 6.1 Договору.
Так, на виконання умов договору 23.06.2010р. сторонами був підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт червень 2010 р. на суму 17 430, 00 грн. ( а.с. 25-30) та акт приймання виконаних підрядних робіт червень 2010 р. на суму 16 558, 80 грн. ( а.с. 32-34).
У відповідності до умов договору взаємозаліку із загальної суми боргу була виключена сума 9 446, 92 грн.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підпунктом 1 пункту 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.
В даному випадку підставою виникнення зобов'язань у сторін є договір підряду.
Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, неналежне виконання обов'язків за договором підряду призвело до утворення заборгованості в сумі 24 541, 88 грн., яка підтверджується матеріалами справи, визнана відповідачем у відзиві на позов та у підписаному обома сторонами акті звірки взаєморозрахунків, а отже підлягає стягненню з відповідача.
Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 2 933, 50 грн.
Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пеня передбачена пунктом 5.1 Договору та становить подвійну облікову ставку НБУ за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до пункту 1.19 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ. Дні визначаються для банків робочими за правилами, встановленими відповідною постановою Національного банку України.
Отже правильний період нарахування пені повинен починатись з 05.07.2010р. та обмежитись 03.01.2011р.
Судом встановлено, що заявлена позивачем до відшкодування сума пені за період з 05.07.2010р. по 03.01.2011р. повинна бути розрахована наступним чином:
33 988, 80 грн. х 2 дня прострочення х 19 % (подвійна облікова ставка НБУ з 08.06.2010р. по 07.07.2010р.) / 365 дн. = 35, 39 грн.
33 988, 80 грн. х 34 дня прострочення х 17 % (подвійна облікова ставка НБУ з 08.07.2010р. по 09.08.2010р.) / 365 дн. = 538, 23 грн.
33 988, 80 грн. х 50 днів прострочення х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з з 10.08.2010р.) / 365 дн. = 721, 68 грн.
28.09.2010р. сторонами був підписаний договір взаємозаліку, відповідно до якого сума основного боргу зменшилась до 24 541, 88 грн.
24 541, 88 грн. х 97 днів прострочення х 15,5 % (подвійна облікова ставка НБУ з 10.08.2010р.) / 365 дн. = 1 010, 92 грн.
Таким чином, сума пені, яка підтверджується матеріалами справи становить 2 306, 22 грн.
Іншого сторонами всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33,34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» в особі Керченської філії ОП «Кримтеплокомуненерго» (98318, АР Крим, м. Керч, вул.. Кірова, 79-а, ідентифікаційний код 26224872) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Донбасс» (98300, АР Крим, м. Керч, вул.. Єременко, 41 ідентифікаційний код 30514729) 24 541, 88 грн. заборгованості, 2 306, 22 - пені, 268, 48 грн. державного мита та 230, 61 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 04.04.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 05.04.2011р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Направити рішення на адресу сторін відповідно до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.