Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 313
Іменем України
29.03.2011
Справа №5002-24/450-2011
За позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 108) в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень (50023, м.Кривий Ріг, вул.Лен.комсомолу, 2)
До відповідача Закритого акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» (Сакський район, с.Каменоломня, вул..Фестивальна, 21)
Про стягнення 14 170,00грн.
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача - не з'явився.
Від відповідача - не з'явився.
Обставини справи: позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення 14 170 грн.
Позовні вимоги вмотивовані наступним: згідно залізничної накладної №46993964 від 22.08.2010р. відповідачем на адресу одержувача був відправлений вантаж. Згідно зазначеної накладної маса вантажу у вагоні №53551156 вказана 69 000кг., проте при перевантажуванні маса вантажу складала - 67 700кг. Таким чином, встановлена невідповідність заявленої маси вантажу фактичній, яка була визначена при перевантажуванні, про що був складений комерційний акт АА №035530/119 від 25.08.2010р., а також підтверджується ваговими квитанціями.
На підставі зазначеного акту та у відповідності до Статуту залізниць України позивач нарахував відповідачеві штраф у розмірі 14 170,00грн. за невірно зазначену масу вантажу.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 14 170,00грн.
Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.
Відповідач у відзиві на позов повідомив про те. що при складанні комерційного акту АА №035530/119 було допущено порушення ст. 129 Статуту залізниць та п. 10 Правил складання актів. Також відповідач вказав, що між позивачем та ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» відсутній договір на контрольне перевантаження вагонів, тому що додану до позову заяву таким договором вважати не можна, оскільки в зазначеній заяві відсутні необхідні істотні умови такого договору, сама заява подана не про перевантаження вантажу, а про прийомоздавальника. Також відповідач зауважив на тому, що відповідно до акту приймання - передачі товару №343 від 22.08.2010 р., складеного між ВАТ «Південний гірничо - збагачувальний комбінат», як покупцем, та ТОВ «Спарт - Нерудпром», як постачальником по договору №898 від 10.06.2010 р. вся кількість вапняку флюсового прийнята позивачем без зауважень.
На підставі вказаного відповідач просить у позові відмовити.
Позивач клопотанням від 01.03.2011 р. просив суд зменшити розмір штрафу. Вказане обґрунтовував тим, що з комерційного акту вбачається, що у вагоні №53551156 був недовантаж, що говорить про те, що порушення зобов'язань відповідачем не надало збитків позивачеві, а також не призвело до аварійної ситуації на залізниці.
01.03.2011 р. в судовому засіданні було оголошено перерву до 29.03.2011 р. Після перерви судове засідання продовжено, сторони явку представників в судове засідання не забезпечили, про час та місце розгляду справи були сповіщені під розпис.
Розгляд справи відкладався та оголошувалася перерва, в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, суд
Відповідно до ст. 23 Статуту залізниць України та Правилами перевезень вантажів, зокрема Правилами оформлення перевізних документів передбачено, що відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).
22.08.2010 р. на підставі залізничної накладної № 46993964 ЗАТ “Євпаторійський завод будівельних матеріалів” на адресу одержувача ВАТ “Південний гірничо - збагачувальний комбінат” був відправлений вантаж - вапняк для флюсування. ( а. с. 4 ).
Однак, позивач вказує, що при оформленні перевізних документів відповідачем було невірно зазначено масу вантажу.
Під час контрольного переважування на вимогу вантажоодержувача згідно зі ст. 52 Статуту залізниць України було встановлено, що маса вантажу не відповідає даним зазначеним у накладній, а саме: у вагоні № 53551156 згідно накладній № 46993964 зазначено - 69 000 кг, а при переважуванні вантаж складав - 67 700 кг., що на 1300 кг. менше ніж зазначено у накладній.
Так, у розділі “Д” комерційного акту було вказано, що зважування вагону проводили на приписних вагонних вагах ВАТ “Південний гірничо - збагачувальний комбінат” справних в технічному відношенню, які пройшли контроль придатності 14.06.2010 року, вантажопідйомністю 150 тон. Навантаження вантажу в вагоні нижче рівня бортів на 800 мм, поверхня хвиляста. Вантаж маркований кольоровим вапном, рівномірно по всій площі вагону, порушень маркування немає. Люки та двері зачинені. Слідів втрачання вантажу немає. Вагон прибув в технічному та комерційному відношенні справним.
Зважування вагону № 53551156 виконала вагар ВАТ “Південний гірничо - збагачувальний комбінат” гр. Бондаренко у присутності приймоздавальника станції Кривий Ріг гр.. Юзленко. ( а. с. 6 ).
Факт невірно зазначеної маси вантажу був зафіксований комерційним актом АА № 035530/119 від 25.08.2010 року та ваговими квитанціями.
Дослідивши матеріли справи, судом було встановлено наступне.
За накладною № 46993964 від 22.08.2010 року зі станції Євпаторія - Товарна до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці для одержувача ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” було відправлено 15 вагонів з вапняком флюсовим.
Вантаж відправлявся навалом залізничним транспортом. Зазначена відправка була здійснена на виконання умов Біржового контракту №ПТ-47/10 від 29.07.2010 року, який був укладений між ЗАТ “Євпаторійський завод будівельних матеріалів”та ТОВ “Смарт-Нерудпром”.
Безпосередньо на адресу ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” вапняк флюсовий у супроводі залізничної накладної №46993964 від 22.08.2010 року був поставлений ТОВ “Смарт-Нерудпром” по договору № 898 від 10.06.2010 року.
Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України, на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу вантажу у разі прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених “Правилами видачі вантажів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 року.
Згідно з п. 6 “Правил видачі вантажів”, для одержання вантажу, адресованого підприємству, організації, установі або громадянину - суб'єкту підприємницької діяльності, одержувач повинен надати станції довіреність.
З комерційного акту АА №035530/119 від 25.08.2010 року вбачається, що зважування вагону №53551156 виконував вагар ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” гр.. Бондаренко.
Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та посилається на те, що обсяг повноважень цієї особи документально не підтверджений, оскільки позивачем, всупереч положенням ст. 33 ГПК України, не надано документу, який підтверджує повноваження вантажоотримувача, а саме вищевказаної особи - вагаря Бондаренко.
Отже, відповідач вважає, що при складанні комерційного акта АА №035530/119 допущені порушення ст. 129 Статуту Залізниць та п.10 “Правил складання актів”.
Також відповідач вказав, що у комерційному акті АА №035530/119 та у заявці на виділення прийомоздавальника від одержувача підписувалися не Бондаренко, а інші особі, повноваження яких також документально не підтверджені. Доказів надавання вантажоодержувачем позивачу заяви на переваження вантажу також не надано.
Вищезазначене, на думку відповідача, свідчить також про відсутність договору між ДП “Придні провська залізниця” та ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат” на контрольне переважування вагонів.
Більш того, відповідно до акту приймання - передачі товару №343 від 22.08.2010 р., складеного між ВАТ «Південний гірничо - збагачувальний комбінат», як покупцем, та ТОВ «Спарт - Нерудпром», як постачальником по договору №898 від 10.06.2010 р. вся кількість вапняку флюсового прийнята позивачем без зауважень.
Але суд вказані доводи відповідача не приймає до уваги в зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник) начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці.
Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Але, слід звернути увагу на те, що в комерційному акті АА №035530/119 від 25.08.2010 р. зазначено, що “НВР в штаті станції немає”, в той час як згідно Правил вагар Бондаренко не має право підпису у комерційному акті.
В матеріалах справи наявне Розпорядження ДП «Придніпровська залізниця» №05 від 10.02.2010 р. «Про порядок підписання комерційних актів», відповідно до якого встановлено наступний порядок підписання комерційних актів по станції «Кривій Ріг»: право підпису комерційних актів мають: начальник станції - гр.. Татарин А. Б., за його відсутності - заступник начальника станції з оперативної роботи - гр.. Лушкін С. О. та заступник вантажної та комерційної роботи - Ліповська Г. І., інженер 1 - ої категорії гр.. Марченко Н. М. ( а. с. 28 ).
Також в матеріалах справи наявна довіреність від 06.05.2010 р. №52-16/53 видана ВАТ «Південний гірничо - збагачувальний комбінат» інженеру 2 - ої категорії вантажної служби Альтшуль Т. А., відповідно до якої вказана особа уповноважена, зокрема, надавати заявки на перевірку маси вантажу у вагонах і підписувати на станції «Кривій Ріг» Придніпровської залізниці комерційні акти форми ГУ - 22 і акти загальної форми ГУ - 23. ( а. с. 29 ).
Тому, акт підписаний заступником начальника станції з вантажної роботи Ліповською Г. І., ДСІ - Марченко Н. М., прийомоздавальником - Юзленко та представником вантажоодержувача, який брав участь у переважуванні вагонів - Альтшуль Т. А.
З врахуванням вищевкзаного, суд вважає, що при складенні комерційного акту АА №035530/119 від 25.08.2010 р. позивачем не було допущено порушень Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України (із змінами та доповненнями від 13.01.2004 року № 54).
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Пунктами 2.1 та 2.2 розділу 2 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що графи “Маса вантажу в кг. визначена відправником” та “Спосіб визначення маси” заповнюються відправником, також згідно із ст. 37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, маса вантажу визначається відправником.
Відповідно до п. 2.3. Правил оформлення перевізних документів встановлено, що правильність внесених в накладну відомостей своїм підписом засвідчує представник відправника.
Відповідно до п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.
Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів передбачено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Крім того, цим же пунктом Правил видачі вантажів встановлені норми недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні. Вапняк відноситься до інших вантажів. Норма для інших вантажів становить - 0,5 %. Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки вираховується від маси нетто вантажу.
При цьому, будь-яка залізниця - відправлення чи призначення вантажу, або транзитна має право заявляти позов про стягнення штрафу на підставах, передбачених ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України до вантажовідправника.
Статтею 118 Статуту залізниць України встановлено, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
За неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із ст. 118 цього Статуту, якою передбачено стягнення штрафу у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Водночас, у застосуванні ст.ст. 118 та 122 Статуту залізниць України слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Збитки (додаткові витрати) завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені в ст. ст. 118 та 122 вказаного Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки у відповідності до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідачем по справі (як відправником) допущено порушення Статуту залізниць України, яке полягає у неправильному зазначенні у накладній №46993964 маси вантажу, що є підставою для покладення на відправника відповідальності в порядку ст.ст. 24, 118 та 122 Статуту залізниць України.
Однак, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Позивачем було нараховано штраф за невірно визначення відповідачем маси вантажу, у п'ятикратному розмірі провізної плати за всю відстань перевезення.
Таким чином, враховуючи те, що згідно накладної № 46993964 розмір проїзної плати становить 2834,00 грн., штраф у п'ятикратному розмірі становить 14170,00 грн. ( 2834 х 5 ).
Але, суд звертає увагу на те, що відповідачем допущене порушення виразилось у невірному визначенні ваги вапняку, що перевозився, в менший бік, чим, на думку суду, не могло бути спричинено позивачу значних збитків.
Отже, суд вважає, що сума заявленого до стягнення штрафу є значно великою із порівнянням з порушенням, допущеним відповідачем.
Але, суд звертає увагу на те, що відповідачем допущене порушення виразилось у необґрунтованому завищенні у накладній ваги вапняку, що перевозився, отже це порушення не призвело до будь - яких збитків залізниці або технологічних проблем під час транспортування вантажу.
Згідно до пункту 6.4. Роз'яснення Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст.. 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду.
Отже, суд вважає, що нарахований позивачем штраф в сумі 14170,00 грн. є надмірним виходячи з характеру порушення, допущеного відповідачем, а також факту відсутності збитків залізниці, у зв'язку з чим суд вважає за можливе, в порядку статті 233 ГК України, 551 ЦК України, зменшити суму нарахованого штрафу та застосувати до відповідача штраф у розмірі однократного розміру провізної плати за всю відстань перевезення, тобто, в сумі 2834,00 грн., враховуючи відповідне клопотання позивача.
Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 2834,00 грн.
Відповідно до ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача, як на винну сторону, у повному обсязі враховуючи те, що зменшення суми нарахованого штрафу здійснено за ініціативою суду.
У судовому засіданні було оголошено згідно зі статтею 85 Господарського процесуального кодексу України повний текст рішення.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, 75, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з закритого акціонерного товариства “Євпаторійський завод будівельних матеріалів”, Сакський район, с. Каменоломня, вул. Фестивальна, 21 , ( р/р 2600410098202 у відділенні АКБ Юнекс, м. Київ, МФО 324076, ЄДРПОУ 30621146 ) на користь державного підприємства «Придніпровська залізниця» (49600, м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108) в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень, 50023, м. Кривий Ріг, вул. Лен.комсомолу, 2, ( р/р 26006000012 в ДФ АБ “Експрес Банк”, м. Дніпропетровськ, МФО 306964, ЄДРПОУ 01073828 ) штраф в сумі 2834,00 грн., державне мито у розмірі 141,70 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.