Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 103
Іменем України
29.03.2011Справа №5002-15/145.1-2011
За позовом Новоград-Волинського міжрайонного прокурора (11701, м. Новоград-Волинський, вул. Косачів, 6а) в інтересах держави в особі
1. Міністерства палива та енергетики України (01000, м. Київ, вул. Хрещатик, 30)
2. Дочірньої компанії «Укртрансгаз» (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (01000, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6) в особі Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» (11700, м. Новоград-Волинський, вул. Коростенька, 1; 33027, м. Рівне, вул. Костромська, 25-а)
До відповідача Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» (96012, АР Крим, м. Армянськ, Північна Промзона) в особі Філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» (12110, смт. Іршанськ, Володарськ-Волинський район, Житомирська обл., вул. Шевченка, 1)
За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство «Укргаз-Енерго» (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська/ Басейна, 1-3/2, приміщення 61, 6-й поверх)
про стягнення 58 085,14 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
Прокурор - Меренцов С.І., посвідчення НОМЕР_1
Від позивачів - не з'явилися
Від відповідача - ОСОБА_1, представник, довіреність №01-02-14/225 від 10.01.2011
Від третьої особи - не з'явився
Обставини справи: 01.07.2009 Новоград-Волинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України, Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Новоград-Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Львівтрансгаз», діяльність якого на підставі наказу ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» від 19.8.2009 №329, наказу філіалу Управляння магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» ДК «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» від 28.8.2009 №449 припинена, права та обов'язки перейшли до Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії УМГ «Львівтрансгаз» звернувся до господарського суд Житомирської області із позовною заявою до Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» в особі Філії «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заборгованості в сумі 58 085,14 грн., а саме: 34 928,46 грн. боргу по наданню послуг за транспортування природного газу, 3 784,31 грн. інфляції, 522,49грн. 3% річних та 18 849,88 грн. пені.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 03.07.2009 по справі №12/1016 порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 17.09.2009 матеріали справи №12/1016 направлено до господарського суду АР Крим.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 24.09.2009 порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду та привласнено справі №2-2/5142-2009.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 24.11.2009 по справі №2-2/5142-2009 залучено до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Закрите акціонерне товариство «Укргаз-Енерго».
Рішенням господарського суду АР Крим від 25.06.2010 по справі №2-2/5142-2009 у задоволені позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.08.2010 по справі №2-2/5142-2009 рішення господарського суду АР Крим від 25.06.2010 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.12.2010 по справі №2-2/5142-2009 рішення господарського суду АР Крим від 25.06.2010 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 18.01.2011 справу прийнято до провадження, призначено до слухання та привласнено справі №5002-15/145.1-2011.
10.02.2011 та 10.03.2011 від позивача Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Рівненського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» до суду надійшли письмові пояснення по справі, у яких позивач просить суд позов задовольнити та від відповідача до суду надійшли письмові пояснення по справі, у яких відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити.
Також, 10.03.2011 від відповідача до суду надійшли письмові пояснення по справі, у яких відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити та від позивача 2 до суду надійшли письмові пояснення по справі, у яких позивач просить суд позов задовольнити.
Представники позивачів та третьої особи до судового засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строку передбаченого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення прокурора та представника відповідача, суд
14.11.2005 між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Новоград-Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та філією «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» укладено договір на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами №НВ-24-П-06 (а.с.15-16, т.1).
Згідно пункту 1.1 договору №НВ-24-П-06, предметом договору є надання газотранспортною організацією послуг по транспортуванню природного газу, його очистці, осушці, одоризації, в об'ємах, закуплених замовником у постачальника, що підтверджується Об'єднаним диспетчерським управлінням ДК «Укртрансгаз», його передача, ВАТ «Житомиргаз» на газорозподільній станції або газорозподільному пункті.
20.12.2009 між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі Новоград-Волинського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів та філією «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» укладено додаткову угоду №2 до договору на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами №НВ-24-П-06 від 14.11.2005 (а.с.22, т.1).
Згідно підпункту «в» пункту 1.3 договору №НВ-24-П-06 (в редакції додаткової угоди №2), за даним договором газотранспортне підприємство надає послуги по транспортуванню замовнику обсягів природного газу з ресурсів імпортованого газу, за виключенням обсягів газу, які отримує замовник з ресурсів «Укргаз-Енерго».
Відповідно до пункту 11.1 договору №НВ-24-П-06 (в редакції додаткової угоди №2), даний договір набирає чинності з 01.01.2008 і діє в частині транспортування газу до 31.12.2008, а в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного їх здійснення.
Позивачем були надані відповідачу послуги по транспортуванню природного газу за квітень 2008 року у розмірі 666,983 тис.м3 на суму 18 408,73 грн. та за травень 2008 року у розмірі 598,541 тис.м3 газу на суму 16 519,73 грн. згідно договору №НВ-24-П-06.
У зв'язку з чим, позивачем були виставлені відповідачу рахунки за транспортування газу №04/08-37 від 30.04.2008 на суму 18 408,73 грн. та №05/08-37 від 31.05.2008 на суму 16 519,73 грн. (а.с.9-10, т.1), які відповідач не оплатив, що й стало приводом для звернення прокурора з позовом до суду для стягнення цієї заборгованості в примусовому порядку. Також, прокурор просить суд стягнути з відповідача 3 784,31 грн. інфляції, 522,49 грн. 3% річних та 18 849,88 грн. пені.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами Договору.
Судом встановлено, що 28.11.2007 між Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго» та філією «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» укладено договір про постачання природного газу №3/77/Ч-08, відповідно до пункту 1.1 якого, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити природний газ (а.с.56-64, т.1).
Також, між Закритим акціонерним товариством «Укргаз-Енерго» та філією «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» укладено додаткові угоди №4 від 28.03.2008 та №5 від 25.04.2008 до договору про постачання природного газу №3/77/Ч-08 від 28.11.2007, з пунктів 4 яких вбачається, що до ціни газу включається вартість витрат постачальника на оплату послуг газотранспортного та газорозподільних підприємств з транспортування та розподілу газу магістральними та розподільними трубопроводами до пунктів приймання-передачі (а.с.65-68, т.1).
З матеріалів справи вбачається, що у квітні-травні 2008 року Закрите акціонерне товариство «Укргаз-Енерго» продало, а філія «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» купило згідно договору №3/77/Ч-08 від 28.11.2007 природний газ в об'ємі 1265,521 тис.м3 на суму 1 679 263,27 грн., що підтверджується актами прийому-передачі партії природного газу згідно договору №3/77/Ч-08 від 28.11.2007 №002224 від 30.04.2008 об'ємом 666,983 тис.м3 газу на суму 885 040,55 грн. за квітень 2008 року та №002263 від 31.05.2008 об'ємом 598,541 тис.м3 газу на суму 794 222,72 грн. за травень 2008 року (а.с.3-4, т.2).
Також, факт прийому-передачі газу по договору №3/77/Ч-08 від 28.11.2007 у вищевказаних об'ємах підтверджується актами прийому-передачі природного газу між УЕГХ ВАТ «Житомиргаз» та філією «Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат» Закритого акціонерного товариства «Кримський Титан» від 05.05.2008 та від 01.06.2008 (а.с.1-2, т.2).
Отже, з наведеного можна зробити висновок, що відповідач сплатив послуги за транспортування газу у ціні природного газу від Закритого акціонерного товариства «Укргаз-Енерго» за договором про постачання природного газу №3/77/Ч-08 від 28.11.2007, як це передбачено пунктами 4 додаткові угоди №4 від 28.03.2008 та №5 від 25.04.2008 до договору про постачання природного газу №3/77/Ч-08 від 28.11.2007.
Скасовуючи рішення господарського суду по даній справі Вищий господарський суд України у своїй постанові вказав на необхідність вирішення питання щодо залучення НАК «Нафтогаз України» у якості третьої особи з огляду на те, що рішення з даного господарського спору може вплинути на права та обов'язки НАК «Нафтогаз України», оскільки постановою Кабінету Міністрів України №1729 від 27.12.2001 «Про забезпечення споживачів природним газом» було передбачено, що природний газ імпортованого походження на ринку України постачається лише з ресурсу НАК «Нафтогаз України».
Суд не вбачає підстав для залучення до розгляду справи третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», оскільки предметом спору у даній справі є несплата відповідачем наданих позивачем послуг з транспортування газу у квітні-травні 2008 року по договору №НВ-24-П-06 від 14.11.2005, а згідно підпункту «в» пункту 1.3 договору №НВ-24-П-06 (в редакції додаткової угоди №2), за даним договором газотранспортне підприємство надає послуги по транспортуванню замовнику обсягів природного газу з ресурсів імпортованого газу, за виключенням обсягів газу, які отримує замовник з ресурсів «Укргаз-Енерго».
Аналізуючи наведені умови договорів та вимоги нормативно-правових актів можна зробити висновок, що прокурор та позивачі належними доказами не довели суду факт наявності заборгованості відповідача по договору на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами №НВ-24-П-06 від 14.11.2005.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по договору на надання послуг по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами №НВ-24-П-06 від 14.11.2005 задоволенню не підлягають.
Доказів, що підтверджують зворотне, ніж встановлено судом, прокурором та позивачами суду не надано, в той час, як згідно вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень способом, встановленим для доведення такого роду фактів.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В|розв'язав|:
У задоволенні позову відмовити.
Рішення оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 31.03.2011.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.