Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 317
Іменем України
28.03.2011Справа №5002-28/4193-2010
За позовом - Приватного підприємства «Викс» (95024, м. Сімферополь, пров. Заводський, 33; 99040, м. Севастополь, вул. Лоцманська, 3, кв. 51).
До відповідача - Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, б. 8/26) в особі відділення «Кримська регіональна дирекція «ПАТ «ВТБ Банк» (95034, м. Сімферополь, пр. Перемоги, 26).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (01001, м. Київ, вул. Ковпака, 29) в особі Кримської республіканської філії ПАТ «Укрсоцбанк» (95000, м. Сімферополь, пр-т. Кірова, 29).
Про стягнення 900 000,00 грн.
Суддя С.О. Лукачов
представники:
Від позивача - не з'явився, повідомлений належним чином.
Від відповідача - ОСОБА_1 - ст. ю/к. юр. відділу, довіреність № 632/11.5.2 від 09.08.2010 р.
Від третьої особи - ОСОБА_2 - пров. ю/к., довіреність № 02-04/876 від 02.12.2010 р.
Суть спору: Приватне підприємство «Викс» звернулось до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства ВТБ Банк в особі відділення «Кримська регіональна дирекція «ПАТ «ВТБ Банк» про стягнення грошових коштів в розмірі 900 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступним: позивач мав намір продати комплекс нежитлових будівель загальною площею 3144,6 кв.м, який розташовано по вул. Федько, 54, 54-А в м. Феодосія, які належать останньому на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 31.01.2008 р., проте, відповідач своїми противоправними діями по направленню повідомлення про накладання заборони на відчуження об'єкту нерухомості 17.11.2009р. обумовив неможливість виконання позивачем зобов'язань по укладанню 26.03.2010р. договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, у зв'язку з чим, відповідач був змушений повернути суму завдатку у подвійному розмірі, що склало 900 000,00 грн.
Представник відповідача надав відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні заявлених вимог, посилаючись на те, що 17.11.2009 р. постановою Севастопольського апеляційного господарського суду розірвано договір купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2008 р., укладений між ВАТ «ВТБ Банк» та ПП «Викс», та до відповідача повернулось право власності на спірне майно, у зв'язку з чим останній вважає, що після розірвання договору зобов'язання між сторонами припинились, а позивач, починаючи з 17.11.2009р., не мав права укладати будь-які угоди стосовно комплексу спірних нежитлових будівель.
06.09.2010р. ухвалою господарського суду АР Крим замінено відповідача - Відкрите акціонерне товариство «ВТБ Банк» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк».
20.09.2010р. ухвалою господарського суду АР Крим залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «Укрсоцбанк» в особі Кримської республіканської філії.
29.09.2010р. третя особа надала письмові пояснення, в яких зазначено, що виключена наявність будь-яких іпотечних відносин між сторонами у справі щодо спірного майна ні до, ні після укладання між позивачем та третьою особою Іпотечного договору від 08.10.2008р., посвідченого приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Калініною Н.В. за реєстровим номером 9159, оскільки, при укладанні та нотаріальному посвідчені Іпотечного договору нотаріусом було здійснено перевірку даних Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, жодних відомостей щодо обтяження об'єкту нерухомості реєстр не містив, а зважаючи на те, що відповідно до п.1.9. Іпотечного договору наступні іпотеки предмета іпотеки забороняються, крім передачі Предмета іпотеки в наступну іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк», укладання позивачем будь - якого іншого договору з іншим іпотекодержателем у період дії Іпотечного договору є неможливим. Крім того, у поясненнях зазначено, що Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» є правонаступником Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», створеного в організаційно-правовій формі відкритого акціонерного товариства. ПАТ «Укрсоцбанк» належать усі права та обов'язки, що належали АКБ «Укрсоцбанк». Зміна найменування банку відбулася на виконання вимог ч. 5 Розділу ХVII Закону України «Про акціонерні товариства» відносно приведення статуту банку у відповідність до зазначеного Закону.
29.09.2010р. ухвалою господарського суду АР Крим провадження у справі зупинялося до розгляду Севастопольським апеляційним адміністративним судом справи № 2а-6459/10/8/0170.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 ГПК Україна.
Після вияснення всіх обставин справи та перевірення доказів, суд видалявся для прийняття рішення по справі до нарадчої кімнати.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідача та третьої особи, суд -
25 березня 2010р. між Приватним підприємством «Викс» (продавець) та фізичною особою Мартиновим Романом Євгеновичем (покупець) укладено договір завдатку № 7 (а. с. 10-11, т. 1), відповідно до якого покупець купує, а продавець продає належний йому на праві приватної власності комплекс нежитлових будівель загальною площею 3144,6 кв.м, який розташовано за адресою: м. Феодосія, вул. Федько, 54 (далі - об'єкт нерухомості), вартістю, розмір якої буде погоджено та встановлено сторонами остаточно на день укладання договору купівлі-продажу, а саме - 26 березня 2010р.
Відповідно до ст. 570 Цивільного кодексу України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Відповідно до ст. 571 Цивільного кодексу України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Сторона, винна у порушенні зобов'язання, має відшкодувати другій стороні збитки в сумі, на яку вони перевищують розмір (вартість) завдатку, якщо інше не встановлено договором.
У разі припинення зобов'язання до початку його виконання або внаслідок неможливості його виконання завдаток підлягає поверненню.
Відповідно до договору завдатку, покупець в підтвердження своїх намірів придбати об'єкт нерухомості та оформити договір купівлі-продажу в строк до 25.03.2010р. вносить, керуючись ст.ст. 570, 571 Цивільного кодексу України, завдаток в сумі 450 000,00 грн. шляхом перерахування зазначеної суми на поточний рахунок продавця.
На виконання умов договору, покупець Мартинов Р.Є. перерахував позивачу обумовлену договором суму у розмірі 450 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 10, 11, 12 (а. с. 12-13, т. 1).
Як зазначено у договорі завдатку, продавець свідчить, що належний йому об'єкт нерухомості на момент оформлення завдатку знаходиться під забороною відчуження, яка накладена АКБ «Укрсоцбанк». Продавець не пізніше 12.00 годин за Київським часом 26 березня 2010р. до оформлення договору купівлі-продажу у нотаріуса зобов'язується з'явитися з повідомленням від АКБ «Укрсоцбанк» про зняття заборони на відчуження у зв'язку з повним погашенням заборгованості за кредитним договором від 08.10.2008р.
Як зазначає позивач, АКБ «Укрсоцбанк» повідомив позивача про готовність дати згоду на відчуження об'єкту нерухомості, у зв'язку з чим третя особа у справі не заперечувала проти укладання договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості, який знаходиться в іпотеці.
Проте, з витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 26623126 від 25.03.2010р. (а. с. 15-17, т 1) позивачу стало відомо про накладання заборони на житловий будинок, розташований за адресою: м. Феодосія, вул. Федько, 54, приватним нотаріусом Літвіненко Т.В. на підставі повідомлення ВАТ «ВТБ Банк» від 17.11.2009р., вихідний № 233/2000-13 (а. с. 14, т. 1). У зв'язку з зазначеними обставинами позивач та громадянин Мартинов Р.Є. не мали можливості укласти договір купівлі-продажу об'єкту нерухомості у строк, визначений договором завдатку № 7.
25.03.2010р. позивач звернувся до відповідача з листом (вих. № 74, а. с. 22, т. 1), в якому зазначено, що ПП «Викс» невідомо про правові підстави для здійснення запису про заборону відчуження зазначеного вище майна в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Відповідь на даний лист позивач не отримав.
Умовами договору від 25.03.2010р. сторони обумовили, що у разі відмови від продажу об'єкту нерухомості та/або не виконання/неналежного виконання зобов'язань продавця , продавець на підставі ст.ст. 570, 571 ЦК України повертає покупцю протягом 3 календарних днів завдаток в подвійному розмірі.
26 березня 2010р. позивач перерахував на розрахунковий рахунок Мартинова Р.Є. грошову суму у розмірі 900 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1, 2, 3, 4, 5, 6 від 26.03.2010р. (а. с. 19-21, т. 1).
Таким чином, позивач, посилаючись на ст. 1166 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача суму майнової шкоди, яка завдана ПП «Викс» протиправними діями відповідача по направленню приватному нотаріусу повідомлення про накладання заборони на житловий будинок, розташований за адресою: м. Феодосія, вул. Федько, 54.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Як встановлено господарським судом АР Крим під час розгляду справи № 2-27/8950-2008, 31 січня 2008 р. між ВАТ «ВТБ Банк» в особі його Кримської філії (продавець) та ПП «Викс» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна - комплексу, нежитлових будівель, розташованого в м. Феодосія, вул. Федько, буд. 54 та нежитлової будівлі, гаражу, розташованого в м. Феодосія, вул. Федько, буд. 54-а, посвідчений нотаріально за реєстровим № 279.
Так, рішенням господарського суду АР Крим від 28.09. - 05.10.2009р., в частині позовних вимог ВАТ «ВТБ Банк» про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2008р., виселення ПП «Викс» з комплексу нежитлових будівель та нежитлової будівлі, гаражу, а також, зобов'язання МБТІ виключити з Реєстру права власності на нерухоме майно запису про реєстрацію права власності за ПП «Викс» на спірне нерухоме майно, було відмовлено, а в іншій частині, провадження у справі припинено, на підставі п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
17.11.2009р. постановою Севастопольського апеляційного господарського суду рішення господарського суду АР Крим від 28.09. - 05.10.2009р. скасовано частково та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ВАТ «ВТБ Банк» задоволено частково: розірвано договір, посвідчений нотаріально за реєстровим № 279, купівлі-продажу нерухомого майна від 31.01.2008р., розташованого в АР Крим, м. Феодосія, вул. Федько, буд. 54 та гаражу, розташованого в АР Крим, м. Феодосія, вул. Федько, буд. 54-а, а також, виселено ПП «Викс» із вказаного спірного комплексу нежитлових будівель та нежитлової будівлі, гаражу. В іншій частині, рішення місцевого господарського суду залишено без змін (а. с. 38-43, т. 1).
31.03.2010р. постановою Вищого господарського суду України залишено без змін постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009р. у справі № 2-27/8950-2008 (а. с. 44-46, т. 1).
14.12. 2010р. постановою Вищого господарського суду України скасовано постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 року у справі № 2-27/8950-2008, залишено в силі постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 року у даній справі, відмовлено в задоволенні заяви ПП «Викс» про перегляд постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.11.2009 року за нововиявленими обставинами.
Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. При цьому, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (ч. 3 ст. 653 ЦК України, ч. 5 ст. 188 ГК України).
Зазначені обставини підтверджені також постановою Вищого господарського суду України від 28.11.2010р. у справі № 2-11/958-2010 (а. с. 1-3, т. 2).
Отже, з 17 листопада 2009 року приватне підприємство «Викс» втратило будь-які права на нерухоме майно, яке розташовано в м. Феодосія, вул. Федько, буд. 54 та гаражу, розташованого в м. Феодосія, вул. Федько, буд. 54-а.
Враховуючи вищевикладені обставини, позивач починаючи з 17.11.2009 р. не мав права укладати будь-які договори стосовно зазначеного комплексу нежитлових будівель.
Крім того, судом встановлено, що директору ПП «Викс» було відомо про факт розірвання договору купівлі-продажу 17.11.2009р. в судовому порядку, оскільки саме він був присутній в судовому засіданні Севастопольського апеляційного господарського суду під час оголошення постанови суду від 17.11 2009р. у справі № 2-27/8950-2008.
Таким чином, на день укладення договору завдатку № 7 від 25.03.2010р., позивачу було відомо, що з 17.11.2009 р., він втратив будь-які права на нерухоме майно, яке він мав намір продати.
Суд дійшов висновку про безпідставність посилання ПП «Викс» у позовній заяві на приписи ст. 1166 ЦК України, у зв'язку з наступним.
Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.
Отже, для відшкодування шкоди за правилами даної статті необхідно довести такі факти:
а) Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
б) Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права.
в) Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
г) Вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.
При цьому, наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковою для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди.
Судом встановлено, що законність внесення запису до Єдиного державного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна щодо нерухомого майна, яке було предметом договору купівлі-продажу від 31.01.2008р., була предметом перевірки правоохоронних органів. Постановою слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури АР Крим Морозова А.С. від 19.07.2010р. (а. с. 55-57, т. 1) відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб Відділення Кримська регіональна дирекція ВАТ «ВТБ Банк» та відносно приватного нотаріуса Літвіненко Т.В. з наступних підстав: відсутність вини в діях зазначених осіб під час внесення зазначеного запису; правомірність дій нотаріуса під час внесення запису до Єдиного державного реєстру заборон на відчуження об'єктів нерухомого майна; відсутність заподіяної майнової шкоди.
Отже, відсутні докази, які підтверджують наявність противоправної поведінки відповідача в особі його посадових осіб, а також не доведена вина з боку відповідача в особі його працівників направлена на спричинення майнового збитку позивачу.
Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість вимог ПП «Викс» щодо стягнення з відповідача суми у розмірі 900 000,00 грн., у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені - 28.03.2011р.
Рішення оформлено відповідно до ст. 84 ГПК України - 31.03.2011р.
Враховуючи викладене та керуючись статями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову - відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Лукачов С.О.