Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 323
Іменем України
23.03.2011Справа №5002-21/441-2011
за позовом Державного підприємства «Придніпровська залізниця», м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса, 108;
в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лен. комсомолу, 2;
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів», м. Євпаторія, с. Каменоломня, вул. Фестивальна, 21;
про стягнення 14170,00 грн.
Суддя Господарського
Суду Автономної Республіки Крим
С.І. Чонгова
Представники:
17 березня 2011 р.
Від позивача ОСОБА_1., довіреність № 36 від 01.01.2011 р., юрисконсульт;
Від відповідача ОСОБА_2., довіреність № 29 від 12.01.2011 р., представник;
23 березня 2011 р.
Від позивача ОСОБА_1., довіреність № 36 від 01.01.2011 р., юрисконсульт;
Від відповідача ОСОБА_2., довіреність № 29 від 12.01.2011 р., представник;
Сутність спору: Позивач - Державне підприємство «Придніпровська залізниця» в особі Криворізької дирекції залізничних перевезень звернувся до Господарського суду АР Крим із позовом до відповідача - Закритого акціонерного товариства «Євпаторійський завод будівельних матеріалів», у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача суму штрафу в розмірі 14170 грн. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати, пов'язані з оплатою державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
24 лютого 2011 р. відповідачем до матеріалів справи був наданий відзив на позовну заяву за № 171 від 23.02.2011 р., у якому відповідач вимоги позову не визнає та просить відмовити позивачу у позові (а. с. 23).
Представник позивача у судове засідання 17 березня 2011 р. з'явився, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача у судове засідання, яке було призначено на 17 березня 2011 р., з'явився, проти позову заперечував.
У засіданні суду 17 березня 2011 р. у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України було оголошено перерву до 23 березня 2011 р. до 11 години 30 хвилин.
Представник позивача у судове засідання 23.03.2011 р. з'явився, вимоги позову підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 23 березня 2011 р. з'явився, проти позову заперечував.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників позивача та відповідача, суд, -
Відповідно накладній № 46993966 від 26.08.2010 р. «на маршрут або групу вагонів» відповідач - Закрите акціонерне товариство «Євпаторійський завод будівельних матеріалів» відвантажив від станції Євпаторія-Товарна вапняк для флюсування на адресу ВАТ «Південний гірсько-збагачувальний комбінат» (поштова адреса: м. Кривий Ріг, пр.. Південний, 1) навалом у відкритому вагоні № 56961121 з зазначенням маси вантажу 68950 кг.
Визначення маси вантажу проводилося відповідачем на вагонних вагах (150 тон) типу РС 150ц13В, повірка яких проводилася відповідно встановленої періодичності державної повірки та зазначена відповідність метрологічним характеристикам.
Частина 1 статті 24 Статуту залізниць України визначає, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.
Частиною 2 статті 24 Статуту залізниць України зазначає, що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Під час приймання вантажу до перевезення залізницею не було проведено перевірки маси вантажу значеної відповідачем у накладній № 46993966 від 26.08.2010 р. «на маршрут або групу вагонів».
Відповідно комерційному акту АА № 035531/120, складеному 25 серпня 2010 р., залізницею була проведена перевірка маси вантажу за вимогою вантажоодержувача згідно зі статтею 52 Статуту залізниць України, та було встановлено, що в вагоні 56961121 вантаж вапно для флюсування вага по документу: нетто 68950 кг, тара з брусу 21900 кг. В дійсності виявилося: брутто 89900 кг., тара з брусу 21900 кг., нетто 68000 кг., що на 950 кг. менше проти документу. Зваження вагону проводили на приписних вагонних вагах ВАТ «ПГЗК» справних в технічному відношенні, пройдених контроль придатності 14.06.2010 р., вантажопідйомністю 150 тон. Погрузка вантажу в вагоні нижче рівня бортів на 800 мм, поверхня хвиляста. Вантаж маркірований кольоровим вапном, рівномірно по всій площі вагону, порушень маркіровки немає. Люки та двері закриті. Слідів втрачання ватажу немає.
Як зазначено у комерційному акті, зважування вагону виконувала вагар ВАТ «ПГЗК» Бондаренко.
Таким чином, у прийомі вантажу приймав участь представник одержувача вантажу - Бондаренко. Акт підписаний заступником начальника станції - Ліповськой, начальником ДСІ - Марченко, прийомоздавальником - Юзленко, та одержувачем. Від імені одержувача акт підписав представник на прізвище Альтшульт А.
Згідно з пунктом 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Зазначений акт представником одержувача, який проводив зважування, не підписаний.
Позивач не надав документів на підтвердження повноважень представників одержувача щодо участі у прийомці, зважуванні вантажу та підпису комерційного акту
Пункт 6 Правил складання актів визначає, що при видачі однорідного вантажу, який перевозиться навалом або насипом і прибув від одного відправника на адресу одного одержувача, недостачі, що перевищують норму природної втрати маси вантажу і граничне розходження визначення маси нетто, а також надлишки, що перевищують граничне розходження визначення маси нетто, виявлені в окремих відправках під час перевірки протягом однієї календарної доби, оформляються одним комерційним актом. В акт включаються тільки відправки, які прибули в справних вагонах з непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб (якщо такі перевезення передбачені Правилами), у яких виявлено недостачу або надлишок. В акті зазначаються номери відправки, вагона, рід вагона, кількість пломб (ЗПП) і відбитки на них, кількість місць і маса вантажу за документами та виявлені перевіркою. У разі визначення маси на вагонних вагах зазначаються маса брутто, тари (з бруса або перевірена) вагона та нетто вантажу. При необхідності ці відомості зазначаються у додатку, який є продовженням комерційного акта. Додаток підписують ті ж особи, які підписали комерційний акт.
Прикладений до комерційного акту додаток підписаний заступником ДС - Липовськой, прийомоздавальником - Юзленко, та особою, що прийняла вантаж - Басовою.
А, отже, додаток не підписаний всіма особами, які підписали комерційний акт.
Крім того, у додатку зазначена особа, яка не підписувала комерційний акт.
Також суд зауважує, що саме акт та додаток до акту мають протиріччя, а саме, у комерційному акті зазначено що порушень маркіровки немає, проте як у додатку зазначено, що маркіровка не проглядається.
Таким чином, суд не може вважати зазначений комерційний акт належним доказом підстав позову.
Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд вважає слушним посилання відповідача на те, що як зазначено у накладній манкіровка проведена по всій довжині вагону, що не є тотожним всій площі вагону, як то зазначено у комерційному акті.
Суд також приймає до уваги, що відповідно до акту прийому-передачі товару № 343 від 22.08.2010 р., складеного між ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», як покупцем, та ТОВ «СМАРТ-НЕРУДПРОМ», як постачальником, по договору № 898 від 10.06.2010 р. вся кількість вапняку флюсового прийнята одержувачем без зауважень,
Виходячи з викладено, суд не має підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з оплати державного мита та судові витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу підлягають віднесенню на позивача.
У засіданні суду було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення оформлено та підписано відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 28 березня 2011 р.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 24, 122 Статуту залізниць України, ст. ст. 49, 77, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
У задоволені позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Чонгова С.І.