Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 322
Іменем України
29.03.2011
Справа №5002-32/367-2011
Господарський суд Автономної республіки Крим у складі судді Барсукової А.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні справу
За позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» (01015, м. Київ, вул.. Цитадельна, 6/8, ідентифікаційний код 35634715)
До відповідача - Комунального підприємства «Жилавтосервіс Керч» (98300, АР Крим, м. Керч, вул.. Гудованцева, 4 ідентифікаційний код 36198330).
Про стягнення 88 092, 50 грн.
За участю представників:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» звернулось до Господарського суду з позовом до Комунального підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» про стягнення 88 092, 50 грн., втому числі 72 000, 00 грн. - суми основного боргу, 6 552, 00 грн. - інфляційних втрат, 2 248, 77 грн. - 3% річних, 7 291, 73 грн. - пені.
Ухвалою господарського суду від 01.02.2011 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 14.02.2011 року, про що сторони були своєчасно та належним чином повідомлені.
З підстав, викладених в ухвалах Господарського суду АР Крим від 14.02.2011р., від 25.02.2011р., від 09.03.2011р., від 21.03.2011р. розгляд справи відкладався, про що сторони також були поінформовані належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
У прохальній частині позовної заяви, позивач просив суд стягнути з відповідача 72 000, 00 грн. суми основного боргу, 11 614, 56 грн. інфляційних втрат, 3 023, 56 грн. - 3% річних, 3 943, 67 грн. - пені. Проте заявою, наданою до суду, позивач зазначив, що при складанні позовної заяви була припущена технічна помилка, отже правильний розмір позовних вимог становить 72 000, 00 грн. - суми основного боргу, 6 552, 00 грн. - інфляційних втрат, 2 248, 77 грн. - 3% річних, 7 291, 73 грн. - пені.
Оскільки в тексті позовної заяви, розрахунках позивача розмір позовних вимог становить 72 000, 00 грн. - суми основного боргу, 6 552, 00 грн. - інфляційних втрат, 2 248, 77 грн. - 3% річних, 7 291, 73 грн. - пені, суд вважає за можливе задовольнити заяву позивача щодо розгляду позовних вимог в межах розрахованих сум 72 000, 00 грн. -основного боргу, 6 552, 00 грн. - інфляційних втрат, 2 248, 77 грн. - 3% річних, 7 291, 73 грн. - пені.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду № 196 від 02.04.2009р. в частині повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, що і стало приводом для звернення позивача із позовом про стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Відповідач жодного разу у судове засідання повноважного представника не направив, 28.02.2011р. до канцелярії Господарського суду АР Крим від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами та відзив, в якому відповідач позовні вимоги в частині основного боргу визнає, проти стягнення інфляційних втрат, пені та трьох відсотків пені заперечує, посилаючись на тяжке фінансове становище.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд
02.04.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» (Підрядник) (позивач) та Комунальним підприємством «Жилавтосервіс - Керч» (Замовник) (відповідач) був укладений договір підряду № 196 (а.с. 12-14).
Відповідно до пункту 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Пунктом 1.1 Договору передбачено, що Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи з гідродинамічного очищення зовнішніх каналізаційних систем, зливових стоків та КМС.
Пунктом 2.1 Договору сторони передбачили, що загальна сума договору становить 72 000, 00 грн. Кінцева сума договору може змінюватись виходячи з фактичного обсягу виконаних робіт, що підтверджено актами виконаних робіт форми КБ -2в та КБ-3, про що повинно бути складено додаткову угоду до Договору, як то передбачено пунктом 2.2 Договору.
Відповідно до пункту 3.2 Договору оплата здійснюється протягом 100 банківських днів з моменту підписання обома сторонами актів виконаних робіт.
Кінцевий розрахунок по даному договору провадиться замовником не пізніше 31.12.2009р., як зазначено в пункті 3.3 Договору.
Договір вступає в силу з моменту його підписання двома сторонами і діє до 31.12.2009р., але до повного виконання сторонами зобов'язань по даному договору, відповідно до пункту 12.1 Договору.
Так, на виконання умов договору 08.04.2009р. сторонами був підписаний акт приймання виконаних підрядних робіт за квітень 2009р. на суму 72 000, 00 грн. ( а.с. 15-18).
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Підпунктом 1 пункту 2 статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші право чини.
В даному випадку підставою виникнення зобов'язань у сторін є договір підряду.
Відповідно до статті 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, неналежне виконання обов'язків за договором підряду призвело до утворення заборгованості в сумі 72 000, 00 грн., яка підтверджується матеріалами справи, визнана відповідачем у відзиві на позов, а отже підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань у розмірі 6 552, 00 грн., 3% річних у розмірі 2 248, 77 грн.
Так, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Оскільки сторонами в договорі передбачений строк оплати протягом 100 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.
Акт виконаних робіт підписаний сторонами 08.04.2009р., отже позивач не позбавлений права зменшити період нарахування інфляційних втрат та 3% річних, починаючи нарахування з 31.12.2009р., тобто застосувавши кінцевий строк оплати передбачений договором.
Таким чином, сума інфляційних втрат, яка підлягає стягненню з відповідача за виконані роботи повинна обраховуватися наступним чином:
інфляційні втрати = ( (72 000, 00 грн. х 101,8 х 101,9 х 100,9 х 99,7 х 99,4 х 99,6 х 99,8 х 101,2 х 102,9 х 100,5 х 100,3 х 100,8 ) / 100 ) - 72 000, 00 грн. = 6 548, 96 грн.
Таким чином, сума інфляційних втрат, що підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з відповідача становить 6 548, 96 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума 3% річних за період з 31.12.2009р. по 14.01.2011р. повинна бути розрахована наступним чином :
72 000, 00 грн. х 379 днів прострочення х 3% / 365 днів = 2 242, 85 грн.
Отже, матеріалами справи підтверджується сума 3% річних у розмірі 2 242, 85 грн., та визнається такою, що підлягає стягненню з відповідача саме в цій сумі.
Крім того позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 7 291, 73 грн.
Частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України передбачено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Пеня передбачена пунктом 6.4 Договору та становить подвійну облікову ставку НБУ за кожний день прострочення платежу.
Судом встановлено, що заявлена позивачем до відшкодування сума пені за період з 31.12.2009р. по 30.06.2010р. повинна бути розрахована наступним чином:
72 000, 00 грн. х 159 днів прострочення х 20, 5% (подвійна облікова ставка НБУ з 12.08.2009 по 07.06.2010) / 365 дн. = 6 429, 70 грн.
72 000, 00 грн. х 23 дня прострочення х 19 % (подвійна облікова ставка НБУ з 08.06.2010) / 365 дн. = 862, 03 грн.
Таким чином, сума пені, яка підтверджується матеріалами справи становить 7 291, 73 грн.
Іншого відповідачем всупереч вимогам статті 33 Господарського процесуального кодексу України не доведено.
Посилання відповідача на тяжкий матеріальний стан, як на підставу заперечень щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат не є обґрунтуванням правової позиції в розумінні вимог діючого законодавства, оскільки відсутність коштів не звільняє сторону від обов'язку виконати свої зобов'язання за договором вчасно та належним чином у відповідності до умов договору, тим більш, що другою стороною зустрічне зобов'язання виконане. А отже зазначені обставини не є підставою й для звільнення відповідача від відповідальності за неналежне виконання умов договору.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Жилавтосервіс Керч» (98300, АР Крим, м. Керч, вул.. Гудованцева, 4 ідентифікаційний код 36198330) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Технології гідроочищення» (01015, м. Київ, вул.. Цитадельна, 6/8, ідентифікаційний код 35634715) 72 000, 00 грн. заборгованості, 6 548, 96 грн. - інфляційних втрат, 2 242, 85 грн. - 3% річних, 7 291, 73 грн. - пені, 880, 84 грн. державного мита та 235, 98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Наказ видати в порядку статтей 116, 117 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 29.03.2011р. оголошено вступну і резолютивну частини рішення. Мотивувальна частина рішення оформлена відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписана 30.03.2011р. Рішення може бути оскаржено в порядку та строки передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Направити рішення на адресу сторін відповідно до вимог статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Барсукова А.М.