Справа № 2-А-678/11
Ряд стат звіту 10.3.1
Код суду 0707
Іменем України
10 травня 2011 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Морозова Н. Л. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Мукачеві Закарпатської області про визнання направомірними дії суб'єкта владних повноважень та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату соціальної допомоги як „дитині війни”,
08 квітня 2011 р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління ПФ в м. Мукачеві Закарпатської області про зобов'язання відповідача нарахувати йому недоплачену, як „дитині війни” щомісячну державну соціальну допомогу з 01 січня 2006 року по день постановлення рішення суду, виплату якої передбачено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” у відповідності з ст. 28 Закону України "Про обов'язкове державне пенсійне страхування”. Позивач зазначає, що він -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 має статус „дитини війни” та отримує щомісячну соціальну допомогу в розмірі 49,80 гривень. Посилаючись на те, що розмір призначеної та виплачуваної їй щомісячної соціальної допомоги є меншим, ніж установлено ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” тобто 30% мінімальної пенсії за віком, просить привести його у відповідність із цим Законом та зобов'язати його усунути зазначене порушення, провівши відповідне нарахування недоплаченої їй щомісячної державної допомоги, як дитині війни.
Управління ПФ в м. Мукачеві Закарпатської області у своєму запереченні на позов, посилаючись на те, що Законом України „Про соціальний захист дітей війни” передбачено, що фінансування виплат по даному закону проводиться з Державного бюджету України, який затверджує ВР України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, а тому не вбачає порушень законодавства з боку Управління ПФ при цьому зазначає, що позивачем пропущено строк встановлений ч.5 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк, а тому просить у задоволенні вимог позову відмовити.
Перевіривши за матеріалами справи, наведені у позові доводи та заперечення сторін суд приходить до слідую чого висновку.
Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які набули правового статусу дітей війни, основи їх соціального захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України "Про соціальний захист дітей війни".
Зокрема статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком є визначальною для вирішення даного спору, крім того це право гарантується Конституцією України (стаття 46 Конституції України).
Судом встановлено, що позивач є громадянином України, якому до 2 вересня 1945 року було менше 18 років, тобто, відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" вона є дитиною війни. Зазначені обставини визнані сторонами.
З огляду на наведене позивач має право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Водночас, щодо такого її права на період 2006 року, то підвищення до пенсії дітям війни могло бути впроваджено за наступних умов: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету відповідно до вимог статті 110 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", в редакції, викладеній у Законі України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 19.01.2006 року".
Однак такі умови не настали.
Що ж до підвищення пенсії дітям війни у 2007 році, то пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом було зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2007 рік.
Проте Рішенням Конституційного Суду України N 6-рп/2007 від 09.07.2007 року положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" з урахуванням статті 111 цього Закону визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. були внесені зміни до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни". Відповідно до цих змін було встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення до пенсії в розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" визнані неконституційними.
Відповідно до вимог 2 статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, у 2006 році та в період з 01.01. 2007 року до 09.07.2007 року позивач не мала права на отримання державної соціальної підтримки, оскільки норма, якою передбачено це право, була зупинена, а з 01.01.2008 року до 22.05.2008 року - таке право у позивача було відсутнє у зв'язку із дією положень пункту 28 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Таким чином, дії управління Пенсійного фонду України в м. Мукачеві Закарпатської області є протиправними лише з моменту ухвалення рішень Конституційним Судом України.
За таких обставин, позивач до 09.07.2007 року, а також з 01.01.2008 до 22.05.2008 року не мав права на підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, а має його лише з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року.
Що ж стосується розміру мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, то слід визнати, що розрахунок необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Разом з тим, суд вважає, що право на отримання державної соціальної підтримки - підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у позивача, відповідно до заявлених вимог, було і у 2009 році, оскільки Закон України "Про соціальний захист дітей війни" Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не зупинявся та не змінювався.
Нарахування та виплата у 2010 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Дія норм ст. 6 цього закону не була зупинена чи обмежена іншими нормативними актами.
Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування розміру мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Статтєю 54 Закону, ВР України, від 27.04.2010, № 2154-VI "Про Державний бюджет України на 2010 рік установлено у 2010 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 825 гривень, з 1 квітня - 839 гривень, з 1 липня - 843 гривень, з 1 жовтня - 861 гривні, з 1 грудня - 875 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: - осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 695 гривень, з 1 квітня - 706 гривень, з 1 липня - 709 гривень, з 1 жовтня - 723 гривень, з 1 грудня - 734 гривень. Розміри державних соціальних гарантій на 2010 рік, що визначаються залежно від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.
Беручи до уваги, що правові положення, які передбачають виплату підвищення до пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а позивач належить до вказаної групи осіб і має право на її отримання, органи державної влади не можуть свідомо зменшувати розмір такої допомоги.
За таких обставин, вимоги позивача що визнання неправомірною відмови суб'єкта владних повноважень у перерахунку підвищення до пенсії та щодо зобов'язання УПФУ в м. Мукачеві провести нарахування та виплату на її користь підвищення до пенсії з 01 січня 2006 року по день постановлення рішення підлягають до часткового задоволення у межах строку позовної давності, тобто за шість місяців з дня коли особа дізналася про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, з урахуванням виплачених позивачу сум.
На підставі наведеного, керуючись: ст. 95 Конституції України, Закону України „Про соціальний захист дітей війни", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України „ Про державний бюджет на 2010 рік, ст.ст. 6, 7, 10, 11, 17, 18, 71, 94, 99, 183-2 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити частково.
Визнати неправомірною відмову УПФУ в м. Мукачеві в Закарпатській області у перерахунку ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням абзацу 1 частини 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Мукачеві Закарпатської області нарахувати та виплатити в користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням абзацу 1 частини 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 03 вересня 2010 року по день постановлення рішення суду, з врахуванням виплачених сум. У решті позову відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду, в межах суми стягнення за один місяць.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня отримання копії постанови шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Морозова Н. Л.