Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 309
Іменем України
28.03.2011Справа №5002-22/465-2011
за позовом Виконавчого комітету Ялтинської міської ради (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1),
до відповідача Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації «Кераміст», (69015, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Трегубова, 1),
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору 1. Ялтинської міської ради, (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1)
2. гр. ОСОБА_1, (АДРЕСА_1)
3. ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп», (м. Київ, вул. В. Хвойки, 18/14)
4. ТОВ «Ліота» (м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя, 21, кв. 15)
про спонукання до виконання певних дій
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - ОСОБА_2, представник, дов від 01.03.2011 року
від відповідача - ОСОБА_3, представник, дов від 14.06.2010 року
від третіх осіб - 1. ОСОБА_2, довіреність № 02.11-07/777 від 01.03.11, представник; 2. ОСОБА_4 від 15.02.11, представник; 3, 4 - не з'явились
Обставини справи:
Позивач - Виконавчий комітет Ялтинської міської ради звернувся до господарського суду АР Крим із позовною заявою до Торгівельно-промислової транснаціональної корпорації «Кераміст» про зобов'язання привести об'єкт будівництва, який розташований за адресою: м. Ялта, вул. К.Маркса, 18а у відповідність з узгодженим проектом, шляхом демонтажу залізобетонних конструкцій 4 (чотирьох) поверхів.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 08.02.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Ялтинську міську раду.
Відповідач заперечує проти позовних вимог, просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
17.02.2011 року до суду надійшло клопотання відповідача про фіксацію судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Судом вказане клопотання відповідача задоволено.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 17.02.2011 року до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача залучено громадянку ОСОБА_1, ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп».
11.03.2011 року до суду надійшли доповнення відповідача до відзиву на позовну заяву.
14.03.2011 року до суду надійшов відзив третьої особи - громадянки ОСОБА_1. на позовну заяву, відповідно до якого третя особа просить суд в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 15.03.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог спору, на боці відповідача залучено ТОВ «Ліота».
28.03.2011 року до суду надійшли пояснення третьої особи - ТОВ «Ліота».
Треті особи - ТОВ «Компанія з управління активами «Капітал Груп», ТОВ «Ліота» в судове засідання не з'явились, про причини відсутності суду не повідомили. Про дату розгляду справи повідомлені належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
06.12.2005 року між Ялтинською міською радою (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, зареєстрований в КРФ ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що в Державному реєстрі земель зроблений запис від 26.12.2005 року № 040502100138.
Відповідно до пункту 1.1. договору оренди землі, орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку «землі житлової забудови та громадського призначення», код - 1.13.3, розташовану за адресою: м. Ялта, вул. К. Маркса, 18 а (кадастровий № 0111900000:01:006:0142).
Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2054 від 14.12.2006 року наданий дозвіл відповідачу на будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Ялта, вул. К. Маркса, 18а (на місці колишнього комплексу ДПГХ «Бригантина»), у складі: 2 поверхи - об'єкти культурно - побутового обслуговування та 8 житлових поверхів.
Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради № 2352 від 23.10.2008 року дозволено відповідачу збільшення поверховості при будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Ялта, вул. К. Маркса, 18а (на місці колишнього комплексу ДПГХ «Бригантина») у складі двох громадських поверхів та дванадцяти житлових поверхів.
Рішенням Ялтинської міської ради № 7 від 28.12.2010 року зупинено всі види будівельних робіт по об'єкту «Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Ялта, вул. К. Маркса, 18а» з 29.12.2010 року; скасовано рішення від 23.10.2008 року за № 2352 «Про дозвіл Торгівельно-промисловій транснаціональній корпорації «Кераміст» збільшення поверховості при будівництві багатоквартирного житлового будинку за адресою: м. Ялта, вул. К. Маркса, 18а (на місці колишнього комплексу ДПГХ «Бригантина»).
Отже, позивач вказує на те, що на момент подання позову у відповідача наявний дозвіл на будівництва десятиповерхової будівлі, в той час як відповідачем возведені залізобетонні конструкції чотирнадцяти поверхів, у зв'язку з чим позивач дійшов висновку про самовільність з боку відповідача возведення чотирьох поверхів та возведення їх з відступленням від погодженого проекту.
Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Відповідно до статті 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Отже, чинним ЦК України передбачено чотири види протиправних дій забудовника, які призводять до визнання будівлі (споруди) об'єктом самочинного будівництва.
Наслідки двох видів порушень, а саме: 1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; 2) істотне порушення будівельних норм та правил, закріплені у частини 7 статті 375 ЦК України.
Згідно вказаної норми у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Підставою позову є матеріально-правові обставини, з яких випливають заявлені позовні вимоги.
В позовні заяві, а також в поясненнях наданих у судовому засіданні представником позивача, позивач вказував на таку підставу заявлених позовних вимог, як будівництво об'єкту з відхиленням від погодженого проекту (а.с. 2 абз. 6).
Згідно Закону України «Про планування і забудову територій» від 20 квітня 2000 року №1699-III, якій діяв на момент проведення проектних робіт, проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
З матеріалів справи вбачається, що проектну документацію на об'єкт будівництва на замовлення позивача розроблено ТОВ «Портал» (ліцензія Держбуду від 06.05.2004 №768421 серія АА) на підставі договору №157/7-05 від 29.03.2005 р.
Відповідно до пунктів 13, 14 Порядку надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу від 20 грудня 1999 р. №2328 архітектурно-планувальне завдання - це комплекс містобудівних та архітектурних вимог і особливих умов проектування і будівництва об'єкта архітектури, що випливають з положень затвердженої містобудівної документації, державних будівельних норм, місцевих правил забудови населених пунктів, відповідних рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, включаючи вимоги і умови щодо охорони пам'яток історії та культури, довкілля, законних прав і інтересів фізичних та юридичних осіб при розташуванні об'єкта архітектури на конкретній земельній ділянці. Архітектурно-планувальне завдання надається на проектування об'єктів архітектури (будинків і споруд житлово-цивільного, комунального, промислового та іншого призначення, їх комплексів, об'єктів благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва) для нового будівництва, розширення, реконструкції, реставрації (крім пам'яток історії та культури), капітального ремонту (далі - будівництво).
Пунктами 6 - 8 Порядку було передбачено, що зміни до наданого архітектурно-планувального завдання можуть бути внесені лише за згодою замовника місцевим органом містобудування та архітектури, а до технічних умов - організаціями, які їх надали. Дія наданих архітектурно-планувального завдання та технічних умов не може бути зупинена в зв'язку з початком розроблення або коригування містобудівної документації, місцевих правил забудови. Якщо у наданому замовнику архітектурно-планувальному завданні має місце порушення вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови, державних норм, стандартів і правил, дія архітектурно-планувального завдання може бути зупинена Держбудом - для міст Києва і Севастополя, управлінням містобудування та архітектури облдержадміністрації - для території відповідної області, уповноваженим органом містобудування та архітектури Ради міністрів Автономної Республіки Крим - для території Автономної Республіки Крим до усунення зазначених порушень.
Розробка проектної документації проводилась на підставі архітектурно-планувального завдання №06/01/02/2005 від 12.01.2005, затвердженого начальником Управління головного архітектора міста Ялта та Міністром архітектури та будівельної політики АР Крим, в пункті 15 якого чітко встановлені обмеження за висотою - 14 поверхів.
Дія зазначеного АПЗ під час під час розробки проектної документації та проведення будівельних робіт у встановленому законом порядку не зупинялась, зміни до нього не вносились, АПЗ не відкликалось та не скасовувалось.
Розробка проектної документації проводилась на підставі дозволу на проведення проектно-вишукувальних робіт, наданого рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 27.08.2007 №1327, продовженого рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 28.07.2005 №1110, які також не скасовувались.
Крім того, проведення проектних робіт на 14-ти поверхову будівлю погоджено із Державним комітетом України з будівництва та архітектури (лист-погодження від 16.03.2005 №2/5-212).
Розроблену проекту документацію на будівництво схвалено містобудівною радою при Управлінні головного архітектора міста Ялти (протокол №01/11-2005 від 25.08.2005, протокол №01/14-2008), Республіканською містобудівною радою при Міністерстві будівельної політики, архітектури та житлово-комунального господарства АР Крим (протокол №16 від 12.10.2005), засідання містобудівних рад проводились із залученням представників громадськості та депутатського корпусу.
Розроблена проектна документацію на об'єкт будівництва - багатоквартирний житловий будинок по вул. К.Маркса, 18а в м. Ялта із зазначенням поверховості об'єкту - 14 поверхів, одержала позитивний комплексний висновок №572-05-2006 від 10.11.2006 Служби «Укрінвестекспертиза» в АР Крим.
Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (стаття 2) передбачена адміністративна відповідальність за таке порушення, як виконання будівельних робіт, що не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, - у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт.
Згідно статті 2 зазначеного Закону справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються Державною архітектурно-будівельною інспекцією України та її територіальними органами (далі - інспекції державного архітектурно-будівельного контролю).
Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю здійснюють державний нагляд за додержанням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.
Пунктом 4 постанови КМУ від 18 жовтня 2006 р. №1434 «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію» передбачено, що проводить перевірку: відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, паспортів, сертифікатів та іншої документації; наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції;
Отже, саме Державна архітектурно-будівельна інспекція є органом, уповноваженим державою здійснювати контроль за дотриманням проектних рішеннь та будівельних норма і правил під час будівництва, документально фіксувати виявлені порушення та притягувати винних осіб до адміністративної відповідальності.
Згідно статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач фактично ухилився від виконання обов'язку щодо доказування обставин справи, якими він обґрунтовує заявлені позовні вимоги, не довів у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом надання адміністративних матеріалів органів державного архітектурно-будівельного контролю, істотного відступлення з боку відповідача від проектної документації або істотного порушення будівельних норм та правил з боку відповідача.
Стосовно посилань позивача на рішення Ялтинської міської ради №7 від 28.12.2010 «Про зупинення проведення будівельних робіт за об'єктом «Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Ялта, вул. К. Маркса, 18а» суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не застосовує акти державних та інших органів, якщо ці акти не відповідають законодавству України.
Підстави для скасування рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №2352 від 23.10.2008 зазначені у преамбулі рішення Ялтинської міської ради №7 від 28.12.2010 «Про зупинення проведення будівельних робіт за об'єктом «Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Ялта, вул. К. Маркса, 18а», зокрема численні звернення громадян та громадських організацій про невідповідність об'єкту будівництва матеріалам Детального плану території центральної частини міста Ялта, подання республіканської СЕС, причини (не описані), що впливали на прийняття рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 14.12.2006 №2054 та рішення №2352 від 23.10.2008.
В порушення вимог статті 33 ГПК України, а також ухвал господарського суду, позивачем не надано доказів наявності вказаних обставин, при цьому представник позивача у судовому засіданні послався на втрату відповідних документів.
Статтею 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року №280/97-ВР передбачено загальне повноваження місцевих рад скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Дозвіл на будівництво об'єкта, наданий ТПТНК «Кераміст» в формі рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради №2352 від 23.10.2008 за своєю природою є правовим актом індивідуальної дії, який на відмінку від нормативно-правового акту адресованій конкретній особі та вичерповує свою дію після остаточної реалізації цією особою припису, відображеного у акті.
У своєму рішенні у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є «гарантією стабільності суспільних відносин» між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата. Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
На думку суду, вказаний підхід у тлумаченні правових норм слід поширити на випадки скасування місцевою радою акту виконавчого органу місцевої ради.
Під час розгляду справи встановлено, що на момент ухвалення рішення Ялтинської міської ради №7 від 28.12.2010 «Про зупинення проведення будівельних робіт за об'єктом «Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Ялта, вул. К. Маркса, 18а» повністю завершені будівельні роботи із зведення залізобетонного каркасу будівлі, забудовник перейшов до стадії оздоблювальних робіт та встановлення обладнання на об'єкт, за таких обставин, скасування дозволу на будівництво суперечить принципу «стабільності суспільних відносин», на який послався Конституційний Суд України.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, суд звертає увагу позивача на те, що:
спеціальними законами, що регулюють правовідносини в сфері містобудівництва та діяли на момент ухвалення рішення Ялтинської міської ради №7 від 28.12.2010, зокрема, Законом України «Про планування та забудову території» не передбачено процедури та підстав скасування дозволу на будівництво об'єкту 20 квітня 2000 року №1699-III, одночасно, у статті 29 Закону детально визначений порядок та підстави скасування дозволів на виконання будівельних робіт;
з 15 квітня 2009 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» 16 вересня 2008 року №509-VI з Законів України «Про основи містобудування», «Про планування та забудову території» виключені положення, які передбачали повноваження органів місцевого самоврядування на видачу дозволу на будівництво об'єкту з метою спрощення процедури будівництва;
прикінцевими положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» 16 вересня 2008 року №509-VI передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім: підпунктів 2, 4 пункту 4, абзаців третього та четвертого підпункту 1 та підпункту 2 пункту 7, підпунктів 1 - 4 та абзацу п'ятого підпункту 6 пункту 9, абзаців сьомого та восьмого підпункту 2, підпунктів 5, 10, 11, 13, 16, 17, 20 пункту 10 розділу I цього Закону, які набирають чинності через шість місяців з дня набрання чинності цим Законом (15 квітня 2009 року). Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, вихідні дані (архітектурно-планувальне завдання та технічні умови щодо інженерного забезпечення) та дозвіл на виконання будівельних робіт, отримані до набрання чинності підпунктів, вказаних у першому реченні цього пункту, зберігають чинність протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом, а щодо об'єктів містобудування, будівництво яких розпочато, - до завершення їх будівництва, зазначеною нормою не передбачена можливість скасування раніше виданих дозволів.
Отже, на моменту ухвалення рішення Ялтинської міської ради №7 від 28.12.2010 «Про зупинення проведення будівельних робіт за об'єктом «Багатоквартирний житловий будинок за адресою: м. Ялта, вул. К. Маркса, 18а» чинне законодавство не надає органам місцевого самоврядування повноважень на регулювання містобудівної діяльності шляхом надання дозволу на будівництво об'єкту, не передбачає права органів місцевого самоврядування скасовувати такій дозвіл, виданий згідно законодавства, яке діяло раніше та визначає підстав для скасування дозволу на будівництво.
За вказаних обставин, слід визнати рішення Ялтинської міської ради №7 від 28.12.2010 таким, що не відповідає законодавству України та не підлягає застосуванню під час розгляду спору згідно частини 2 статті 4-1 ГПК України.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Повне рішення складено 30.03.2011 року.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.