Справа № 2-474/11
02 червня 2011 року м. Берегово
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого судді - Фейір О. О. ,
при секретарі - Кузьма Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Берегово цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та виконавчого комітету Великобийганської сільської ради про визнання права власності на підставі спадкування за заповітом на житловий будинок з самочинною добудовою та на земельну ділянку,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Берегівського районного суду Закарпатскої області із позовом до ОСОБА_2 та виконавчого комітету Великобийганської сільської ради про визнання права власності на підставі спадкування за заповітом на житловий будинок з самочинною добудовою та на земельну ділянку.
Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його дід ОСОБА_3, який на випадок своєї смерті залишив заповіт, згідно якого все своє майно заповів йому. Оформити право на спадщину він не взмозі, через встановлення самочинного будівництва добудови будинку. А тому просить визнати за ним право власності на підставі спадкування за заповітом на житловий будинок АДРЕСА_1 з самочинною добудовою та на земельну ділянку площею 1, 36 га, що розташована на території АДРЕСА_2
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився, про день, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, однак подав до суду заяву, у якій просить справу розглянути без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. (а.с.27)
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з"явилася, однак подала до суду заяву, у якій просить справу розглянути без її участі, позов визнає повністю.(а.с.26).
Представник відповідача в судове засіданння не з"явився, однак через канцелярію суду надійшла заява виконавчого комітету Великобийганської сільської ради, в якій просять справу розглянути без їх участі, проти позовних вимог ОСОБА_1 не заперечують.
Відповідно до ч. 2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється через неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторона посилалася, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд вважає задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 331 ЦПК України право власності на новостворене нерухоме майно набувається з моменту завершення будівництва, а у передбачених законом випадках з моменту державної реєстрації .
Згідно ст..376 ЦК України, будівництво вважається самочинним, якщо воно проведено без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм.
Згідно ч. 3-5 ст.376 ЦК України, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво, якщо власник земельної ділянки проти цього не заперечує, будівництво не суперечить плану забудови території та будівельним нормам і правилам, на вимогу власника або користувача земельної ділянки.
Згідно довідки, виданої виконавчим комітетом Великобийганської сільської ради №1434 від 15 вересня 2010 року, згідно запису по господарській книзі Великобийганської сільської ради №9, особовий рахунок №НОМЕР_1, дійсно числиться будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1, який належить померлому ОСОБА_3 (а.с.4).
Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії III ЗК №026640, виданого гр. ОСОБА_3, на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Великобийганської сільської ради народних депутатів від 21.08.2000 р., ЗК №0048758, останньому передано у приватну власність земельну ділянку площею 1, 36 га. для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. (а.с.9).
Згідно довідки №1553 від 19 листопада 2010 року, виданої КП "Берегівське бюро технічної інвентаризації Берегівської райради", житловий будинок садибного типу по АДРЕСА_1 не зареєстрований та побудований самочинно. (а.с.18).
Згідно висновку головного архітектора відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури Берегівської РДА №721 від 19 листопада 2010 року, житловий будинок та господарські споруди, які побудовані без дозволу в АДРЕСА_1 не суперечать генеральному плану с. М.Бийгань. Прийняття в експлуатацію житлового будинку з господарськими спорудами є можливим. (а.с.17).
Постановою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №2447 від 18.11.2010 року на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за проведення самочинного будівництва житлового будинку та підсобних приміщень за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 15).
Власник будинку - ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с. 6)
Виконавчий комітет Великобийганьської сільської ради не заперечує проти визнання права власності на вказане домоволодіння за позивачем. (а.с.28).
Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_3 залишив заповіт, згідно якого спадкоємцем всього свого майна, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що йому буде належати на день його смерті заповів ОСОБА_1 (а.с.13).
Згідно ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо, протягом встановленого законом строку, не заявив про відмову від неї.
Позивач до дня смерті спадкодавця проживав разом з ним у будинку АДРЕСА_1, який входить до складу спадщини, проживає за вказаною адресою і на даний час, що стверджується довідкою виконавчого комітету Великобийганської сільської ради №1435 від 15 вересня 2010 року та кверокопією паспорта гр. ОСОБА_1 (а.с. 3,5).
Таким чином позивач є єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_3, який прийняв спадщину і протягом шести місяців з дня її відкриття, не відмовився від неї.
Відповідно до ч. 1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.
Відповідно ч. 1 ст.61 ЦПК України, обставини, визнані сторонами, не підлягають доказуванню.
Суд вважає, що позивач надав суду достатньо доказів на підтвердження позовних вимог.
Згідно ст. 174 ч. 4 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Обставин, які б свідчили про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, по справі не встановлено.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись ст.ст.328, 331, 376, 392, 1217, 1218, 1268 ЦК України, ст.ст.15, 57-60, ч. 2 ст. 197, 208, 209, 218, 292, 294 ЦПК України
рішив:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в цілому на житловий будинок садибного типу з належними до нього надвірними будівлями та спорудами, що розташований в АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, що розташована на територіїАДРЕСА_2, загальною площею 1, 36 га переданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується державним актом серії III ЗК №026640 від 14 листопада 2000 р., виданим на підставі рішення 16 сесії 23 скликання Великобийганської сільської ради від 21 серпня 2000 року та зареєстрованим у книзі записів державних актіа №215.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії до апеляційного суду Закарпатської області через цей районний суд.
Суддя: О. О. Фейір